Людовик I (герцог Орлеану)

(Перенаправлено з Людовик Орлеанський)

Людовик Орлеанський (фр. Louis d’Orléans; нар. 13 березня 1372(13720313) — пом. 23 листопада 1407, Париж, Франція) — герцог Орлеанський (з 1392), граф де Бомон і де Шато-Тьєррі, герцог Тура (з 1386), герцог де Валуа, граф Ангулема (з 1394), граф Перигора (з 1400), граф Дре (з 1401), граф Суассона (з 1404), герцог Люксембургу з (1407).

Людовик I
фр. Louis Ier d'Orléans
Народився 13 березня 1372[1] або 13 березня 1372(1372-03-13)
Париж, Королівство Франція
Помер 23 листопада 1407[1] (35 років)
Париж, Королівство Франція
·різана рана
Поховання Абатство Сен-Дені
Країна  Франція
Діяльність військовослужбовець
Знання мов французька
Учасник Столітня війна
Титул герцог
Посада регент
Рід Валуа
Батько Карл V Мудрий[2]
Мати Жанна де Бурбон[2]
Брати, сестри Катерина Валуа і Карл VI Божевільний[2]
У шлюбі з Валентина I[2]
Діти Шарль I[2], Жан Анґулемськийd[2], Маргарита Вертюd, Жан де Дюнуа і Пилип Орлеанськийd

Син короля Франції Карла V Мудрого з династії Валуа і Жанни, дочки П'єра I де Бурбона, брат Карла VI Божевільного. Серед його нащадків королі Франції Людовик XІІ і Франциск І

Відігравав велику роль у Столітній війні. У зв'язку з прогресуючим психічним розладом короля Карла VI оспорював регенство з Філіпом Сміливим і після смерті останнього, його сином Іоганном Безстрашним.

В 1393 році став причиною пожежі, відомої в історії як Бал охоплених полум'ям , після якої стан здоров'я хворого короля ще більш погіршився.

Вбитий на Старій Храмовій вулиці в Парижі Раулем д'Анкетонвіллем за замовленням свого ворога Жана Безстрашного.

Ця подія стала причиною Війни арманьяків і бургіньйонів , що тривала чверть століття.

Сім'я

ред.

Дружина

ред.

Діти

ред.
  1. Дочка[3] (25 березня 1390) — народилась в Парижі. Померла одразу після народження.
  2. Людовик (26 травня 1391 — вересень 1395) — помер в дитинстві.
  3. Син (1392)[4] — помер зразу після народження.
  4. Жан (вересень — 31 жовтня 1393) — помер в дитинстві.
  5. Шарль І (24 листопада 1394 — 5 січня 1465) — герцог Орлеану, граф Блуа, Дре і Куртене (з 23 листопада 1407). Воєначальник, один з найбільш видатних поетів Франції[5][6]. Його син у 1498 році став королем Франції Людовиком XII.
  6. Філіпп (21/24 липня 1396 — 1 вересня 1420) — граф Вертю (з 4 грудня 1408). Під час Осерського договору (22 серпня 1412) було вирішено, що Філіпп одружиться з Катериною Бургундською, дочкою Іоанна І (герцога Бургундії), але весілля так і не вібулось. Служив в армії короля Карла VI проти бургундців та англійців, супроводжував його до Пікардії та Артуа. Був прихильником майбутнього короля Карла VII. Помер у віці двадцяти чотирьох років, одруженим не був, мав позашлюбного сина Філіппа, який загинув 18 липня 1445, не залишивши потомства.
  7. Людовик (1398)[7] — помер немовлям, мало відомостей про цю дитину.
  8. Жан (26 червня 1399 — 30 квітня 1467) — граф Ангулему (з 23 листопада 1407 по 30 квітня 1467) та Перигору (з 23 листопада 1407 по 1437). Дід майбутнього короля Франції Франциска I.
  9. Марія (квітень 1401) — народилась в замку Кусі. Померла незабаром після народження.
  10. Маргарита (4 грудня 1406 — 24 квітня 1466) — графиня Вертю (з 1 вересня 1420), графиня-консорт Етампа, дружина Річарда I (графа Етампа) (з 1423 по 2 червня 1438). Матір герцога Бретані Франциска II.

Бастарди

ред.
  • Від Іоланди Енгієн, більш відома під іменем Марієтта:
  1. Іоанн (лютий 1403[8] — 24 листопада 1468) — граф Дюнуа (з 1439) та Лонгвілю (з 1443). Воєначальник, учасник Сторічної війни.

Коментарі

ред.
  1. Батько Людовика і матір Валентини були рідними братом та сестрою.

Примітки

ред.
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Kindred Britain
  3. Unknown Daughter D' Orleans..
  4. Unknown D' Orleans..
  5. Mlle de Keralio. Collection des meilleurs ouvrages francois, composés par des femmes, dédié aux femmes francaises. 1786
  6. Alfred Latimer Kellogg. Chaucer, Langland, Arthur: essays in Middle English literature. 1972. стр. 134
  7. Louis D' Orleans..
  8. Thibault, 1997, с. 4, note 1, Читати в інтернеті. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 30 серпня 2020..

Посилання

ред.
  • Евгений ГОЛЬЦМАН. СТРАННЫЕ ЗНАМЕНИТОСТИ