Вікіпедія

Неверський собор

собор у Франції

Собор Сен-Сір-е-Сент-Жулітт (Собор Святих Кірика та Юлітти, фр. Cathédrale Saint-Cyr-et-Sainte-Julitte de Nevers) — кафедральний собор в Невері (департамент Ньєвр). Широко відомий також як Собор Сен-Сір, є однією з визначних пам'яток міста та центром Неверської єпархії. Знаходиться на найвищому місці старої забудови Невера.

Неверський собор
Cathédrale Saint-Cyr-et-Sainte-Julitte de Nevers
Загальний вигляд собору
46°59′14″ пн. ш. 3°09′26″ сх. д. / 46.98722° пн. ш. 3.15722° сх. д. / 46.98722; 3.15722Координати: 46°59′14″ пн. ш. 3°09′26″ сх. д. / 46.98722° пн. ш. 3.15722° сх. д. / 46.98722; 3.15722
Тип споруди католицький соборd[1][2] і мала базиліка (1868)
Розташування Франція Франція, Невер
Початок будівництва X століття
Кінець будівництва XVI століття
Стиль романська архітектура, готика
Належність Римо-католицька церква
Єпархія Roman Catholic Diocese of Neversd
Стан пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса rue du Cloître-Saint-Cyr, rue Abbé-Boutillier, rue de la Cathédrale і rue de la Basilique
Епонім Cyricus and Julittad
Присвячення Cyricus and Julittad
Неверський собор. Карта розташування: Франція
Неверський собор
Неверський собор (Франція)
Мапа
CMNS: Неверський собор у Вікісховищі

Історія ред.

 
Залишки меровінзького баптистерію під собором

Перша християнська культова споруда на місці теперішнього собору була збудована в V столітті, коли Невер став центром єпископства. Одним з найвизначніших єпископів раннього середньовіччя в Невері був Деодатус, що проживав тут у середині VII століття. Навколо осідку єпископа в Середні віки було споруджено багато монастирів та церков, які в наступних століттях стали окремими парохіями. До них належала й надзвичайно цікава з погляду історії архітектури церква Сент-Етьєн, яка до сьогодні є видатним зразком ранньої романської архітектури. Найдавнішими частинами собору є залишки восьмикутного баптистерію меровінзького часу, а також елементи ранньороманської споруди, що після Другої світової війни опинилися замурованими під собором.

Спорудження собору почалося з тринефної каролінгської крипти, яка в X столітті знаходилася на поверхні. Зараз крипта знаходиться під західними хорами, будівництво яких почалося 1031 року.

Двічі в історії був серйозно пошкоджений та заново відбудований, тому собор фактично є поєднанням двох будівель та своєрідним зразком змішання архітектурних стилів. Хори, апсида та почасти трансепт в західній частині собору походять від старої церкви та витримані в романському стилі, пізніші східні апсида та трансепт, а також неф — в готичному. Південна частина будівлі відноситься до XVI століттю, вежі собору були побудовані в XVI столітті в стилі пізньої готики.

На початку XIII століття основне приміщення собору, виконане в романському стилі, було знищене пожежею[3]. У першій половині XIII століття, за часів єпископа Гійома I Сен-Лазарського (1204–1221), собор було відновлено, але вже в готичному стилі. 1308 року собор зазнав ще однієї нищівної пожежі, але невдовзі знову був відбудований. Реконструкція бокової капели в стилі полум'янистої готики датується XV–XVI століттям.

На склепінні собору 1879 року було виявлено фреску XII століття, на якій зображений Христос, відреставровану лише 1990 року.[джерело?]

1904 року було проведено розкопки біля собору, в ході яких було виявлено залишки фундаменту галло-римського храму Януса.

1990 року деякі вітражі, замість втрачених, у дуже яскравій манері виконав німецький художник Маркус Люперц.[4]

Неверський собор занесено в базу Меріме Французького міністерства культури за номером PA00112936.[5]

Примітки ред.

  1. ↑ а б base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. ↑ archINFORM — 1994.
  3. ↑ Rolf Toman, Ulrike Laule: Burgund, Architektur-Kunst-Landschaft. Könemann, S. 363.
  4. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  5. ↑ Ministère de la culture — Mérimée. Cathédrale Saint-Cyr et Sainte-Julitte. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.

Література ред.

  • Jean De Loisy: « L'affaire des 1.052 m2 : les vitraux de la cathédrale de Nevers» — Les éditions Presse du Réel, Collection Art contemporain — 2011 — ISBN n° 2840663996.
  • Abbé Crosnier: «Monographie de la cathédrale de Nevers» — Publication de la Société Nivernaise — 1854.
  • Marcel Anfray: «La cathédrale de Nevers et les églises gothiques du Nivernais» — Picard — 1964.
  • Klaus Bußmann: Burgund (= DuMont Kunst-Reiseführer). 13. Auflage. DuMont, Köln 1995, ISBN 3-7701-0846-9, S. 112, Abb. 79-83.
  • Christian Sapin: La cathédrale de Nevers. Du baptistère paléochrétien au chevet roman. SFA, Paris 1995, OCLC 34152695.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неверський собор

  Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про Францію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Неверський_собор&oldid=37079303