Антуан де Бурбон
Антуан де Бурбон (22 квітня 1518 — 17 листопада 1562) — французький аристократ, 2-й герцог Вандом, 10-й герцог Бурбон, принц-консорт королівства Наварра (як Антуан I).
| Антуан де Бурбон фр. Antoine de Bourbon | ||
,_King_of_Navarre_-_MNK_XII-294_-_National_Museum_Krak%C3%B3w.jpg) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: |
22 квітня 1518[1][2][…] Ла-Фер | |
| Смерть: |
17 листопада 1562[1][2][…] (44 роки) Лез-Анделі | |
| Поховання: | collégiale Saint-Georges de Vendômed | |
| Країна: | Франція | |
| Рід: | Французькі Бурбониd | |
| Батько: | Карл IV де Бурбон-Вандом | |
| Мати: | Франсуаза Алансонська | |
| Шлюб: | Жанна III[4] | |
| Діти: | Генріх IV[5][4], Катерина де Бурбон і Charles III de Bourbond | |
Біографія ред.
Молоді роки ред.
Походив з молодшої гілки роду Бурбонів. Син Карла, герцога Вандом та Франсуази Алансонської. Отримав домашню освіту. Дитиною отримав титули графа Бомона та Мальського. У 1527 році, після смерті Карла III де Бурбона, батько Антуана домігся від короля Франциска I титулу герцога де Бурбона. Втім Карлу де Вандому не було передані землі родини Бурбон. У 1537 році, після смерті батька, Антуан успадковує усі його титули та землі. Він стає герцогом Вандомом та герцогом Бурбоном, а також голову роду Бурбонів.
Повсякчас думки Антуана були спрямовані на збільшені своїх володінь. Цьому сприяв король, який вирішив одружити спадкоємицю Наваррського трону з династії Альбре з вірним союзником. Зрештою вибір пав на Антуана де Бурбона з огляду на слабкі позиції останнього у Франції, неможливість створити потужну опозицію королю. Втім проти цього шлюбу виступав батько Жанни — Генріх II д'Альбре, який вів тонку гру між Іспанією та Францією, сподіваючись повернути південну Наварру. Втім Франциск I змусив дати згоду на шлюб, який відбувся 20 жовтня 1548 року у Мулені. З цього моменту Антуан де Бурбон стає принцом-консортом.
Політичні справи ред.
Деякий час Антуан перебував у Наваррі. Втім стосунки з тестем не склалися. До того розсерджений шлюбом Жанни Наваррської король Іспанії та імператор Карл V оголосив свого сина та спадкоємця Філіпа королем Наварри. Антаун намагався виправити становище, деякий час вів перемовин з Карлом V щодо можливого переходу на бік Іспанії в обмін на Наварру, але ці перемовини виявилися безрезультатними. У 1550 році повертається до Парижу. Втім внаслідок слабкодухості та поганої вдачі не відіграє важливої ролі при дворі. Він бере участь у військових діях короля Генріха II у Лотарингії та південних Нідерландах, зокрема захоплює фортецю Еден. У відповідь на це імператор Карл V конфіскує прибутки з володінь Антана де Бурбона у Нідерландах.
Після приходу до влади в Іспанії Філіпа II у 1556 році де бурбон поновлює перемовини, під час яких обіцяє перейти на бік Іспанії та відмовитися від усієї Наварри в обмін на королівство Сардинію. У відповідь у 1559 році намагається відвоювати південну Наварру, проте марно. Проте й ця спроба здобути самостійне володіння виявилася невдалою.
Після смерті французького короля Генріха II почалося сум'яття поміж католиками та протестантами. Дружина Антуана — Жанна Наваррська — підтримала кальвіністів. Втім Антуан залишився на боці католицизму й підтримав регентку Катерину Медичі. За це він отримав посаду генерал-лейтенанта королівства. До того ж йому доручили почесне завдання — супроводжувати Єлизавету Валуа, доньку Катерини Медичі до її майбутнього чоловіка Філіпа II, короля Іспанії, що чекав у місті По. Виконавши цю місію, Антуан де Бурбон почав активно приборкувати виступи кальвіністів на півночі Франції. У 1562 році він рушив проти повсталого Руана. Під час облоги де Бурбона було смертельно поранено (13 листопада), від чого він помер 17 листопада 1562 року.
Родина ред.
1. Дружина — Жанна III д'Альбре (1528–1572), королева Наварри
Діти:
- Генріх (1551–1553), граф Бомон
- Генріх (1553–1610), король Франції з 1589 до 1610 року
- Людовик (1555–1557), граф Мальський
- Магдалена (1556)
- Катерина (1559–1604), дружина Генріха II, герцога Лотаринзького
2. Коханка — Луїза де ла Бередьє дю Рош
Діти:
- Карл (1554–1610), архієпископ Руанський
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ Генрих IV // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 356–357.
Джерела ред.
- Holt, Mack P., The French wars of religion, 1562–1629, Cambridge University Press: New York, 2005.
- Jean-Claude Pasquier, Le Château de Vendôme, 2000
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антуан де Бурбон
Cawley, Charles, Navarre, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy {{citation}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER5= та |HIDE_PARAMETER4= (довідка)