Франсуаза Алансонська

Франсуаза Алансонська (фр. Françoise d'Alençon); 1490 — 14 вересня 1550) — французька принцеса з Алансонської гілки династії Валуа, герцогиня де Бомон з 1543 року, донька герцога Алансонського та графа Першу Рене та лотаринзької принцеси Маргарити, дружина герцога де Лонгвіля Франсуа II, згодом — герцога Вандомського Карла IV.

Франсуаза Алансонська
Françoise d'Alençon
1-а герцогиня-консорт
Початок правління: 1514
Кінець правління: 1537
Інші титули: герцогиня Бурбону

Попередник: Марія Люксембурзька
(як графиня-консорт Вандому)
Наступник: Жанна д'Альбре

Дата народження: 1490(1490)
Місце народження: Королівство Франція
Країна: Вандому
Дата смерті: 14 вересня 1550(1550-09-14)
Місце смерті: Ла-Флеш
Поховання collégiale Saint-Georges de Vendômed
Дружина: Карл IV де Бурбон-Вандом
Династія: Бурбони
Батько: Рене Алансонський
Мати: Маргарита Лотаринзька-Водемон

Біографія ред.

Народилася 1490 року в родині герцога Алансонського та графа Першу Рене та його другої дружини Маргарити Лотаринзької. Дівчинка мала старшого брата Карла та меншу сестру Анну.

Батько помер, коли Франсуазі було близько двох років. Матір більше не одружувалася. Будучи глибоко релігійною жінкою, вона розумно та справедливо вела регентство в країні до повноліття сина. Особливу увагу Маргарита приділяла праведній освіті дітей та влаштуванню їх шлюбів.

У віці 15 років Франсуаза була видана заміж за 27-річного герцога де Лонгвіля Франсуа II, що був великим камергером Франції та губернатором Гієні. Весілля відбулося 6 квітня 1505 в Блуа. У подружжя народилося двоє дітейː

  • Рене (1508—1515) — графиня Дюнуа, Танкарвіль та Монтгомері, дама де Монтрей-Белле, де Шато-Рено, прожила близько семи років;
  • Жак (1511—1512) — прожив близько року.

У лютому 1513 року Франсуа помер у Шатодені. Невдовзі Франсуаза вийшла заміж вдруге. Її нареченим став граф Карл IV де Бурбон-Вандом. Весілля відбулося 18 травня 1513 року в Шатодені. Батько заповів Франсуазі як посаг віконтство Бомон-о-Мен. Наступного року титул чоловіка було підвищено до герцогського.

 
Карл IV де Бурбон-Вандом

В родині Шарля де Бурбона та Франсуази Алансонської народилося тринадцятеро дітей:

  • Луї (1514—1516) — прожив півтора року;
  • Марія (1515—1538) — можлива наречена короля Шотландії Якова V, померла незаміжньою, дітей не мала;
  • Маргарита (1516—1559 або 1589) — дружина герцога Неверського та графа Ретелю Франсуа I, мала п'ятеро дітей;
  • Антуан (1518—1562) — наступний герцог Вандомський у 1537—1562 роках, герцог Бурбон, принц-консорт Наварри, був одруженим з Жанною д'Альбре, мав п'ятеро дітей у шлюбі та позашлюбного сина;
  • Франсуа (1519—1546) — граф Енгієнський, вояка французької армії, одруженим не був, дітей не мав;
  • Мадлен (1521—1561) — настоятелька абатства Сан-Круа-де-Пуатьє;
  • Луї (1522—1525) — прожив 3 роки;
  • Шарль (1523—1590) — архієпископ Руанський у 1550—1590 роках;
  • Катерина (1525—1594) — настоятелька Суассонського абатства;
  • Рене (1527—1583) — настоятелька абатства Нотр-Дам-де-Шелль в Шеллі;
  • Жан (1528—1557) — граф Суассону та Енгієну, був одруженим з Марією де Бурбон, герцогинею д'Естутевіль, загинув у битві за Сен-Кантен за два місяці після весілля, мав позашлюбного сина;
  • Луї (1530—1569) — принц де Конде, був двічі одруженим, мав численних нащадків як у шлюбі, так і поза ним;
  • Елеонора (1532—1611) — настоятелька абатства Фонтевро.
 
Старий замок Ла-Флешу

У 1525 році, не залишивши нащадків, помер її старший брат Карл Алансонський. Франсуаза стала законною спадкоємицею його значних земельних володінь. Однак, король Франциск I звинуватив Карла у поразці битви при Павії через те, що той, командуючи ар'єгардом армії, у вирішальний момент не прийшов на допомогу головним силам, і передав його землі його удовиці, Маргариті Ангулемській. Та, в свою чергу, в майбутньому передала їх доньці від другого шлюбу, Жанні д'Альбре.

Карл IV де Бурбон-Вандом раптово пішов з життя від гарячки навесні 1537 року. Герцогиня після цього вирішила оселитися в сеньйорії Ла-Флеш.[1] Середньовічний місцевий замок занепав та був спустошений англійцями ще за часів Сторічної війни. Її батько вже робив спроби модернізувати будівлю, але, не зважаючи на поліпшення, фортеця все ще не відповідала необхідним вимогам розкоші та комфорту епохи Відродження. Тож Франсуаза звеліла збудувати нове житло, яким став Новий замок,[2] розташований за міськими стінами на північ від старої будівлі. Його було зведено у 1539—1541 роках за проектом Жана Деласпіна.[3]

У 1543 році численні баронства, що перебували у віданні Франсуази, в тому числі і Бомон-о-Мен, були модернізовані та отримали статус герцогства-перства під назвою Герцогство Бомон.[1]

1548-го її син Антуан побрався із принцесою Наваррською Жанною д'Альбре. Франсуаза пішла з життя роки потому, 14 вересня 1550, у замку Ла-Флеш.

Цікаві факти ред.

  • Закладений Франсуазою Алансонською Новий замок у Ла-Флеші згодом став коледжем Генріха Великого. Наразі використовується як Національне військове училище.

Генеалогія ред.

Жан I Алансонський
 
Марія Бретонська
 
Жан IV д’Арманьяк
 
Ізабелла Наваррська
 
Антуан де Водемон
 
Марія д'Аркур
 
Рене Анжуйський
 
 
Ізабелла Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жан II Алансонський
 
 
 
 
 
Марія Арманьяк
 
 
 
 
 
Фредерік II
 
 
 
 
 
Іоланда Анжуйська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рене Алансонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсуаза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. а б Pierre Schilte, Le Château-Neuf de Françoise d'Alençon, Cahiers Fléchois no 1, 1979.
  2. Замок кармелітів [1] [Архівовано 2015-04-17 у Wayback Machine.] (фр.)
  3. Bernard Beaupère, Histoire du Prytanée national militaire, Paris, Charles-Lavauzelle,‎ 1985, 285 p. (ISBN 2-7025-0102-8), p. 3-69.

Посилання ред.