Маргарита Лотаринзька (герцогиня Алансонська)

герцогиня Алансонська

Маргари́та Лотари́нзька (1463, Водемон, Франція1521, Аржантан, Франція) — свята Римської католицької церкви, герцогиня Алансонська у шлюбі з герцогом Рене[ru], пізніше черниця Кларисинького ордену.

Маргарита Лотаринзька
фр. Marguerite de Lorraine
Margaret of Lorraine.jpg
Народилася 1463[1][2][…]
Водемон
Померла 2 листопада 1521(1521-11-02)[1][4][5]
Аржантан[1][6]
Поховання Абатство Сен-Дені
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність аристократка
Знання мов французька
Титул герцог і герцогиня[d]
Конфесія католицька церква
Рід Лотаринзький дім
Батько Frederick II of Lorraine, Count of Vaudémontd[1]
Мати Іоланда (герцогиня Лотаринзька)[1]
Брати, сестри Рене II (герцог Лотарингії)[1], Nicholas of Lorraine, Lord of Joinvilled[1], Pierre of Vaudemontd[1], Jeanne of Lorrained[1] і Yolande of Lorrained[1]
У шлюбі з René, Duke of Alençond[1]
Діти Карл IV (герцог Алансон), Франсуаза Алансонська і Anne d'Alençond
Armoiries Comtes Lorraine-Vaudémont.svg

Герцогиня АлансонуРедагувати

Маргарита Лотаринзька — молодша дочка графа де Водемон Феррі II[ru] й Іоланди Анжуйської. Втратила батька, коли їй було сім років, її виховував у Екс-ан-Провансі дідусь Рене Анжуйський. Коли 1480 року той помер, її відправили назад у Лотарингію до брата — Рене II. Він улаштував її шлюб з Рене[ru], герцогом Алансонським, весілля відбулося в Тулі 14 травня 1488 року[7].

Подружжя мало троє дітей:

ЧерницяРедагувати

Овдовівши 1492 року, управляла герцогством і виховувала дітей. Коли діти виросли, вирішила відмовитися від мирського життя і пішла в монастир Мортане. Пізніше привезла з собою в Аржантан декого з черниць, і з дозволу Папи Римського заснувала кларисинський монастир[8].

Постриглася в черниці 11 жовтня 1520 року. 2 листопада 1521 року, провівши рік в аскетизмі, померла у своїй келії у віці 62 років. Після закриття монастиря її тіло передано церкві Сен-Жермен[fr] в Аржантані. 1793 року під час Французької революції його осквернили і кинули в місце загального поховання[8].

КанонізаціяРедагувати

В березні 1921 року Папа Бенедикт XV канонізував Маргариту Лотаринзьку, її свято припадає на 2 листопада.

РодовідРедагувати

ПриміткиРедагувати