Катерина де Бурбон
Катери́на де Бурбо́н, інфа́нта Нава́ррська (фр. Catherine de Bourbon, Infante de Navarre; 7 лютого 1559, Париж, Королівство Франція — 13 лютого 1604, Нансі) — дочка Антуана де Бурбона і Жанни д'Альбре, єдина сестра Генріха Наваррського.
| Катерина де Бурбон фр. Catherine de Bourbon | |
 | |
 | |
| Народження: |
7 лютого 1559 Париж, Королівство Франція[1][2] |
|---|---|
| Смерть: |
13 лютого 1604[3][4][5] (44 роки) або 1604[6] Нансі, Лотарингія[1] або Palace of the Dukes of Lorrained, Нансі, Лотарингія |
| Країна: | Франція |
| Релігія: | кальвінізм |
| Рід: | Французькі Бурбониd |
| Батько: | Антуан де Бурбон |
| Мати: | Жанна III |
| Шлюб: | Генріх II Добрий[7] |
Життєпис ред.
Після того, як її брат став королем Франції, Катерина зберегла кальвіністське віросповідання, за що мала велику повагу серед гугенотів. Брат зробив її герцогинею Альбре[ru] і графинею Арманьяк[ru] і довірив їй управління кальвіністським Беарном. У своєму правлінні вона покладалася на поради впливової герцогині де Роган.
У молоді роки Катерина вирізнялася слабким здоров'ям. Вона подорожувала по Беарну разом зі своєю матір'ю й успадкувала від неї граничну побожність.
Своїм чоловіком вона бачила кузена, графа Суассонського[ru], однак Генріх опирався цьому шлюбу. Поступаючись його проханням, сорокарічна Катерина погодилася на шлюб з принцом Генріхом, спадкоємцем Лотаринзького престолу, однак, через відмінності їх віросповідання, шлюбу перетували тривалі переговори з Ватиканом. Вона померла незабаром після весілля.
Предки ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128602945 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://washington.ancestryregister.com/BOURBON00006.htm
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
- ↑ http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
Література ред.
- Raymond Ritter. La soeur d'Henri IV, Catherine de Bourbon (1559—1604). — P.: Jean Touzot, 1985. — 2 vol.
- Pierre Tucoo-Chala. Catherine de Bourbon. Une calviniste exemplaire. — Atlantica, 2003.
- Marie-Hélène Grintchenko. Catherine de Bourbon (1559—1604). Influence politique, religieuse et culturelle d'une princesse calviniste. — P.: Honoré Champion, 2009.