Відкрити головне меню

Беарн (фр. Béarn, окситан. Bearn/Biarn, баск. Biarno) — південна прикордонна історична область Франції, площею близько 4500 км², входить в основному до складу нинішнього департаменту Атлантичні Піренеї, тоді як менша частина належить до департаменту Ланди.

Беарн
фр. Béarn
окситан. Bearn/Biarn
баск. Biarno
Прапор
Прапор
Герб Беарн фр. Béarn окситан. Bearn/Biarn баск. Biarno }}}
Герб
Country Франція Франція
Часовий пояс CET (UTC+1)
Беарн на мапі Франції.
Беарн на мапі Франції.
Беарн на мапі департаменту Атлантичні Піренеї
Беарн на мапі департаменту Атлантичні Піренеї

РозташуванняРедагувати

На заході Беарн межує з провінціями Північної Країни Басків — Субероа, Нижня Наварра, Лапурді та муніципалітетом Бідаш на півночі з департаментом Ланди на сході з департаментом Верхні Піренеї а на півдні з іспанським автономним співтовариством Арагон. Головне місто області - По.

ГеографіяРедагувати

Піренеї, покриті густими лісовими просторами, а місцями вічним снігом, поступово спускаються тут до низьких передгір'їв, які на багатьох місцях посмуговані річками і маленькими гірськими струмками. Клімат здоровий, і багаті гірські пасовища підтримують чудове скотарство, особливо розведення коней. Гірські ущелини і пагорби усіяні виноградниками; в низинних місцях росте кукурудза, а на плоских височинах обробляється льон. Беарн у Франції славиться своїми кулінарними традиціями. Саме його вважають батьківщиною всесвітньо відомого делікатесу фуа-гра[1].

ІсторіяРедагувати

 
Замок віконтів Беарна в Ортез.

За часів Каролінгів Беарн утворив віконтство, першим правителем якого був Сантюль I. Серед його наступників особливо прославився Гастон IV, що правив у 1090-1130 роках, один з героїв Першого хрестового походу, який отримав згодом за свої військові подвиги на службі короля Альфонса I Арагонського у володіння Сарагосу.

У 1134 році згасло чоловіче потомство віконтів Беарну, і країні загрожувала небезпека позбутися своєї самостійності і бути приєднаними до Арагонського королівства. Беарнці взялися за зброю, прогнали від себе Марію, дочку останнього віконта Сантюля VI, що визнала над собою верховну владу Альфонса II Арагонського, і проголосили своїм правителем одного шляхтича з Біґорра, який однак, був убитий ними на другому році свого правління. Та ж доля спіткала і його наступника, якогось лицаря з Оверні. Тоді беарнці обрали сина принцеси Марії, Гастона VI, при нащадках якого Беарн у результаті шлюбних союзів перейшов спочатку до графів Фуа, а потім разом з Фуа до Королівства Наварри.

При Генріху IV, уродженця Беарну, країна увійшла до складу Французького королівства і остаточно приєднана до нього Людовіком XIII Справедливим у 1620 році. Разом з тим у Беарн почалося насильницьке викорінення протестантизму, який пустив там глибоке коріння з 1560. Населення Беарну користувалося великими пільгами аж до Революції 1789.

ГербРедагувати

У золотому полі дві червоні корови що йдуть. Роги, нашийники і дзвіночки блакитні.

Відомі люди з БеарнуРедагувати

Див. такожРедагувати

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати