Кнуд IV Святий
Кнуд (Канут) IV Святий (дан. Knud IV den Hellige; 1043 — 10 липня 1086) — король Данії у 1080–1086 роках, католицький святий, покровитель Данії.
| Кнуд Святий Knud den Hellige | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1080 — 1086 | ||
| (під іменем Кнуд IV) | ||
| Попередник: | Гаральд III | |
| Наступник: | Олаф I | |
| Народження: |
1043 Данія | |
| Смерть: |
10 липня 1086 Оденсе | |
| Поховання: | Собор Святого Кнудаd | |
| Країна: | Данія | |
| Рід: | Естрідсени | |
| Батько: | Свен II Естрідсен | |
| Мати: | коханка (ім'я невідоме) | |
| Шлюб: | Adela of Flandersd | |
| Діти: | 1 син та 2 доньки | |
Життєпис ред.
Молоді роки ред.
Походив з династії Естрідсенів. Позашлюбний син Свена II, короля Данії, та його коханки. Про дитинство мало відомостей. Замолоду брав участь у морських походах Данії. У 1069 році був одним з активних учасників походу свого батька проти короля Англії Вільгельма I. У 1075 році уклав союз з Робертом I, графом Фландрії, проти Англії. Тоді ж вони разом здійснили новий похід проти англійців. В цьому поході Кнуд виступив як претендент на корону Англії. Проте бажаного здобути не вдалося. Тоді ж Кнуд повертається до Данії. Тут після смерті Свена II новим королем Данії стає зведений брат Кнуда — Гаральд. Кнуд, який також бажав здобути владу, змушений був тікати до Швеції. Через деякий час встановив стосунки з частиною знаті, яка була незадоволена володарювання Харальда III.
Король ред.
У 1080 році Кнуду вдалося організувати змову проти брата й зрештою захопити трон Данії. Для зміцнення свого становище усередині держави Кнуд IV вирішив спиратися на авторитет католицької церкви. У 1080 році видає закон про дотримання християнських свят та постів. Деякий час він маневрував поміж папою римським Григорієм VII (обраним у Римі) та Климентом III (обраним за наполяганням імператора Священної Римської імперії Генріха IV). Зрештою підтримав першого.
Незабаром після цього запровадив церковну десятину, надав значні земельні наділи єпархіям, фінансово підтримував церкви у Роскілле, Віборзі, Далбі, Лунді. Водночас проводив політику стримання та обмеження впливу аристократії.
Після отримання підтримки від знаті та церкви Кнуд IV вирішив знову спробувати завоювати Англію. У 1085 році він домовився з Робертом I, графом Фландрським, та Олафом III, королем Норвегії, напасти на Англію. Втім, підтримка королем Кнудом папи Григорія VII коштувала ворожнечі з боку імператора Генріха IV, який вторгся на південь Данії.
У 1086 році на півночі Ютландії вибухнуло повстання серед вояків, значну частину яких складали селяни, незадоволені затягненням морського походу до Англії. Їх підтримала значна частина знаті. Король Кнуд IV разом з братом Бенедиктом змушений був тікати до Оденсе, де 10 липня 1086 року його було вбито заколотниками. У 1101 році Кнуда було канонізовано.
Родина ред.
Дружина — Адель (1064—1115), донька Роберта I, графа Фландрського. Її другим чоловіком став герцог Апулії і Калабрії Рожер I Борса.
Діти:
- Карл I Добрий (1083—1127), граф Фландрії з 1119 до 1127 року, святий
- Цецилія (1087—1131), дружина Еріка, ярла Вестерланда
- Інґеґерд (1086)
Джерела ред.
- Helleberg, Maria: Slægten 1, Knud den Hellige. 2004. (дан.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кнуд IV Святий |