Вікіпедія:Перейменування статей/Падаль → Стерво
Логічно ж, що стервоїдні (зокрема стерв'ятники) їдять стерво.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:18, 25 січня 2018 (UTC)
- А не падло? Мені здавалося, що падло — це дохлятина взагалі, стверво — конкретний труп. На жаль, словники в нас такі собі, не роз'яснюють це, а що в корпусі, що IRL обидва слова здебільшого як лайка йдуть. artem.komisarenko (обговорення) 09:35, 25 січня 2018 (UTC)
- Як на мене, повні синоніми. Пропоную просто заради системності.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 25 січня 2018 (UTC)
- Проти, так як це далеко не наукова термінологія а місцеві діалектизми (1), а також, слова стерва та падло є банальною руганиною (2) стаття робить більше приводів поглумитись над інформацією, ніж її прочитати (3). — Alex Khimich 00:27, 26 січня 2018 (UTC)
- Так всі ці слова зі зрозумілої причини є лайкою. Єдине що падаль ще й суржик. Словники не-СУМ-ної доби вважали, що його слід перекладати з російської. artem.komisarenko (обговорення) 07:45, 26 січня 2018 (UTC)
- У словнику немає позначки щодо основного значення - воно нейтральне за стилем та загальноукраїнське.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 26 січня 2018 (UTC)
- Я так і знав, що ви згадаєте російську/суржик. Ні, не суржик!!! Запозичене у російську слово із грецької/старослов'янської (падіння, впасти, пасти, пав (Хто пав: Галиць чи режим)), також, див[1]. Російська там і близько не стояла як мова походження. Я не розумію політики, коли звичні побутові слова для української мови заміняються діалектизмами, з метою, аби їх не було у відповідниках з російської мови, тому, я Проти — Alex Khimich 13:34, 26 січня 2018 (UTC)
- Корінь зрозуміло, що наш. А оце з -аль всі словники крім СУМ перекладають. В Шевченка, між іншим, тільки падло є. artem.komisarenko (обговорення) 13:45, 26 січня 2018 (UTC)
- Технічно це слово відповідає ВП:МОВА. Воно є в УЛІФ, є в СУМ-11 з посиланням на Панаса Мирного. Проте і падло, і стерво подані словниками як стилістично нейтральні. І це НЕ діалектизми.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:57, 26 січня 2018 (UTC)
- Я так і знав, що ви згадаєте російську/суржик. Ні, не суржик!!! Запозичене у російську слово із грецької/старослов'янської (падіння, впасти, пасти, пав (Хто пав: Галиць чи режим)), також, див[1]. Російська там і близько не стояла як мова походження. Я не розумію політики, коли звичні побутові слова для української мови заміняються діалектизмами, з метою, аби їх не було у відповідниках з російської мови, тому, я Проти — Alex Khimich 13:34, 26 січня 2018 (UTC)
Я теж за НТЗ і МОВА, ідея мого переіменування була у тому, що стерво сприймається як клична форма негідної особи, власне, ілюструю[2], тоді як падаль[3] іллюструє однозначно предмет статті, такої однозначності вимагає ВП:ІС. Якщо і не діалектизм, але статистично — менш вживане: стерво[4] падаль[5] — Alex Khimich 18:39, 26 січня 2018 (UTC)
- Не вийде порівнювати через гугль-тренд оскільки падаль є також і в російській мові. Також всі ці слова мають дуже мало хітів до того ж приблизно однакову. artem.komisarenko (обговорення) 19:10, 26 січня 2018 (UTC)
- Я вказав там регіон. — Alex Khimich 16:25, 27 січня 2018 (UTC)
- Чому не мертвечина? А взагалі у цьому випадку краще дивитися біологічні підручники.--くろねこ Обг. 21:17, 31 січня 2018 (UTC)
- Per Alex Khimich. Проти стерв і падл. За падаль або мертвеччина. --Flavius (обговорення) 09:40, 13 березня 2018 (UTC)
- Падаль — це московізм. В допогромних словниках це слово перекладають з російської. Мертвеччина — взагалі такого слова немає, це якійсь примосковлений покруч, судячи з наростка, в українській воно — мертвечи́на.artem.komisarenko (обговорення) 18:58, 13 березня 2018 (UTC)
- Artem.komisarenko, це наше слово (його корінь), до і післяпогромне. Також, хотілось би мати якість АД. — Alex Khimich 23:06, 13 березня 2018 (UTC)
- Все ще чекаю на приклад допогромного використання artem.komisarenko (обговорення) 23:50, 13 березня 2018 (UTC)
- Artem.komisarenko, це наше слово (його корінь), до і післяпогромне. Також, хотілось би мати якість АД. — Alex Khimich 23:06, 13 березня 2018 (UTC)
- Як це взагалі такого слова немає? мертвеччина Словник української мови. Томи 1-8, але не суть. Я буду згоден і на мертвечину. Ось джерело на падаль [6], [7]. На відміну від стерво, яке асоціюється насамперед з руганиною, падаль більш нейтральне в цьому плані.-- 17:08, 26 березня 2018 (UTC)* Flavius1
- Падаль — це московізм. В допогромних словниках це слово перекладають з російської. Мертвеччина — взагалі такого слова немає, це якійсь примосковлений покруч, судячи з наростка, в українській воно — мертвечи́на.artem.komisarenko (обговорення) 18:58, 13 березня 2018 (UTC)
- За однозначно більш вживаніший термін (тобіш "Стерво" у рази вживаніший) Принаймні у Полтавському регіоні, звідки я родом. А, ну і термін однозначно не діалектичний (як деякі тут закидали) а є звичайним словом літературної української мови. Центральноукраїнський нарід мене зрозуміє.--Piznajko (обговорення) 02:37, 3 квітня 2018 (UTC)
У статті АД: Стерво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1850. — 1000 екз. --ЮеАртеміс (обговорення) 21:02, 3 листопада 2019 (UTC)
- Погоджуюсь з паном Flavius та Alex Khimich. --Анатолій (обговорення) 16:59, 23 березня 2020 (UTC)
- За перейменування. Це безперечно науковий термін, гармонізація зі стервоїдними піде на користь. -NachtReisender (обговорення) 22:17, 18 травня 2020 (UTC)
- За, український науковий термін. --Юрко (обговорення) 19:07, 27 червня 2020 (UTC)
Оскаржений Підсумок
ред.Обговорення вже має більше двох років і думаю його вже можна закрити мавіть просто через срок давності. Як поточний так і запропонований варіант мають багато АД, і справді стає складно визанчити який з двох варіантів має перевагу, навіть через те, що "стерво" використовується й як лайка. Дивлячись у сучасний словник СУМ-20 — там є тільки "мертвеччина", яка не є добрим варіантом іменування сторінки через малу вживаність слова та через те, що СУМ-20 ще не дойшов до літери П (отже не може мати значень "стерво" та "падаль"). Втім у словнику подається як синонім "падаль" до "мертвеччина", що вже надає невеличку перевагу у бік поточної назви. Рішення: не перейменовано через недоведену перевагу запропонованого варіанту назви над поточним.--Andriy.v (обговорення) 11:55, 20 липня 2020 (UTC)
Терміни у книгах до деукраїнізації 1933…? років
ред.Десять (можу й додати) АД до 1933 року з використанням слова падло у значенні „трупи тварин“: --Sehrg (обговорення) 21:03, 22 грудня 2020 (UTC)
- У книзі Барабаша-Никифорова використовується лише термін стерво[1]
- У підручнику зі зоології Верхрадського — Мельника вживається термін стерво[2]
- рос. падаль — укр. шкадло, стерво, падло, мерша[3]
- рос. падаль — укр. падло, стерво[4]
- рос. падаль — укр. стерво, падло[5]
- рос. падаль — укр. па́дло, па́длина, сте́рво, стервя́ка[6]
- рос. падаль — укр. па́далина[7]
- У підручнику з зоології перекладу Полянського вживається термін падлечина[8]
- рос. падаль — укр. па́дло, па́длина, сте́рво[9]
- У підручнику з зоології Раковського вживається термін стерво[10]
- І ми будемо іменувати статті в енциклопедії за книгами 1910-1930-х? Орфословник має: 1. падаль, 2. падло (з уточненням, що це про 1. падаль, оскільки це слово також 3. означає підлу людину), 4. мертвечину та 5. мертвеччину, 6. стерво (з уточненням, що це про 1. падаль, оскільки це слово також 7. і про людину) і ви, оскаржуючи, перейменовуєте на варіант (падло), який неоднозначний, і в той час, коли всі сучасні джерела говорять про ПАДАЛЬ, навіть СУМ-20 [8]. Є ще з сучасних словник синонімів Полюги [9]. --Flavius (обговорення) 17:05, 26 грудня 2020 (UTC)
- По-перше, падло у значенні „погана людина“ — переносне значення слова, себто похідне значення — це не може бути перепоною (є немало кільказначних слів; то що ними не користуватись?). По-друге, падаль це російський фонетичний варіант слова падло, введений у процесі русифікації. У вас просто радянські мізки, Flavius. Приклади використання терміну падло в сучасних наукових статтях і книгах: --Sehrg (обговорення) 18:48, 26 грудня 2020 (UTC)
- Слово падло у значенні „погана людина“ наводиться як елемент розмовно-просторічної лексики (є ще подібні статті, але в цьому обговоренні обговорюється природничий термін, а не щось інше): [11]
- Десять (можу й додати) АД після 2000 року з використанням слова падло у значенні „трупи тварин“: [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21].
- А після 2000 року слова "падаль" та "мертвечина" у значенні "трупи тварин" хіба не зустрічались вам? --Flavius (обговорення) 19:04, 26 грудня 2020 (UTC)
- "мертвечина" траплялася пару раз виключно в статтях про мусульман. "падаль" траплялася — якщо пошукати теж, мабуть, можна знайти десяток статей, але важко шукати через велику кількість російського слова "падаль", бо воно і є російським. --Sehrg (обговорення) 19:40, 26 грудня 2020 (UTC)
- Так, через те, що і російською пишеться так само, у загальному пошуку виокремити важкувато, але можливо, щоби побачити, що воно дійсно достатньо вживане і у сучасний час. Мені саме падаль українською мовою зустрічалась дуже багато разів (не лише словники, але й різні статті, посібники, і таких буде не 10-20). На мою думку це і є найкращий варіант для назви статті, оскільки мертвечина менш популярна, а падло і стерво також мають інші значення. Причому ви ж розумієте, що і використовуються ці слова саме за тим другим значенням найчастіше. Я би запропонував компроміс - скоро вийде черговий том СУМ-20 на літеру П і якщо там основним буде падло, а падаль перенаправлятиме, або буде стилістично маркованим (рідковживаним, чи застарілим), то до цього питання можна було би повернутися і перейменувати статтю навіть без обговорення одразу. Але до того момента краще, щоби стаття іменувалася терміном не за джерелами 1930-х і не тим, який має більш вживані подвійні значення (руганину). Flavius (обговорення) 20:08, 26 грудня 2020 (UTC)
- "мертвечина" траплялася пару раз виключно в статтях про мусульман. "падаль" траплялася — якщо пошукати теж, мабуть, можна знайти десяток статей, але важко шукати через велику кількість російського слова "падаль", бо воно і є російським. --Sehrg (обговорення) 19:40, 26 грудня 2020 (UTC)
- А після 2000 року слова "падаль" та "мертвечина" у значенні "трупи тварин" хіба не зустрічались вам? --Flavius (обговорення) 19:04, 26 грудня 2020 (UTC)
Підсумок
ред.Все ж навіть з оскарженням підсумку не було доведено перевагу падла, стерва, мертвеччини чи мертвечини над падаллю. Якщо ж навіть слово «падаль» має якесь походження з російської мови, то ми на іншакше вплинути не можемо, оскільки Вікіпедія у найменуванні статей передусім спирається на АД та найчастішу вживаність в різного роду джерелах (як фахових, так і ні). Тому, зважаючи на аргументи в обговоренні, попередній підсумок підтверджується і статтю не перейменовано, а якщо точніше, то статті повертається попередня назва, яка була замінена неконсенсусним шляхом. @Sehrg:, Вам би радив не повторювати таких неконсенсусних самоуправних перейменувань, оскільки за такі дії на Вас можуть накласти ПО на перейменування статей. Ви знали про це обговорення та взяли в ньому участь, тому тут мало місце грубе порушення ВП:КОНС.--Кучер Олексій (обговорення) 18:45, 3 вересня 2021 (UTC)
- Ніякого порушення ВП:КОНС немає! Слова падло і стерво трапляються десятки разів у фахових працях. То чому б статті не бути під назвою «стерво»? Мабуть вам, Олексію, просто подобається російське слово падаль. --Sehrg (обговорення) 19:31, 3 вересня 2021 (UTC)
Примітки
ред.- ↑ Барабаш-Никифоров І. І. Нариси фавни степової Наддніпрянщини. — Київ : Державне видавництво України, 1928. — С. 91.
- ↑ Верхратський І. (переробив Мельник). Зоольогія на низші кляси середних шкіл. — Львів : Українська книгарня і антикварня, 1922.
- ↑ Дубровський В. Г. Словник московсько-український. — Київ : Рідна мова, 1918. — С. 289.
- ↑ Іваницький С., Шумлянський. Ф. Російсько-український словник. — Вінниця : Видання відділу народньої освіти Подільської Губерніяльної Народньої Управи, 1919. — Т. 2.
- ↑ Ізюмов О. Російсько-український словник. — Харків, Київ : Державне видавництво України, 1930.
- ↑ Кримський А. (гол. ред.). — Харків : Червоний шлях, 1924.
- ↑ Паночіні С. Словник біологічної термінології. — Харків : Радянська школа, 1931.
- ↑ Покорный А. (пер. Полянський М.). Зоологія. — Прага : Книгопечатня Богеміи, 1874.
- ↑ Сабалдир Г. Практичний російсько-український словник. — Київ : Час, 1926.
- ↑ Раковський І. Зоольоґія. — Київ — Львів — Відень : Вернигора, 1919.
- ↑ Бузько С. А. Розмовно-просторічна лексика в текстах української постмодерної прози // Філологічні студії. — 2008. — Вип. 2. — С. 72–77.
- ↑ Роженко, М. Живлення деяких хижих ссавців у антропогенному ландшафті Причорномор'я // Праці Теріологічної Школи. — 2006. — Вип. 8. — С. 191–200.
- ↑ Годованець Б. Й. Сучасний стан популяції беркута (Aquila chrysaetos) в Українських Карпатах // Vestnik zoologii. — 2003. — Вип. 37. — № 2. — С. 41–50.
- ↑ Домашевський С. В. Підорлик великий // Червона книга України. Тваринний світ. — 2009. — С. 428.
- ↑ Атамась, Н. Використання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — Вип. 30. — С. 3–8.
- ↑ Слюсаренко, Н. В. Праця як засіб ґендерної соціалізації дівчат: від витоків до сьогодення // Педагогічний альманах. — 2007. — Вип. 2. — С. 233–240.
- ↑ Popov G. V. Трофічні зв'язки мух-сигнальниць (Diptera: Platystomatidae) світової фауни // Problems of Modern Entomology. — 2016. — С. 73.
- ↑ Бикова Т. Б. Ставлення радянської влади до кримських татар під час голоду 1921–1923 рр. // Сторінки історії. — 2018. — Вип. 47. — С. 125–159.
- ↑ Скільський І. В. & Клітін О. М. Особливості живлення звичайного канюка на Буковині // Беркут. — 2002. — Вип. 11. — № 2. — С. 266–268.
- ↑ Назарук М. М. Людина як творець конструкту у довкіллі. — 2019. — Вип. Міждисциплінарні інтеграційні процеси у системі географічної та екологічної науки : матеріали міжнародної наук.-практ. конф.. — С. 40–44.
- ↑ Василюк О. В. Микола Шарлемань: напровесні заповідної справи. — Київ : ПВТП «LAT&K», 2017. — 420 с.