Час краще витрачати на родину та друзів [1]

ВП:Що таке українська культура

Випаздерити, паздерити:
значення №1: Сильно побити, віддухопелити щосили;
значення №2: тіпати так як коноплі, щоб очистити їх від паздеря;
значення №3: остягати патиком, щоб аж паздери летіли, вибити.
Приклади вживання: Випаздерив го, аж дрантя летіло

«28 липня [1863 року]. Вранці в обід. Потім були у мене кілька осіб, в тому числі [Микола] Костомаров, який сильно стурбований призупиненням популярних видань на хохляцькому наріччі [у зв'язку з прийняттям Валуєвського циркуляра]. М’яко, але прямо і категорично об’явив йому, що прийнята міра залишається в силі»

Пьотр Валуєв, Дневник П. А. Валуева.: Т.1 Москва: Издательство Академии Наук СССР. 1961. С.239 (переклад українською: Ольга Гончар. Микола Костомаров: постать історика на тлі епохи. Київ: НАН України. Інститут історії України. 2017. 274 стор.: 157)

Dear Colleagues

I have exhorted you all to read carefully what you write. I think some of you are now doing this, but not always thinking about what it is that you read. This can be the only explanation for this week's worst horror (and, sadly, there is some competition). We ran a story in Tuesday's paper about a farmer's wife who died of a heart attack after a thief stole diesel from her farm. This unfortunate lady was called Mrs Dove. Her son is called Michael Dove. In the story he became Michael Gove; who happens to be the Conservative spokesman on schools. You might think this could hardly get worse. I fear it could, and did. Michael Gove not only became the unfortunate woman's son. He also became a victim in his own right. The thief "admitted to [sic] the theft of diesel, causing grievous bodily harm with intent to Michael Gove and stealing the Mitsubishi pickup‚" Later, this gem of a piece included the phrase "After his was arrest". I shall not bother to try to compute the number of people who should have read this story before it appeared on the nation's breakfast tables on Tuesday morning. You get my drift.

There have been so many literals this week that I suspect some of you either never could spell, or have given up trying. Perhaps my favourite was "hocky mom", followed by "plumb compote" (bring on the lead poisoning). One reader, having spotted the words "Chrsitmas" and "adminsitration" in the same story wondered whether our newsroom was now being run by "mnokeys". While it is good to provide the customers with amusement, it should be intentional. Grammar remains a treacherous slope. There is still a difficulty with conjugating the verb "to drink". Be in no doubt: the beer was drunk, but the man drank the beer. Page 6 of our modest but robust little style book contains a description of the difference between "may" and "might". They are not interchangeable, oddly enough. Do feel free to have a look at it.

Please remember that nouns take adjectives and verbs take adverbs. A pair of shoes could be easier to walk in, but they are walked in more easily. We allowed the phrase "me and my colleagues" to appear in the paper the other day, and not in quotes, which was close to unforgiveable. As for where "a man cut off his head with a chainsaw because he did not want to leaving his repossessed home" came from, I cannot begin to fathom. If you are using foreign terms, do use them properly, for many of our readers speak more than one language and spot mistakes that should make us cringe. For example: a man may be someone's confidant, but only a woman can be his confidante. In formal reporting try to avoid contractions such as "didn't" and "hadn't": it looks casual and causes your prose to lack authority. If you are "warning" you need to warn something or someone: otherwise you are "giving warning".

We do seem to like to use words or phrases that do not exist. One was "adaption". Then there was the account of the moment when the two children of President-Elect Obama (note, and indeed cherish, that capital E) "stepped foot" inside the White House for the first time. We must avoid vulgarities like "front up". If someone is "fronting up" a television show then he is presenting it; if he is "fronting up" a pressure group or even a business he is leading it. Also we have started to insert definite articles where they are not needed. It is not "the" Last Post and certainly not "the" Magna Carta. Both are in the style book: feel free, etc etc.

The style book also reminds us that our readers tend to eat Christmas lunch, not Christmas dinner; this is not the Daily Star. Unless we are referring to a repast that is specifically to be held in the evening, be careful to refer to Christmas lunch in all those mouth-watering articles you are preparing about festive food. Somebody actually allowed a piece of copy through this week with the adjective "posh" in it (it was not a reference to Mrs Beckham, and nor was it being used satirically). It was lucky this was spotted and removed before a nasty accident occurred. I repeat: we are not the Daily Star.

If we are setting tests or quizzes for our readers, do try to ensure the right answers really are right. A test for would-be immigrants managed to get the voltage figure for this country wrong. It also said that one had to be 16 to enter the lottery which, as several readers pointed out, appeared to be hard on those aged 17 or more. The answer "16 or over" would have been better. I must stress again that it is of enormous importance to get styles and titles correct, even when they belong to fictional characters. An article on the new film Australia this week referred to the heroine as being first Lady Sarah Ashley and then Lady Ashley. She cannot be both. In the film she is the daughter of an earl, and therefore the first style is correct.

Talking of names, if we have in future to refer to Nicholas Hoogstraten it will be thus; the "van" is an affectation (this is known to some as the "Fayed rule"). If we have to use the term Awol we use it thus. It is hackneyed to use it in a context other than its specific military meaning. We are dropping back into the bad habit of using the verbs "launch" and "fuel" in their metaphorical, banal senses: don't, please. We also suggested this week that epilepsy is a mental illness: it isn't.

We have the pre-Budget report next week, which is exactly how we should refer to it in all parts of the papers and the website.

Now, some good news. We have sealed a partnership with Oxford University Press in respect of the style guide area on our website. We use their Dictionary of English as the basis for correct usage. They have supplied us with a number of copies free of charge, for which we are exceptionally grateful. Heads of Department who would like one should email Emma Hartley, the style book editor, as soon as possible.

With best wishes
Simon Heffer
Associate Editor
The Daily Telegraph

Nov 20, 2008

The Guardian, Simon Heffer's irate email to Daily Telegraph staff: Email from associate editor Simon Heffer to Daily Telegraph staff berating them for mistakes that appeared in the paper (The Telegraph Style Book. Simon Heffer's Style Notes. Style notes 8: Nov 20 2008)

The character of the Scots however varies according to the difference in language. For they have two languages, namely the Scottish language (lingua Scotica) and the Teutonic language (lingua Theutonica). The people who speak the Teutonic language occupy the coastal and lowland regions, while those who speak the Scottish language live in the mountainous regions and outer isles. The coastal people (maritima gens) are docile and civilised, trustworthy, long-suffering and courteous, decent in their dress, polite and peaceable, devout in their worship, but always ready to resist injuries threatened by their enemies. The island or mountain people (insulana sive montana gens) however are fierce and untameable, uncouth and unpleasant, much given to theft, fond of doing nothing, but their minds are quick to learn, and cunning. They are strikingly handsome in appearance, but their clothing is unsightly. They are always hostile and savage not only towards the people and language of England, but also towards their fellow Scots (proprie nacioni) because of the difference in language. They are however loyal and obedient to the king and kingdom, and they are easily made to submit to the laws, if rule is exerted over them.

Martin MacGregor, MacGregor, Martin (2009) Gaelic barbarity and Scottish identity in the later Middle Ages. In: Broun, Dauvit and MacGregor, Martin(eds.) Mìorun mòr nan Gall, 'The great ill-will of the Lowlander'? Lowland perceptions of the Highlands, medieval and modern. Centre for Scottish and Celtic Studies, University of Glasgow, Glasgow, pp. 7-48. ISBN 978085261820X

Ми живемо в епоху цифрової дезінформації, соціальних зламів і гіпертро-фованої поляризації. Україна опинилась на передовій цієї глобальної кризи. Сприйняття та вподобання людей в Україні формуються у глибоко спотво-реному медіасередовищі під впливом широкого спектру кампаній дезін-формації, які фінансують і просувають Кремль, вітчизняні олігархи й інші групи. Зокрема, щоб поляризувати аудиторію, спровокувати ворожнечу та збурити невдоволення, вдаються до маніпуляцій історичними наративами. Росія використовує історичну полеміку навколо Другої світової війни, а та-кож триваючу ностальгію за Радянським Союзом, аби налаштувати одна проти одної різні суспільні групи в Україні, загострити етнічні й географічні розбіжності та підірвати довіру до проєвропейських реформ.
Ці наративи підготували ґрунт для вторгнення Росії до Криму та сходу України у 2014 році. Таке використання історії як зброї не має нічого спіль-ного з бажанням дослідити минуле та встановити істину, не кажучи вже про прагнення досягти примирення чи подолати травми. Метою цієї інструмен-талізації історії є цинічна експлуатація історичних наративів у військовій сфері та зовнішній «інформаційній війні», спрямованих на підрив українсь-кої державності.

Ен Епплбаум, Від «воєн пам’яті» до спільного майбутнього: подолання поляризації в Україні (London School of Economics, липень-вересень 2020)

Прихильні до Росії тлумачення можуть зумовлюватися не лише стереотипними уявленнями й обмеженою поінформованістю, а й політичними та економічними інтересами, зокрема прагненням еліт у деяких європейських державах підтримувати партнерські стосунки з Москвою, аби послабити гегемонізм Сполучених Штатів, та міцними торговельними зв’язками цих держав із Росією, ринок якої приваблює їх набагато більше, ніж український. Тому проросійські тлумачення подій у Криму й на Донбасі нерідко пропонують навіть ті західні аналітики, які цілком усвідомлюють пропаґандистський характер тверджень Москви про «повернення Криму в рідну гавань» та «громадянську війну на Донбасі».

Володимир Кулик, Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових і експертно-аналітичних працях (20 травня 2020)

Even wars named after the two main combatants are misnamed, as the order in which the combatants is named is significant of bias. For example the ‘Mexican-American War’ was in fact the American-Mexican War, the ‘Spanish-American War’ was the American-Spanish War, the ‘Franco-Prussian War’ was the Prussian-French War and the ‘Russo-Japanese War’ was the Japano-Russian War, for the first countries were the aggressors.

Father Andrew, On the Naming of Wars: History is Written by the Victors (Orthodox England; July 9, 2019)

A large body of scholarly and think tank journal articles, think tank papers and books have been published on Putin’s military aggression against Ukraine and the ensuing crisis. Many of these have been written using orientalist stereotypes of Russia, Ukraine and the Crimea that have deep roots in Western academia. It is not NATO and EU enlargement or Western conspiracies lurking behind colour revolutions which have created the crisis but the unwillingness of Russian chauvinism to accept Ukrainians as a separate people with a sovereign right to decide their destiny. If Putin were to wake up tomorrow and no longer believe Russians and Ukrainians are “odyn narod” the war would end the same day. Apologists, realists and some Russianists are unable to grasp this quite simple fact.

Taras Kuzio, Ukraine 'experts' in the West and Putin's Military Aggression: A New Academic 'Orientalism'? (Cicero Foudnation Great Debate Paper No. 17/06, Sep 2017)

Lancelot Lawton, writing in 1912, put the rise of Japan into sharp racial perspective when he said:
Japan leads the van in the march of Asia towards the attainment of her ideal, the recognition of equality with the nations of the West.

Lancelot Lawton, Empires of the Far East (London: Grant Richards Ltd., 1912). Vol. 1. p. 800

Bridging the gaps in everyone's knowledge.
NO HOME is complete without a set of Encyclopædia Britannica. I find it invaluable when requiring a heavy weight when gluing woodwork, supporting the shaky leg of the grand piano, a mounting block for reaching high shelves, etc.
It's use is endless.

E. Gubbins.
157 Uxbridge Road,
Halopton Hill, Middx., The Guardian. Friday July 1 1988

[...] дозвольте дати пораду: на токсичні питання будь-яка людина інтуїтивно, при наявності вибору, влаштовує вам трудовий гостинг або відкрито ігнору[ватиме] такі задачі. Така фізіологія, так влаштовано мозок. Всі перед великими проблемами чи екзаменами починають робити мілкі справи, які легко зробити: прибирати, прати, складати, наводити лад в речах — мозок будь-якою ціною хоче ендорфінів хочаб від маленьких завершених дій, а не вчити бездонний екзамен чи перечитувати «розстрільні» питання.

-- Alex Khimich 22:31, 23 квітня 2021 (UTC), ред. № 31403688

Вікіпедію, звісно, пишуть для себе )). Пишуть школярі й студенти (особи з обмеженими когнітивними навичками), соціально нераалізовані (ті, хто не зміг знайти собі кращого місця у професії, чи займається по життю не тим, чим хотілося б), а також «старпери», «охоронці» і байдикарі (люди у яких багато зайвого часу). Пишуть, вірячи, що тут вони вчаться і навчають, здійснюють корисну місію для суспільства, а їхня робота має значення для країни (на противагу тому безсеносовому життю, яке вони проводять щоденно). Грубо кажучи, вікіпедія — це симулятор енциклопедії з елементами психіатрічної лікарні та поліцейського відділку. Або ще простіше: вікіпедія — це онлайн-гра. В принципі, розумні люди взагалі рідко читають (точніше, не читають) вікіпедію і не посилаються на цей проект у роботі, тому не переймайтеся так серйозно... Нерозумно вимагати від дитячого садка працювати як академія наук, адже він не так функціонує.

-- (обговорення) 05:17, 13 жовтня 2020 (UTC), ред. № 29784309

The death of the Encyclopædia Britannica as a reliable source: In January 2009, the Encyclopædia Britannica Online began accepting content submissions from the general public. Although these submissions undergo the encyclopedia's editorial process, it is generally believed that content from non-staff contributors is less reliable than the encyclopedia's staff-authored content prior to 2009. Content authorship is disclosed in the article history.

Experts on Ukraine, FAQs on Ukraine Crisis (April 25, 2014)

L. F. Červins'ka,A. T.Dyku. Pokažčyk z ukrajins'koji movy / Червінська Л. Ф., Дикий А. Т. Покажчик з української мови: Матеріяли по 1929 рік (Харків, 1929–1930) (дзеркали: на diasporiana.org.ua та на на chtyvo.org.ua)

Jaroslav Hordyns'kyj. Literaturna krytyka pidsovjets'koji Ukrajiny / Ярослав Гординський. Літературна критика підсовєтсьокї України (Львів-Київ, 1939) (дзеркали: на elib.nlu.org.ua та на diasporiana.org.ua)

Pocket dictionary of the Ukrainian-English & English-Ukrainian languages with short guide to Ukrainian pronunciation (in 2 books; Winnipeg: Ruthenian Book Store. 1577 p. 1914, 2nd ed.) (дзеркало #1: hathitrust (скан книги), (дзеркало #2: archive.org pdf (мікрофільм)), (дзеркало #2: archive.org html (мікрофільм)))

Deutsch wikisource: Wörterbücher#Ukrainisch_/_Ruthenisch

Періодизація української мови за Юрієм Шевельовим: 1) "протоукраїнський" (до середини 11 ст.), 2) "давньоукраїнський" (від середини 11 ст. до кінця 14 ст.), 3) "середньоукраїнський" (від початку 1400-их й до кінця 1700-их), та 4) "сучасний" (від останніх років 1700-тих й дотепер))). Згідно з: Заввага щодо періодизації // Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови. Пер. з англ.: С. Вакуленко, А. Даниленко. ; Харків: Акта, 2002. 1054 cтор.: С. 54-55. (Класика Української Науки).

Lokalize: How to choose the right Translation Management System (Jun 11, 2019) (bonus: The Netflix HERMES Test: Quality Subtitling at Scale (Mar 30, 2017))

everyonewhosanyone: http://everyonewhosanyone.com/other.html

parochial = містечковий = провінційний = вузький = обмежений = замкнутий

impertinence = зухвалість / шибайголовість = безглуздість / недоречність

contemptuous = зневажливий = презирливий

advice = раїти = радити

Recap, summary: короткий виклад, стислий виклад, короткий переказ, стислий переказ, стислий огляд / стисогляд

Style book / Style guide / Style guidebook українською
Прикметниковий варіант: Стильова книга, Стильовий дорадник, Стильовий посібник, Стильовий мануал, Стильовий підручник, Стильовий довідник, Стильовий путівник, Стильовий порадник.

Прийменниковий варіант: Книга зі стилю, Дорадник зі стилю, Посібник зі стилю, Мануал зі стилю, Підручник зі стилю, Довідник зі стилю, Путівник зі стилю, Порадник зі стилю.

Лексичне телескопічне скорочення прикметникового вар.: Стильокнига, Стильодорадник, Стильопосібник, Стильомануал, Стильопідручник, Стильодовідник, Стильопутівник, Стильопорадник.

Олександр Бойченко. Єдіная літєратура?

Символ доларового цента ¢

Зійшлися вдачею (фразеологізм): це коли або А) Конфлікт вдач / Вдачевий конфлікт або Б) Гармонія вдач / Вдачева гармонія

Запропонувати протягом 3-х місяців ліквідувати свою укрнеписемність

Запишіть у книгу скарг про ВСІ хиби що заважають розгортанню радянської української культурної торгівлі

Гнів сорочки не дасть

Nonsense синоніми: Сон рябої кобили, абсурд, безглуздя, глупство, дурниця, нісенітниця, маячня, чортибатька-що, чортзна-що, казна-що

Остерігайтесь підробок: Користувач:Пізнайко, Користувач:Piznayco, Користувач:PiznakO - це не справжні "Пізнайки";
Справжній piznajko лиш один!

Вікі-громадяни, будьте пильні! Саме зараз в українській Вікіпедії можуть орудувати ворожі клани, що мають на меті захопити увесь світ. Не дайте їм цього зробити - будьте на сторожі безпеки укрвікі!

Inside the Kremlin House of Mirrors: how liberal democracies can counter Russian disinformation and societal interference (December 12th 2017 )

Реакція наріду на те як якийсь бевзень почав грати на катеринці русскій славень в Нью-Йорку у 1906 році http://web.archive.org/web/20190414034420/https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1906/07/01/101722818.pdf

Proceed with Extreme Caution: Citation to Wikipedia in Light of Contributor Demographics and Content Policies

Оце те, за що я кохаю Українську Вікіпедію! Просто фантастична стаття (в прямому сенсі) Хорунжий Володимир Петрович, який є найкращим Дідом морозом міста!. Цитата

Володимир Хорунжий неофіційно вважається найкращим Дідом Морозом міста. По-перше, багато років він був постійним Морозом на всіх новорічних заходах Театру для дітей та юнацтва. По-друге, його запрошували навіть до ясельних груп дитячих садочків — з такими маленькими дітками інші актори не наважувалися працювати.

UPDATE: На жаль 28 квітня 2019 року інформацію про "найкращого Діда Мороза" остаточно вилучили зі статті. Сумно панове, дуже сумно.

Оце вам перл про "кінозброри з потойбіччя" (іншого світу) Ґуґл-перекладача з росмови:

Касові збори в перший уікенд склали 40 мільйонів доларів. Загальні касові збори за весь час прокату в США — $135 386 665, в іншому світі — $179 046 000. Бюджет мультфільму — $150 000 000.

Рос шаблони:

  • {{YLE-N}} => Торба, я не можу зрозуміть хто це робить. Ось приклад Коркеасаарі (але так ж ситуація з 100% статей : усі посилання що використовують новостворений {{YLE-N}} - мертві ). Хтось всі описи посилання робить українською мовою, тож на перший погляд це посилання на україномовне джерело ((рос.) в кінці немає, та й толку було б з нього; у тих статтях укрвікі де зараз використовується {{YLE-N}} є десь 500/600 посилань на російськомовну версію новин сайту Yle https://yle.fi/uutiset/osasto/novosti/ , 99,9% з них мертві і в web.archive.org у них немає знімку (у тих випадках де знімок є, він чомусь завжди пустий і там просто пуста сторінка). Ставить [недоступне посилання] теж не вихід, коли 100% джерел статті мертві, у web.archive.org їх копій немає і відповідно немає жодної змоги ВП:Перевіреність чи хоч шось у тій статті правда чи брєд сивої кобили. Шо робити - не знаю, але фрустрація велика.
  • {{З}} => замінить на відповідні прямі посилання
  • сумнозвісний/горезвісний (notorious) VS. одіозний (odious) vs. скандально-відомий (scandalously-known)
  • allegedly/presumably/supposedly/as though -> нібито/начебто/припустно/буцімто ; (комами не виділяються як в українській (http://shkolyar.in.ua/vstavni-slova) так і в англійській мові)
  • similar to / something like -> штибу/на кшталт/схоже на/на зразок
  • meaning, in other words => тобто, себто, цебто, сиріч

10 пирятинських діалектизмів:

  1. Бобики – те саме що й "кирзяки" будь-яке взуття (Слабина ти - взув якісь розірвані бобики і сидиш на жопі рівно собі)
  2. Кирзяки - походить від "кирзові чоботи", але у сучасному значенні означає будь-яке "масивне" взуття
  3. Геги – 1) Значення №1: ноги («Ану, прибери свої геги, а то розкидав на півхати»). 2) Значення №2: Жарти ("Геги твої шось слабенькі - на сміх мене шось не зовсім проперає)
  4. Гужавий – як ризиняка, жуйкової консистенції («Не для моїх зубів корж – дуже гужавий»).
  5. До гандзура – до останньої крихти («Такий голодний, такий голодний - з’їв усе до гандзура»).
  6. Кудлик – волосся заплетене у невеликий вузлик на потилиці («Мабуть, дуже кудись поспішала – з кудликом пішла»).
  7. Сидячка - те ж саме що й ослін
  8. Марманіти – бути ледве помітним; те саме що жевріти («Поглянь, он на узліссі щось ніби-то марманіє»).
  9. Невтрисрака – погана хазяйка (або ж хазяїн), яка погано доглядає за своїм господарством (напр. посуд не митий, сміття стоїть лусом, всюди пилюка тощо) («Не дивуйся, що у неї таке на подвір’ї коїться – ще та невтрисрака»; вживання у літературі: ..пора отямитися й усвідомити: голуб-дух не порожнє опудало, не пісний кисляк для лицемірів і невтрисрак, а живий присок, що надихає на світле, шляхетне й велике.. (Емма Андієвська, Роман про добру людину, 1993)).
  10. Устина сучка – мотається, ніби шило в сраці («Мотається, мов устина сучка).


  • == Місяць рік == {{subst:Війна редагувань|Стаття}}--~~~~

Джерела / Примітки:

Архівування: Вікі-архіватор бот:

а також https://www.gwern.net/Archiving-URLs gwern: Archiving-URLs , https://indieweb.org/archival_copy , https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:List_of_web_archives_on_Wikipedia

Користувач:Piznajko/Вікіпедія:Що таке українська культура
Користувач:Piznajko/Cultural appropriation of Ukraine's culture
Користувач:Piznajko/Фільми зняті в Україні stuff
Користувач:Piznajko/Українська анімація stuff
Користувач:Piznajko/Госфильмофонд stuff
Користувач:Piznajko/Transliteration stuff
Користувач:Piznajko/fps stuff
Користувач:Piznajko/Ukrainica stuff
Користувач:Piznajko/Dovzhenko Studios stuff
Користувач:Piznajko/Youtube stuff
Користувач:Piznajko/Джерела stuff
Користувач:Piznajko/PREZ stuff
Користувач:Piznajko/CIA stuff
Користувач:Piznajko/DE stuff
Користувач:Piznajko/Twitter stuff
Користувач:Piznajko/PDF stuff
Користувач:Piznajko/НЙГ stuff
Користувач:Piznajko/Kyiv stuff
Користувач:Piznajko/the Ukraine stuff
Користувач:Piznajko/Styleguides stuff
Користувач:Piznajko/Comics stuff
Користувач:Piznajko/Images stuff
Користувач:Piznajko/IMDb stuff
Користувач:Piznajko/Гоголь stuff
Користувач:Piznajko/Шевченко stuff
Користувач:Piznajko/Україномовні е-бібліотеки
Користувач:Piznajko/Warcraft українською
Користувач:Piznajko/Сайти про україномовну фантастику/фентезі

Тре перекладси en:Wikipedia:Accuracy dispute повністю. Українською ВП:Фактова точність / ВП:Фактова неточність / ВП:Неточна інформація / ВП:Точностнева суперечка / ВП:Суперечка щодо точності / ВП:Правдивостнева суперечка / ВП:Суперечка щодо правдивості

Тре перекласти en:Wikipedia:Refactoring talk pages, повністю. Це правило допоможе зробити сторінки обговорення більш читабельними

Тре перекласти en:Wikipedia:Talk page guidelines, а саме нашу версію оцього речення:

Use English: It is preferable to use English on all talk pages of English Wikipedia so comments may be comprehensible to the community. If using another language is unavoidable, try to provide a translation of the comments. If you cannot translate the comments, third parties or Wikipedia:Embassy can help.

Тре перекласти з англвікі офіційне проясення правил вікі Вікіпедія:Нейтральна точка зору та Вікіпедія:Авторитетні джерела : Вікіпедія:Авторитетні джерела та зваженість викладу (en:Wikipedia:Reliable sources and undue weight), тому що це прояснення правил допомагає пояснити чому академічні джерела мають вищу вагу ніж не-академічні джерела. Якщо підсумувати це прояснення правил, говорить про:

(оригінал англійською) In assessing the weight of a source for the purposes of including it in WP article a number of aspects should be considered and given appropriate level of weight:
1) Editorial oversight
2) Attributability
Exceptions: Giving higher weight to the above two types of sources can be relaxed, for topic-secific criteria: 1) a) When writing a biography of a living person, self-published web pages or blogs of the subject are a valuable source for information of non-controversial biographical details; b) When writing an article on popular culture it sometimes appropriate to rely on less academic sources for their information, since often times it's the only available source of information on the subject
(переклад українською) При визначенні величини важливості джерела при включенні його у статті ВП, слід брати до уваги кілька наступних аспектів:
1) Наявність редакторського нагляду
  • Найвищу вагу слід надавати академічній книзі або енцеклопедії, що спеціалізується на темі статті
  • Наступною за вагою йдуть академічні видання, де статіт включаються лише після рецензування (peer review),
  • Наступною за вагою йдуть неакадемічні видання, де статті включаються лише після редагування редактором (editor review),
  • Наступною за вагою йдуть решта видань, що друкуються без редагування редактором (without editor review)
2) Наявність якумога більшої інформації про автора
Виключення з правил: а) якщо пишеться біографія живої людини, самостійно-створені сайти або блоги на дану тематику можуть стати цінним джерелом не-контроверсійних деталей про біографію відповідної особи; б) якщо пишеться стаття про поп-культуру, іноді доречним буде покладатися на менш академічні джерела, оскільки часто вони є єдиними доступними джерелами на відповідно тематику
Mit freundlichen Grüßen (MFG)! / З дружнім вітанням (ЗДВ)!
Користувач:Piznajko/Люблюя тебе Україно!
Користувач:Piznajko/"Борг Україні" (переклад з російської: Леонід Первомайський, 1926)
Користувач:Piznajko/"Борг Україні" (переклад з російської: Володимир Коломієць, 1926)
Користувач:Piznajko/"Борг Україні" (переклад з російської: Роман Лубківський, 1926)
Користувач:Piznajko/"Борг Україні" (переклад з російської: Дмитро Павличко, 1926)
Користувач:Piznajko/"Борг Україні" (переклад з російської: Сергій Марчевський, 1926)
Користувач:Piznajko/"Нашому юнацтву" (переклад з російської: Микола Бажан, 1927)
Запрошую ознайомитися з:
Довідка:Рекомендації щодо іменування статей про іншомовні твори мистецтва
Довідка:Рекомендації щодо транслітерування
Чорний список Міністерства культури України
Список відеопродукції, забороненої в Україні
Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 44#Додати офіційне правило УкрВікі: ВП:СТИЛЬ#Літературні_твори , по аналогу з Wikipedia:Manual of Style/Novels

Витяг із правил ВП:АД#Джерела іноземними мовами:

Для зручності читачів української Вікіпедії треба по можливості приводити україномовні джерела. Україномовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами іншими мовами (при рівній якості й надійності). Наприклад, не слід використовувати як джерело газету іноземною мовою, якщо є еквівалентна стаття українською.

Витяг із правил Вікіпедія:Перевірність:

Оскільки це українська Вікіпедія, слід використовувати джерела українською мовою, щоб полегшити читачам задачу перевірки даних, що наведені у статтях. Ця вимога, на жаль, не є абсолютною — через брак поважних українських джерел у багатьох галузях знань. Тому допускається використання іншомовних джерел — у випадку, якщо відсутні джерела українською. Якщо цитується іншомовне джерело, слід у дужках, поруч із перекладом, навести цитату мовою оригіналу, аби дати читачам змогу співставити Ваш переклад з оригіналом.
  • Стаття "Українська книга (державна програма)"
  1. Excel з "Проект переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою "Українська книга" на 2016 рік ": http://comin.kmu.gov.ua/document/126701/Proekt_ukrknuga2016_3.xls
  2. Excel з "Перелік книжкових видань, передбачених до випуску за програмою "Українська книга" на 2016 рік ": http://comin.kmu.gov.ua/document/128139/ukrbook29.03.2016.xls
  3. Сторінка "Українська книга" на KMU: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=34138

Статистика редагувань

  • Улюблені вислови:
    • Цілуй тата в коліщата в кого губи як лещата
    • Товчеться, як Марко по пеклу
    • Він за копійку і в церкві пердне
    • Жінка без сраки, як село без церкви
    • Vybir z ukraïnʹsko-ruskoï lïteratury dli͡a uchytelʹskykh semynaryï Григорій, тато Тараса Шевченка, перед смертю сказав йому "з тебе буде або щось дуже путнє, або велике ледащо".
  • Список традиційних українських імен для вашого Песика/пса/псяри/собацюри:
    • Сірко́, Рябко́, Бровко́ , Гнідко́, Сивко́, Во́вк, Вовку́н, Во́вчик, Гавку́н, Га́вчик, Га́рчик, Ґу́дзик, Ко́ржик, Лaсу́н, Лиско́, Лю́тий, Я́рчик, Козачо́к, Шква́рка, До́вбуш
      • жартівливі: Битийбудеш, Йдидобуди.
  • Список традиційних українських імен для вашої Сучки/курви:
    • За́йда, Руда́, Ру́та, Бу́лька
  • Список традиційних українських імен для вашої Кицьки/кицюні/киці (жіночого роду):
    • Ко́цька, Ма́ня, Ма́нька, Ли́пка, Ли́са, Ряба́, Си́ва
  • Список традиційних українських імен для вашого Котика/котяри/кота (чолового роду):
    • Ко́цький, Му́рчик, Гультя́й, Левко́, Мазу́н, Ру́дик, Сipи́й, Си́вий Снiжо́к, Малю́к, Ілько́, Панько́
  • Ukr wiki spap blacklist: MediaWiki:Spam-blacklist
  • Крутезні українські імена
    • Омелян, Олекса/Лесь, Тодось, Панько, Ілько, Улас
  • Крутезні українські прізвища
    • Тягнирядно