Вікіпедія

Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2017-01-13

< Вікіпедія:Кандидати в добрі статті‎ | Архів

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.


Надплинний гелій-4 4—1—0 ред.

Пропонує: Із задоволенням продовжуємо розбирати спадок WikiPhysContest-2016. Ця стаття була написана одним із переможців, користувачем @Patlatus: та покращена фізиком @Дядько Ігор:. Вона добре ілюстрована українізованими зображеннями та має багато джерел. Я поверхнево кинув оком і не знайшов причин не стати їй доброю. Що скажете? --Звірі (обговорення) 21:09, 2 січня 2017 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Надплинний гелій-4 4 1 0 80% 2 січня 2017 завершено 13 січня 2017
  •  За:
  1. --Звірі (обговорення) 21:09, 2 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  2. --Alex Kushnir (обговорення) 09:16, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  3. Ilay007 (обговорення) 20:33, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Kingsman12 (обговорення) 22:07, 9 січня 2017 (UTC)Замалий внесок — NickK (обг.) 22:28, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  4. Хоч і переклад з англійської, праця не мала зроблена.--H3tm8n (обговорення) 08:06, 10 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Не бачу жодного україномовного джерела. Можливо, що поточна назва авторський неологізм перекладача. Підозрюю, що насправді надрідкий чи надтекучий гелій.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:12, 12 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Для добрих статей немає вимоги щодо наявності україномовних джерел (звісно, з ними було б краще, але такої вимоги нема).
    А термін «надплинний гелій» в академічних джерелах (на відміну від всіляких рефератів) вживається досить широко:
    • Лящук Ю. М., Шигорін П. П. (2008). До теорії механоелектричного ефекту в надплинному гелії-4 (PDF).
    • РЕЗОНАНСНЕ ПОГЛИНАННЯ НВЧ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ У НАДПЛИННОМУ ГЕЛІЇ. РОЗЩЕПЛЕННЯ ЛІНІЇ ПОГЛИНАННЯ В ЕЛЕКТРИЧНОМУ ПОЛІ
    • Гриценко І.А. (8 вересня 2016). Режими ламінарної та турбулентної течії гелію та його ізотопічного розчину (PDF) (Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук)..
    --Olvin (обговорення) 12:42, 12 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Я хотів номінувати статтю на перейменування, але побачив, що в літературі вживається як надтекучість, так і надплинність. Питання про усталеність назви постає. Треба зазначити обидві українські назви в шапці та обрати основною більш вживану (яка з них - треба визначити ще).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 12 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Питання про усталеність назви можна обговорити. Ви таки визначтеся з власною позицією з цього питання. Я, наприклад, вважаю, що для вибору назви статті слід керуватися вживаністю варіантів в авторитетних (академічних) джерелах. Поточна назва здається мені усталеною. Якщо Вам здається інакше - наводьте відповідні джерела. --Olvin (обговорення) 16:43, 12 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  • «Голл і Вайнен», «Голл і Вайнен», «Пакард», « Авенель і Вероку» — статті про них? може, в аглвікі? Або, принаймі, коли нема й там, додати анл. транскрипції прізвищ, імен. --ROMANTYS (обговорення) 21:22, 2 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено--Звірі (обговорення) 12:53, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  • «група вчених з університету штату Меріленд» — Мерілендський університет (Коледж-Парк). Він?--ROMANTYS (обговорення) 21:23, 2 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено--Звірі (обговорення) 12:53, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  • Розділ Властивості має текст, який описує надплинні рідини в цілому. Треба переписати конкретно під 4He. --Олег.Н (обговорення) 18:50, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Ні, більшість підрозділів цього розділу описують властивості конкретно гелію-4. Але навіть якщо б це було не так, єдиними рідинами а яких є надплинний стан поза гелієм-4 є гелій-3 та параводень (в дуже малих кількостях) - наскільки я знаю (ще шукаю джерела). Без сумніву, статей у вікі про них найближчим часом не з’явиться, так що, буде так як є.--Звірі (обговорення) 19:45, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Те, що вони не з'являться скоро, зовсім не означає, що має страждати якість даної статті.
    Оскільки тема присвячена конкретній речовині, то опис ряду представників (навіть і споріднених) є логічно хибним і неприпустимим. Видно, автори на англовікі не особливо заморочувалися (e.g. у Практичному застосуванні). Якщо все ж так кортить всунути кудись цю інфу, то текст слід переписати у форматі «Гелій-4, як і інші надплинні рідини, бла-бла-бла ля-ля-ля...». Це не важко. --Олег.Н (обговорення) 17:26, 6 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Це не важко, але в цьому немає змісту. Я вже писав нижче, що формули конкретно гелію-4 стосуються (через те що є хім.потенціал). І оскільки надплинність в нього при вищій температурі ніж в гелію-3, то коли десь пишуть про використання надплинної рідини то це саме гелій-4. Інших нема, ось і все.--Звірі (обговорення) 16:30, 7 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    У преамбулі пишеться, що надплинних рідин всього три. Зараз Ви кажете, що під надплинною рідиною в основному тексті мається на увазі саме гелій-4. А чим гірший, наприклад, гелій-3? Ви плануєте пояснювати таку умовність? --Олег.Н (обговорення) 07:01, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    фуф. гірший бо нижчі температури треба. Крім того на планеті Земля 99,999863 % гелію - це гелій-4. Ясно що ніхто не відокремлює ту маленьку частку гелію-3 при практичному використанні. Тому можна вважати що завжди йдеться про гелій-4. Не трольте мене більше, будь-ласка. --Звірі (обговорення) 09:01, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Окей, тоді розділ Практичне застосування:
    Надплинні рідини також використовуються... Якщо до цього by default надплинною рідиною був один лише гелій-4, то які рідини тут, окрім гелій-4? Можна навіть із посиланням на джерело.
    У 1999 році один тип надплинної рідини... Де в тому досліді гелій-4? --Олег.Н (обговорення) 09:25, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Справді, цей абзац, можливо зайвий. Я подумаю куди його прилаштувати.--Звірі (обговорення) 09:30, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  • Розділ Надплинна гідродинаміка виглядає так, наче взятий з підручника. Воно комусь треба те виведення рівнянь? Це все має знаходитись у статті Надплинність. --Олег.Н (обговорення) 18:50, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Так, я вважаю що ці формули потрібні в цій статті і нічого страшного якщо вони з підручника (це добре насправді). І ні, їх не варто переносити в статтю про надплинність, адже це трохи ширше поняття ніж низькотемпературна рідинна надплинність (нейтронні зорі і т.д.). Насправді, якщо їх уважно подивитись то можна зрозуміти, що вони стосуються саме гелія-4, адже саме в гелія-4 є двокомпонентний стан з надплинною і звичайною компонентами і саме тому варто вводити хімічний потенціал. Це ще не згадуючи про те, що це поки що єдина низькотемпературна надплинна рідина, отримана в макрокількостях.
  • І найосновніше. Надплинний гелій — це конкретна форма речовини, та я чомусь не побачив способу отримання цієї форми. --Олег.Н (обговорення) 18:50, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Взагалі-то там приведена діаграма стану для гелію-4, де вказано де саме він надплинний. Якщо людина дивлячись на цю діаграму не знає як отримати надплинний гелій, то стаття їй не дуже-то і цікава буде... Але ок, я додам кілька прояснювальних речень. --Звірі (обговорення) 19:45, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Діаграми стану недостатньо. Має бути описано як саме перевести якийсь конкретний обсяг речовини у відповідний стан (у потрібну точку діаграми). Конкретно - способи охолодження зрідженого гелію. Мені чомусь здається, що нюанси є, інакше Камерлінг-Оннес не отримав би свою Нобелівську премію. Втім, якщо все й справді досить просто, то варто описати історію відкриття: хто й коли вперше спостерігав парадоксальні, непояснювані з класичного погляду ефекти (скажімо, суперечливі вимірювання в'язкості за різними методами); хто й коли їх правильно пояснив. --Olvin (обговорення) 22:50, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Якщо чесно, я не знаю як конкретно гелій охолодити до конкретної температури. І навіть не знаю де це шукати. Я думаю що так як і завжди - насосами і адіабатичним розширенням газу. Дійсно, Камерлінг отрима нобелівку конкретно за охолодження. Бо все таки, гелій зріджується навіть при нижчій температурі, ніж плавиться водень, найнижча температура переходу з усіх речовин. А історія відкриття коротко описана в статті...--Звірі (обговорення) 16:30, 7 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Ви не знаєте, як конкретно отримати надплинний гелій? Вам що, не цікава стаття? ))) --Олег.Н (обговорення) 07:01, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Щоб отримати надплинний гелій його треба охолодити! А як - не знаю :) --Звірі (обговорення) 09:01, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Не бачу нічого веселого. Кожну речовину отримують певним способом за певних умов і треба таку інформацію викладати. Це маст хев. Хоч би якийсь лінк на загальноі способи охолодження кинули... --Олег.Н (обговорення) 09:25, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Ок, я спробую щось знайти --Звірі (обговорення) 09:30, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Я читав про це у книзі рос. Сверхпроводимость и сверхтекучесть. Але то було так давно, що навіть авторів не пам'ятаю. Тонкощі точно є: адіабатичний метод застосовний лише до газів, а тут — рідина... --Olvin (обговорення) 19:40, 10 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Знайшов посилання на книгу: Кресин В.З. Сверхпроводимость и сверхтекучесть. Изд.2, перераб. 1978. 192 с. Щоправда, текст недоступний, але я пам'ятаю, що опис там точно є. Можна додати до переліку літератури. --Olvin (обговорення) 20:00, 10 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Про всяк випадок: два паперові примірники є в науково-технічній бібліотеці Дніпропетровського університету інженерів транспорту. І, звісно ж, я не пропоную комусь туди йти  :-) . --Olvin (обговорення) 20:07, 10 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Зріджений гелій начебто можна охолоджувати шляхом випаровування під зниженим тиском. Таким чином можна досягти температури 1 К.
    Waele, A. T. A. M. (2011). Basic Operation of Cryocoolers and Related Thermal Machines. Journal of Low Temperature Physics. 164 (5–6): 179. doi:10.1007/s10909-011-0373-x.
  • Там у посиланнях деякі лінки вже мертві. Їх чи викинути треба, чи відшукати нові версії... Плюс добре було б оформити посилання через відповідні шаблони. --Олег.Н (обговорення) 09:43, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]

Підсумок: Стаття отримала статус «доброї». Серед зовнішніх посилань лише № 5 в розділі «Англомовні» наразі дійсно мертве. Враховуючи, що це рекомендоване посилання, то нічого страшного, але, можливо, його слід виправити чи прибрати --Krupolsky (обговорення) 15:27, 13 січня 2017 (UTC)[відповісти]


Закон Савченко 3—6—1 ред.

Пропонує:

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Закон Савченко 3 6 1 33.33% 2 грудня 2016 завершено 13 січня 2017
  •  За:
  1. Номіную цю статтю. Тема резонансна, нова інформація поступає часто, однак суттєво на зміст статі вона не впливає. Уся нова інформація стосуватиметься або статистики, або спроб скасування. Попри це, оновлювати її можна постійно. --Максим Підліснюк (обговорення) 00:36, 2 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  2. Як стаття про закон, то в ній досить повно висвітлена інформація. Не дивлячись, що тема статті не може містити великої кількості зображень в статті вони вдало підібрані. --Sibaroni обг 09:44, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  3. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 15:24, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Скорше стаб, а не повноцінна стаття. --ROMANTYS (обговорення) 22:04, 6 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    При підсумку такий голос враховуватись не буде: статті із меншим розміром обирались добрими і не тільки в УкрВікі. По-друге, голос не аргументований.--Watashi-wa (обговорення) 22:14, 6 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    А тільки спробуйте. Ви гляньте позов №68 до АК, які аргументи зарахував адмін для зняття статті з голосування і жоден адмін, перейменовувач файлів або арбітр не протестував, мовчки проковтнули й зарахували. Бо адмін написали. А тут тема погано розкрита, купа матеріалу можна додати: Доктор Пі, посівальник Зварич, інші відомі особи. «такий голос враховуватись не буде», тому що адмін номінує? «статті із меншим розміром обирались добрими ... в УкрВікі» — ПРИКЛАДИ???--ROMANTYS (обговорення) 22:56, 6 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Схоже, ви погано читали. Про Зварича і Доктора Пі вказано у статті. Тема розкрита максимально, наскільки це можливо. Чи ви хочете просто ляти воду, щоб об'єм був? --Максим Підліснюк (обговорення) 08:40, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    «Після прийняття цього закону, серед інших, на волі опинились деякі особи, засудження яких супроводжувалось широким суспільним резонансом: Ігор Зварич, Андрій Слюсарчук, Віктор Лозінський» — І це все? На скільки засуджкений кожен, скільки реально відсидів, скільки «зекономив» по закону — «ляти воду, щоб об'єм був»? --ROMANTYS (обговорення) 19:10, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    @ROMANTYS: дякую за зауваження, додав підрозділ Закон Савченко#Звільнення відомих злочинців. --Максим Підліснюк (обговорення) 09:30, 9 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  2. Не вичитаний: «Хоча Надія Савченко і не є єдиним автором законопроект», «Надія Савченко у своє листі заявила», «Зокрема, як зазначили експерти, що законопроект». Червоні посилання Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Треба доопрацювати, а потім номінувати знову. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 07:53, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Червоні посилання - є проблемою для доброї статті? --Максим Підліснюк (обговорення) 08:40, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Використовувати не варто, або створити статтю і написати хоча б стабик. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 09:56, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    АКритерії якраз допускають велику кількість червоних посилань. --Максим Підліснюк (обговорення) 10:05, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    В правилах чітко вказано Допускається значна кількість правильно вказаних «червоних» посилань у тексті статті. --Sibaroni обг 09:55, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  3. Є така спеціальна фігня — детектор плагіату для Вікіпедійних статей. Вводимо Закон Савченко. Отримуємо [1] Violation Suspected 80.9% unian.ua, 80.1% tyzhden.ua. Не занадто??? І вікіфікація: користувач не знає нащо вона взагалі: «скриньку Пандори» засинив — молодець. А ключові поняття дотичні до статті — навіть і не подумав що це треба зробити :( --Павло (обговорення) 18:20, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    @Pavlo1: Якщо ви подивитеся конкретні порівняння, то там випаде лише текст закону, який перебуває в суспільному надбанні й не охороняється ні УНІАН, ні Українським тижнем — NickK (обг.) 18:25, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Не вгадав. Якби «лише текст закону» випадало б максимальне співпадіння на zakon2.rada.gov.uа — 69.8% ;) --Павло (обговорення) 18:28, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    @Pavlo1: подивився я аналіз. Збіги є лише із текстом і назвою закону. Будьте ласкаві, ткніть на конкретний рядок, де є копіво, і де це не текст закону. --Максим Підліснюк (обговорення) 09:30, 9 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    І знову басня дєдушкі Крилова «Кукушка и пєтух»: рос. За что же, не боясь греха, Кукушка хвалит Петуха? За то, что хвалит он Кукушку. Стандартне питання до кандидатів в адміни: «Яке Ваше ставлення до авторського права у Вікіпедії?»--ROMANTYS (обговорення) 23:30, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    А ви власне самі той аналіз дивились, чи так? --Максим Підліснюк (обговорення) 09:30, 9 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  4. Перепрошую за попередній голос, перечитав ще раз, нейтральності стаття не має. В розділі "Реакція та наслідки прийняття" процитовано всі негативні наслідки, але що робить предмет статті висвітленим однобоко. Ось, наприклад, це джерело дає коментар двох фахівців, читач і тут має мати можливість зважити "за" і "проти". Цілком можливо, що доводів "проти" може бути більше, але замовчування позитивних змін теж недопустиме. Це європейська практика, яка працює, закон просто сирий. Нові обставини заставлять слідчих сідницями ворушити швидше, і не катувати стоячим сном людей в СІЗО. — Alex Khimich 23:35, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    @Alex Khimich: Негативних оцінок дійсно значно більше, тому вони і висвітлені ширше. Дякую за джерело, додав до статті. --Максим Підліснюк (обговорення) 09:30, 9 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  5. Тему статті розкрити важко, оскільки вона ще актуальна в аспекті розвитку. Але це не головне. Стаття структурована погано. Спочатку йде прийняття закону, а передумови його прийняття пізніше, та й тільки аби були. А має бути навпаки, напевне були до цього які ідеї на цю тему, плюс варто дати порівняння з іншими країнами. Наслідки прийняття викладаються в основному у фактах, а не в аналітичному огляді. Для доброї статті всього цього мало. --Basio (обговорення) 16:21, 9 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Структуру поправив. --Sibaroni обг 11:24, 30 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  6. Ilay007 (обговорення) 20:34, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Kingsman12 (обговорення) 22:06, 9 січня 2017 (UTC)Замалий внесок — NickK (обг.) 22:28, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. --Ned9 (обговорення) 10:03, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  • Зауваження:
  1. Статтю тримають в номінації більше 3-х неділь. Порушують правила й підігрують номінатору. --ROMANTYS (обговорення) 07:03, 26 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Приєднуюся до зауваження. Тут тотальне порушення правил. Тримають не лише цю статтю, а й інші, в т. ч. ту, яку висунув я, вже другий місяць Не бачу в цьому ніякого підігравання. Але порушення явне. Якщо адміни не дотримуються правил, як вони можуть вимагати дотримання від інших?--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 10:56, 31 грудня 2016 (UTC)[відповісти]

Підсумок: Стаття вже значно більше 2-х тижніх перебуває на голосуванні, і кількість голосів «проти» перевищила кількість голосів «за». Стаття не отримала статус «доброї» --Krupolsky (обговорення) 15:27, 13 січня 2017 (UTC)[відповісти]


Шкала 6—0—1 ред.

Пропонує:--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 19:00, 17 листопада 2016 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Шкала 6 0 1 100% 17 листопада 2016 року завершено 13 січня 2017
  •  За:
  1. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 19:00, 17 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  2. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 21:44, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  3. --Glovacki (обговорення) 08:14, 22 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  4. --Dctrzl (обг.) 22:31, 18 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  5. Трохи розширив розділ "Деякі відомі шкали".--H3tm8n (обговорення) 07:49, 22 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  6. Ilay007 (обговорення) 20:36, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Kingsman12 (обговорення) 22:04, 9 січня 2017 (UTC)Замалий внесок — NickK (обг.) 22:28, 9 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  1. Малоілюстрована. WikiCommons має категорію "Вимірювальні інструменти" там багато шкал можна знайти, як в математичному розумінні так і самих лінійок. — Alex Khimich 13:25, 7 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Дякую за підказку, однак... Шкала в розумінні цієї статті і шкала вимірювального приладу - далеко не одне і те саме. Потрібно розрізняти власне шкалу та її технічну реалізацію. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 10:12, 8 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  • Зауваження:
  1. Стаття малоілюстрована. Певен, ілюстрацій можна підібрати багато.--Brunei (обговорення) 19:51, 17 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    А хіба правила Вікіпедії дозволять оформити статтю? Відразу почнеться тяганина щодо авторських прав, обгрунтування добропорядного використання й інша бюрократія — у цьому недолік Вікіпедії. В інтернеті тисячі сайтів, які використовують певні зображення, а в Вікіпедії, виявляється, щось там порушує. Деколи, не можна завантажити, наприклад, хоча б один кадр з якоїсь там чорнобілої передачі поганої якості зображення 55 річної давності, щоб хоч якось проілюструвати статтю. Ну що воно може порушувати, абсурд. --Парус (обговорення) 17:07, 18 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено Додав один малюнок. Чомусь видається, що це якраз той випадок, який порушує закони діалектики - кількість не перейде в якість. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:31, 19 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Можливо цей малюнок також буде непогано ілюструвати типи шкал? Для неметролога це сприймається трохи важко. --Dctrzl (обг.) 21:43, 19 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Дякую за допомогу. Якщо хочете, додайте, маєте право. Мені не подобається. Не естетично. Та й, відверто кажучи, різницю між шкалами ілюстрація показує поганенько. Як на мене.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 13:50, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Прошу. Якщо погано, тоді й не треба. Може є якесь невільне зображення, яке її краще показує? --Dctrzl (обг.) 16:42, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  2. Багато посилань на неоднозначності. --Brunei (обговорення) 19:51, 17 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Про неоднозначності не зрозумів?--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 07:37, 18 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    У своїх налаштування ввімкніть Додатки → Перегляд → Виділяє перенаправлення тлом кольору кістки, та червоним тлом — посилання на неоднозначності, тоді вони підсвітяться. --Basio (обговорення) 07:52, 18 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено Дякую. Поправив. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 19:51, 18 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  3. 1. „безрозмірнісної величини“ — може безрозмірної? 2. „Застосовно поняття розмірності“ — щось не так у цьому реченні. 3. „йонізівного випромінювання“ — що таке йонізівний? --Sehrg (обговорення) 12:33, 19 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Ні, саме "безрозмірнісної". Розмір в неї є, а от розмірності немає. З іншими термінами також все гаразд. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 15:45, 19 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    1. Видно, що ви не математик. Безрозмірна — це величина, яка не має одиниці виміру, «dimensionless quantity». 3. „Застосовно поняття розмірності“ — це не речення, це оцупалок. Третє питання знімаю. --Sehrg (обговорення) 17:18, 19 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Дійсно, як не прикро, але я не математик. Але математики не знають, що таке безрозмірнісна величина. Та й не зобов'язані знати. Знають метрологи. Я якраз метролог. Безрозмірнісні фізичні величини,що вимірюються в абсолютних шкалах, як не дивно, мають одиницю вимірювання. Щодо речення згоден, вже поправив. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 20:34, 19 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  4. А хіба правильне посилання на Атлас квітів? Це неправильний / машинний переклад з російської. Там, за логікою, має бути Атлас кольорів.
    YesТак Зроблено Дякую. Не додивився. Поправив.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 13:47, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Перегляньте ще раз і зробіть, будь ласка, правильно. --Dctrzl (обг.) 22:14, 16 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    А що там зараз неправильно?--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 16:19, 17 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Відображається текст «Атлас кольорів», а посилання надалі «Атлас квітів». --Dctrzl (обг.) 20:08, 17 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено Дякую. Виправив. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 22:17, 17 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  5. Вікіпедія:Вікіеритрофобія#Терапія ;) --Павло (обговорення) 19:03, 22 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Неправда. Прибрав лише одне червоне посилання "Репрезентативна теорія вимірювань", оскільки відповідна стаття дублювала б статтю "Шкала". В принципі статтю "Шкала" можна було б і назвати "Репрезентативна теорія вимірювань". З іншого боку, хороший спосіб збільшити кількість статей у Вікі - давати оде і те ж саме під різними назвами.Однак я противник такого підходу. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 20:52, 22 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Правда ))) Пройдіться усім текстом від Дж(?) Зінеса і Й(?) Пфанцагля до основних термінів, не тільки суміжних з предметом статті, а на порядок-два нижче. Ідея така, щоб будь-яка людина, навіть нефахівець, зміг би за посиланнями зрозуміти про що мова. Не бійтесь вікіфікувати банальності. І не бійтесь червоних посилань — це поле для майбутньої роботи. А тут воно не пахане. --Павло (обговорення) 21:30, 22 грудня 2016 (UTC) P.S. А з "Репрезентативна теорія вимірювань" тоді так треба бути Репрезентативна теорія вимірювань ;)[відповісти]
    Якщо Вам здається, що так треба, то це ще не істинна в останній інстанції. Назва "Репрезентативна теорія вимірювань" поширена лише серед вузького кола спеціалістів. Власне, про це свідчать і назви відповідної статті в іншомовних Вікі.Тому, вибачте, але погодитися не можу.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 18:17, 25 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Звісно ж, ні. Я ж від вас добиваюсь відповіді як від фахівця: Репрезентативна теорія вимірювань = Шкала (вимірювання), якщо так то всеж основне значення Репрезентативна теорія... чи Шкала... ? Репрезентативна теорія вимірювань ≠ Шкала (вимірювання), то про перше має бути окрема стаття. По ходу виникає ще одне питання: стаття «Шкала» починається з Шкала (вимірювання) (англ. scale of measure), а багатозначність — Шкала (значення), де першим іде Шкала — відліковий пристрій. То чи правильно названа наша стаття? Можливо вона має іменуватись Шкала (вимірювання), а дизамбіг «Шкала»? А на вікіфікацію у вас часу не вистачає ;) --Павло (обговорення) 07:16, 26 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Чесно кажучи, не дуже розумію, чого Ви від мене добиваєтеся. Термін "шкала" - багатозначний термін. Є первинне поняття шкала як відображення, і є поняття шкала для вимірювальних приладів як технічна реалізація відповідної шкали для інструментальних методів вимірювання. Не той десь порядок - змінюйте як бажаєте. "Репрезентативна терія вимірювань" - це одна з назва теорії шкал, яка використовується певним колом спеціалістів. Стівенсон взагалі такий термін не використовував. Гучна назва "теорія вимірювань" була введена математиком, який взагалі не переймався практичним застосуванням теорії шкал. Перейменовувати вважаю недоцільним, оскільки частина спеціалістів (переважна більшість метрологів) не сприймають термін вимірювання стосовно, в першу чергу, номінальних шкал. По рангових шкалах також є питання. Тобто питання дискусійне, про що, до речі, сказано в статті. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:11, 26 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Здається у нас розмова сліпого з глухим. Яке перейменування ви маєте на увазі, кажучи про недоцільність? --Павло (обговорення) 08:28, 26 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
    Повністю з Вами згоден щодо сліпого з глухим. А щодо вікіфікації. На мою сторінку мені написали, що я зловживаю в цій статті вікіфікацією, Ви пишете, що недостатньо... Кого слухати? Мабуть залишу як є. Можете вікіфікувати самостійно, якщо бажаєте за потрібне. Всього найкращого. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 09:46, 26 грудня 2016 (UTC)[відповісти]
  6. Перепрошую, а за сучасним правописом має бути «йонізівного випромінювання»? --Dctrzl (обг.) 21:27, 2 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Якщо є йони, то чому не може бути йонізівного? В усякому разі так пишуть в останніх метрологічних стандартах. Йонізуюче чи іонізуюче являється русизмом, оскільки українська мова не має відповідної форми дієприкметників. Може у Вас є інша пропозиція?--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 21:24, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]
    Гаразд. У філології не зовсім, а більше ніде у Вікіпедії не зустрічав. --Dctrzl (обг.) 21:57, 4 січня 2017 (UTC)[відповісти]
  1. В зв'язку з тим, що підсумки всупереч правилам не підводяться більше місяця,як номінатор прошу зняти статтю з розгляду. Інших засобів впливу на ситуацію не бачу. Згоден з artem.komisarenko - завдяки діям, а точніше, бездіяльності адміністраторів номінування перетворилось в цирк абсурду. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:37, 12 січня 2017 (UTC)[відповісти]

Підсумок: Всі зауваження усунено, надано статус «доброї» --Krupolsky (обговорення) 15:27, 13 січня 2017 (UTC)[відповісти]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кандидати_в_добрі_статті/Архів/2017-01-13&oldid=42392832