Біополімери

	Біополімери
	Біополімери у Вікісховищі

Біополіме́ри — загальна назва макромолекулярних сполук, що існують у живій природі;^[1] полімери біологічного походження.

подвійна спіраль ДНК

Біополімери - це високомолекулярні органічні сполуки, що складаються з великої кількості однакових чи різних за хімічною будовою мономерів й утворюються в клітинах. Прикладами біополімерів є полімери цукрів (полісахариди): целюлоза, крохмаль, інулін, декстрин, ксилан і ін.; білки та пептиди, ДНК та РНК. Більшість біополімерів є кополімерами, тобто складаються із мономерних ланок різного типу. Біополімери мають надзвичайне біологічне значення, вони становлять основу структури і життєдіяльності живих організмів нашої планети. Крім того, уся історія цивілізації людини пов’язана з використанням біополімерів: їжа, виготовлення одягу і різноманітних предметів ужитку, будування й опалення житла. 25% макромолекул припадає від маси клітини.

ФункціїРедагувати

Основні функції біополімер: будівельна, енергетична, регуляторна, захисна, інформаційна і запаслива.

ВластивостіРедагувати

Основна властивість мономерів: вони утворюють певну структуру (конформацію), яка й визначає їхні властивості і функції.

Біополімери мають велику масу - близько від 10000 до 1млн а.о.м.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

↑ В. М. Поліщук, С. Є. Тарасенко, С. М. Волошин Принципи виробництва біоетанолу [Архівовано 10 липня 2012 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Техніка та енергетика АПК Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2011, Вип. 166, ч.2

ДжерелаРедагувати

БІОПОЛІМЕРИ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
БІОПОЛІМЕРИ [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] ЕСУ

КнигиРедагувати

BIOPOLYMERS: synthesis, properties, and emerging applications. [S.l.]: ELSEVIER. 2022. ISBN 0-323-90939-6.
Kumar, Santosh; Mukherjee, Avik; Dutta, Joydeep (2022). Biopolymer-based food packaging: innovations and technology applications. Hoboken, NJ. ISBN 978-1-119-70231-3.
Balart Gimeno, Rafael Antonio; Arrieta Dillon, et al. (2022). Biopolymers from Natural Resources. Basel. ISBN 978-3-0365-3967-6.
Bera, Hriday; Hossain, Chowdhury Mobaswar; Saha, Sudipta (2021). Biopolymer-based nanomaterials in drug delivery and biomedical applications. London: Academic Press. ISBN 978-0-12-820875-5.
Thomas, Sabu; Gopi, Sreeraj; Amalraj, Augustine (2021). Biopolymers and their industrial applications: from plant, animal, and marine sources, to functional products. Amsterdam: Elsevier. ISBN 978-0-12-819259-7.
Elnashar, Magdy (2010). Biopolymers. [S.l.]: IntechOpen. ISBN 978-953-307-109-1.

ЖурналиРедагувати

КурсиРедагувати

Biomaterials and Biofabrication: Design, Engineering and Innovation (безкоштовно)

Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В. М. Поліщук, С. Є. Тарасенко, С. М. Волошин Принципи виробництва біоетанолу [Архівовано 10 липня 2012 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Техніка та енергетика АПК Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2011, Вип. 166, ч.2

[1]

Біополімери

Біополімери у Вікісховищі