Каталаза (англ. Catalase) – білок, який кодується геном CAT, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[1] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 527 амінокислот, а молекулярна маса — 59 756[2].

Каталаза
Catalase Structure.png
Ідентифікатори
Символи IPR024708Catalase active siteprotein family
Зовнішні ІД GeneCards: [1]
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
н/д
н/д
RefSeq (білок)
н/д
н/д
Локус (UCSC) н/д н/д
PubMed search н/д н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

Цей білок за функціями належить до оксидоредуктаз, пероксидаз, мітогенів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як перекис водню, ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном заліза, гемом, НАДФ. Локалізований у пероксисомах.

ЛітератураРедагувати

  • Quan F., Korneluk R.G., Tropak M.B., Gravel R.A. (1986). Isolation and characterization of the human catalase gene.. Nucleic Acids Res. 14: 5321 — 5335.  PubMed DOI:10.1093/nar/14.13.5321
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Yoo J.-H., Erzurum S.C., Hay J.G., Lemarchand P., Crystal R.G. (1994). Vulnerability of the human airway epithelium to hyperoxia. Constitutive expression of the catalase gene in human bronchial epithelial cells despite oxidant stress.. J. Clin. Invest. 93: 297 — 302.  PubMed DOI:10.1172/jci116959
  • Wen J.K., Osumi T., Hashimoto T., Ogata M. (1990). Molecular analysis of human acatalasemia. Identification of a splicing mutation.. J. Mol. Biol. 211: 383 — 393.  PubMed DOI:10.1016/0022-2836(90)90359-t
  • Putnam C.D., Arvai A.S., Bourne Y., Tainer J.A. (2000). Active and inhibited human catalase structures: ligand and NADPH binding and catalytic mechanism.. J. Mol. Biol. 296: 295 — 309.  PubMed DOI:10.1006/jmbi.1999.3458
  • Safo M.K., Musayev F.N., Wu S.H., Abraham D.J., Ko T.P. (2001). Structure of tetragonal crystals of human erythrocyte catalase.. Acta Crystallogr. D 57: 1 — 7.  PubMed DOI:10.1107/s0907444900013767

ПриміткиРедагувати

  1. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1516 (англ.). Процитовано 10 березня 2020. 
  2. UniProt, P04040 (англ.). Процитовано 10 березня 2020. 

Див. такожРедагувати