Треоні́н, Thr, T (α-аміно-β-гідроксимасляна кислота; 2-аміно-3-гідроксибутанова кислота) — гідрокси-амінокислота, яка не може синтезуватися в організмі людини, отже це незамінна амінокислота. Це протеїногенна амінокислота - бере участь в розбудові білкових молекул в організмах усіх живих істот. [2]

Треонін
Ідентифікатори
Номер CAS 72-19-5
Номер EINECS 200-774-1
DrugBank DB00156
KEGG D00041 і C00188
Назва MeSH D12.125.142.815 і D12.125.154.900
ChEBI 16857 і 57926
SMILES CC(C(C(=O)O)N)O[1]
InChI InChI=1S/C4H9NO3/c1-2(6)3(5)4(7)8/h2-3,6H,5H2,1H3,(H,7,8)/t2-,3+/m1/s1
Номер Бельштейна 1721646
Номер Гмеліна 82510
Властивості
Молярна маса 119,10
Зовнішній вигляд білий порошок
Розчинність (вода) 90г/1000г води 20С
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Амінокислота треонін була отримана в 1935 році з білків казеїну та фіброїну.

В молекулі треоніну присутні два асиметрічних атоми карбону (в α- та β-положеннях), завдяки чому є можливим його існування у вигляді чотирьох ізомерних форм, а саме: L- та D-треоніну, L- та D-ало-треоніну. [3]

Як кормова добавка використовується у раціонах багатьох тварин, для виробництва кормів, у свинарстві. Підтримує у організмі білковий обмін. Бере участь у обміні жирів, колагену і еластину. Стимулює імунітет, сприяє утворенню антитіл, регулює засвоєння кормів[джерело не вказане 3099 днів]. Треонін впливає на ріст м'язів скелета, синтез імунних білків, травних ферментів, гліцерину.[джерело не вказане 3099 днів]

У раціонах на основі зернових треонін знаходиться в дуже малій кількості і є другою лімітуючою амінокислотою, після лізину. Щоб збагатити корм, використовують кристалічний треонін. Введення L-Треоніну покращує якість м'яса і зменшує витрати корму та забезпечує досягнення високих приростів.

Посилання

ред.
  1. L-threonine
  2. Губський Ніженковська Корда Борзенко (2016). Біологічна і біоорганічна хімія. Підручник. Кн.2. Біологічна хімія (українською) . К.: ВСВ "Медицина". с. 544. ISBN 978-617-505-401-7.
  3. Губський, Юрий Івановіч (2000). Біологічна хімія. Підручник (українською) . Київ-Тернопіль "Укрмедкнига". с. 509. ISBN 966-7364-41-0.