Зеї́ни — спирторозчинні проламінові білки, що міститься в зернах кукурудзи (Zea mays L.). Являють собою поліморфну білкову систему, компоненти якої кодуються великою полігенною родиною[1]. На зеїн припадає близько 30-40% білка кукурудзи.[2]. Це малопоживний білок. Він поступається білкам інших злакових і бобових культур.

Зеїн отримують у результаті переробки глютену[3] (в результаті цієї переробки разом з зеїном отримують концентрат ксантофілів). Зеїн використовують як природний гідрофобний полімер, здатний до біодеградації.

Примітки ред.

  1. Т. М. Чеченєва, О. С. Семерунь Морфогенетичні особливості середньоранніх інбредних ліній кукурудзи (Zea mays L.) [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 134, ч.3.
  2. Демидась Г. І., Ямкова В. В. Вплив густоти стояння компонентів в сумісних посівах кормових культур на урожайність кукурудзи [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 132.
  3. Феденко В. С., Кияк С. В., Стружко В. С. Колориметрична оцінка глютену із зерна кукурудзи / Вісник Харківського національного аграрного університету Серія Біологія Науковий журнал. — 2011, Вип. 3. ISSN 1992-4917

Див. також ред.

Посилання ред.