Мономе́р (англ. monomer, нім. monomere Substanz f, Monomere n, Grundmolekül n) — низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів. З мономеру утворюється структурна ланка полімеру, вона матиме такий самий кількісний склад у випадку полімеризації чи інший склад у випадку поліконденсації.

Загальний опис ред.

Мономерами можуть виступати сполуки, що містять кратні зв'язки, циклічні фрагменти та реакційноздатні функціональні групи.

Полімери можуть складатися із мономерів одного типу або різних типів. В останньому випадку вони називаються кополімерами.

Полімери, що складаються з відносно невеликого, точно визначеного числа мономерів, називаються олігомерами. Для дуже малих олігомерів вживаються назви димер, тример тощо.

Мономерами білків є амінокислоти. З мономерів складаються вуглеводи, ліпіди, білки, вітаміни.

Комономер ред.

Один із суміші мономерів, що при кополімеризації входить в ланцюг макромолекули кополімеру.

Макромономер ред.

Мономер, що складається з макромолекул.

Макромономерна ланка — найбільша структурна ланка, внесена однією макромономерною молекулою в структуру макромолекули.

Див. також ред.

Джерела ред.