Вікіпедія

Анімалістичний жанр

Герард Доу. «Сонний пес у коморі», 1650 р.
Франс Снейдерс. «Комора з дичиною та холодильником-цеберкою для вина», до 1620 року.

Анімалісти́чний жанр, анімалі́стика (лат. animalis — «тварина») — різновид образотворчого мистецтва, зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці.

ІсторіяРедагувати

Анімалістичний жанр — найдавніша галузь образотворчого мистецтва, що передувала опановуванню малюнка і рельєфа в зображенні людей.

Анімалістичне мистецтво кам'яної добиРедагувати

Докладніше: Кам'яна доба
Докладніше: Первісне суспільство
 
Наскельний живопис (кінь) у печері Ласко, Франція, близько 14 тисяч років до н. е., верхній палеоліт.

Усі системи періодизації по-своєму недосконалі. Вважається, що загальнолюдська періодизацію первісного ладу закінчується на мезоліті, коли культурний розвиток різко прискорився і протікав у різних народів різними темпами. При цьому культури, що існували одночасно, можуть перебувати на різних ступенях розвитку, у зв'язку з чим, наприклад, неолітичні культури можуть сусідити з культурами бронзової доби.

Найбільш розробленою є археологічна періодизація, в основі якої лежить зіставлення виготовлених людиною знарядь праці, їх матеріалів, форм жител, поховань і т. д. За цим принципом історія людства в основному поділяється на кам'яну добу, бронзову добу і залізну добу. Найбільша заслуга у створенні сучасної археологічної класифікації належить французькому вченому Г. Мортільє і його співвітчизникові А. Брейлю.

Кам'яна доба — період в історії людства, під час якого знаряддя праці та зброя виготовлялася з каменю, дерева та кістки. Він поділяється на три періоди:

  • палеоліт — давня кам'яна доба, яка характеризується використанням кременевих знаряддь праці, основні заняття — полювання та збиральництво.
  • мезоліт — середня кам'яна доба, що тривала від 10 тис. до 7 тис. років до н. е.
  • неоліт — нова кам'яна доба, характеризується появою людини сучасного типу, використанням винятково кременевих, кам'яних, кістяних знарядь праці, виготовлених з використанням техніки свердління, пиляння та шліфування; розповсюдженням кераміки, ткацтва (так звана неолітична революція). Тривала від 6 до 4 тис. років до н. е., період переходу від рибальства та полювання до землеробства й скотарства. Хронологічно перші зображення тварин належать до кам'яної доби. За запропонованою класифікацією найранні зображення тварин віднесені до оріньякського періоду[1]. їх визнають примітивними — в порівнянні з малюнками пізніми, бо вони створені лише контуром, без проробки деталей. Але малюнки настільки точні, що дозволяють розпізнати, які саме тварини малював первісний художник.

В кам'яну добу виникають дві базові гілки анімалістичного мистецтва — реалістична та гротескова, фантазійна. Остання оперуватиме фантастично поєднаними деталями від спостережень за тваринами і матиме застосування в культовій сфері. Саме ця гілка дасть початок створенню страхітливих, загрозливих ідолів ацтеків, деяких племен в Африці, полінезійців[2].

Тварини в мистецтві Стародавнього ЄгиптуРедагувати

Докладніше: Мистецтво Стародавнього Єгипту

Важка залежність світу людей від існування світу тварин не перервалась і в Стародавньому Єгипті. Це відбилось як стінописах поховальних комор фараонів та аристократів, так і в кераміці, в створенні фігурних посудин та іграшок.

Мистецтво Стародавнього Єгипту пройшло довгий шлях розвитку, але обожнення тварин було характерним для усіх його етапів від найранніх до пізніх. Це відбилось як в практиці муміфікації тварин — крокодилів, кішок, ібісів, так і в відтворенні характерних особливостей тварин в посудинах-канопах для зберігання муміфікованих органів. Схематизована частка зображень тварин перейшла в ієрогліфічну писемність стародавніх єгиптян. Зображення кобри (Урей) прикрасило голову фараонів в їх офіційних портретах.

  • Глек із зображенням коня, Музей, Берлін

  • Народження теля, дрібна пластика з поховання

  • «Лев». Керамічна скульптура з Єгипту

  • «Коза з дитинчам»

  • «Гіпопотам», кольоровий фаянс, Музей мистецтва Метрополітен

  • «Рибина». кераміка, Лос-Анжелес

  • «Єгипетський бог Тот». Лувр, Париж

  • Канопи — схема: чотири сина Гора зліва направо — Амсет, Дуамутеф, Хапі та Кебексенуф

  • Канопи з кришками-голівками тварин

Ассирія. Сцени царського полювання (Британський музей, рельєфи)Редагувати

Докладніше: Мистецтво Ассирії

Фрески з острова Крит (Егейський світ)Редагувати

Докладніше: Егейська культура

Давньогрецька анімалістична скульптураРедагувати

Докладніше: Мистецтво Стародавньої Греції

Окрема галузь давньогрецької пластики — анімалістична скульптура. Тварини, як відомо, пешими увійшли в мистецтво, про що свідчать залишки малюнків в печерах. Не було винятком і грецьке мистецтво. Реалістичні тенденції грецького мистецтва розповсюдились не тільки на зображення людей, а і на зображення тварин. Одні тварини стануть атрибутами богів (орел Зевса, сова Афіни), другі — не піднімуться далі побутових зображень. Уславлений скульптор Мирон свого часу створив фігуру годувальниці-корови, життєвим відтворенням якої здивував сучасників[3]. Другом людини подані численні зображення кіз, кроликів, собак.

Повагою до тварини позначені і численні зображення коней. Кінь увійде в давньогрецьке мистецтво як складова частина бронзових монументів, уславлених рельєфів храму Парфенон, декількох надгробків.

Рибні тарелі. Побутова кераміка стародавніх греківРедагувати

  • Таріль «морські тварини», Берлін

  • Таріль з рибами. Стародавня Греція. Лувр.

  • Кераміка стародавньої Греції. Риби. Лувр.

  • Рибна таріль з мушлею, музей. Дюссельдорф.

  • Таріль з дельфінами і восьминогами

  • Полумисок з рибами. Стародавня Греція. Лувр

  • Рибна таріль 4 ст. до н.е., Москва.

Анімалістичний жанр в Римській імперіїРедагувати

Докладніше: Мистецтво Стародавнього Риму

Традиційний китайський живопис і твариниРедагувати

Докладніше: Китайський живопис
Докладніше: Птахи і квіти (жанр)

Художники традиційного китайського живопису давно звернулись до зображень тварин, комах і птахів. Вони знайдені ще на черепках старовинної кераміки під час археологічних розкопок. Згодом в мистецтві сформувався окремий жанр «Птахи і квіти», котрий поєднав зображення птахів і рослин, рослин і комах тощо.

Появу жанру датують десятим століттям нашої ери[4]. Китай того часу — конгломерат подрібнених державних утворень. Верхню і середню ділянки річки Янцзи контролювали держави Рання Шу та Пізня Шу[5] . В краю зелених схилів і мешкав художник Хуан Цюань, дати життя якого не зберегли. Саме його вважають засновником жанру «Птахи і квіти» (хуа-няо китайською). За переказами, на подвір'я царя Гуначжена привезли в подарунок шість журавлів. Птахи так сподобались царю, що він наказав художникові намалювати їх на стіні. Митець настільки добре відтворив птахів у стінопису, що відтоді зала отримала назву «Шести журавлів». Зрозуміло, що майстерно відтворити тварин художникові допомогли давні спостереження за птахами і тваринами та висока обдарованість. Виконав він і інші замови володаря, одна з яких (теж стінопис) отримала назву «Птахи і квіти в чотири пори року». Унікальний характер мала і збережена пам'ятка початкового періоду жанру «Птахи і квіти», відома під назвою «Рідкісні птахи», хоча там подані не тільки птахи. На невеликому шматочку шовку художник водяними фарбами створив зображення двадцяти чотирьох (24) птахів, комах і плазунів. Картина, створена художником, що пізніше потрапила до збірок музею Гугун в Пекіні, не мала яскраво відтвореного сюжету. Її зміст частково пояснив напис, що свідчив про призначення картини. Остання мала бути навчальним посібником для сина, котрого батько готував для фаху художника.

Жанр «Птахи і квіти» не зник і за століття. Він мав численних прихильників, навіть коли зникли держави Рання Шу та Пізня Шу і дожив до 21 століття. Сини Хуан Цюаня — Хуан Цзюйцай та Хуан Цзюйбао успадкували фах батька и також працювали в жанрі «Птахи і квіти». Разом із батьком їх вважають першими художниками цього жанру[6].

  • «Миша на камені», 1427 р.

  • Худ. Гуйзонг. «Голуб на гілці розквітлого дерева»

  • «Чотири сороки», Рання династія Мін, до 17 ст.

  • «Білі квіти сливи і лелеки»

  • «Два чорні лебеді»

  • Чжао Менфу. «Вершник з конем у буран»

  • Чжао Менфу. «Таємничий паросток бамбука, що несе на собі птаха»

Тварини в мініатюрах середньовічної ІндіїРедагувати

Японська гравюра і анімалістичний жанрРедагувати

 
Яшима Гакутей. «Краби на узбережжі». бл. 1830 р., Музей мистецтва Метрополітен.

Тварини в західноєвропейському живопису барокоРедагувати

Докладніше: Фламандське бароко

Важливим центром стилю бароко в 17 ст. була Фландрія (Південні Нідерланди). Країна була тісно пов'язана віросповіданням та економікою з Італією, де панівні позиції в мистецтві теж посідало бароко. Однак єдина стилістика мала в кожній країні національне забарвлення. У Фландрії з її давніми реалістичними традиціями, риси реалізму відбились навіть більше, ніж в бароковому мистецтві Італії[7]. Промисловість і культура Фландрії були також зорієнтовані на виробництво товарів розкошів, серед яких виробництво ювелірного срібла, килимів-аррасів, картин для декорування палаців і маєтків князів церкви, багатих купців і городян.

Мистецтво Фландрії десятиліттями зберігало аристократичний характер і задовольняло переважно аристократичні потреби. Уява про шляхетність полювання обумовила розповсюдження в мистецтві країни як самих сцен полювання, так і зображення мисливських трофеїв та зображення тварин. Новий поштовх для розвитку отримав і національний натюрморт. Популярність картин цього жанру була такою значною, що мимоволі потіснила навіть створення релігійних образів[8]. Замовниками декоративних картин і натюрмортів стають навіть священики. Так, для декору власної палацової їдальні єпископ міста Брюгге Антоній Трист замовив серію декоративних картин із зображенням крамниць з їжею[9]. Художник Франс Снейдерс отримав рідкісну можливість продемонструвати власні здібності в зображенні крамниць дичини, риби і морських істот тощо. " Крамнички " Франса Снейдерса — гімн і уславлення плодючих сил природи[10]. Велетенського розміру натюрморти із зображенням морських істот, дичини і свійських птахів у Снейдерса надзвичайно динамічні. Вони зберігали розмаїття природних форм, мажорний настрій, яскраву декоративність. Зображення морських істот, дичини і свійських птахів настільки панували в картинах, що зробили другорядними персонажами навіть небагатьох людей (володарів крамниць, покупців чи служниць), поданих поруч.

Динамічні, ефектні композиції полювання на диких і екзотичних для Західної Європи тврин створював і Пітер Пауль Рубенс («Полювання на левів»[11] Стара Пінакотека, Мюнхен, варіант — Ермітаж, «Полювання на гіпопотама»). Подібні композиції призначались тільки для декорування пишних палаців аристократів і королівських родин.

Серед менш обдарованих митців, що розробляли мисливську тематику в живопису і зображували тварин — художники Пауль де Вос (бл. 1896—1678) «Полювання на ведмедів»[12] , Ян Вільденс (1586—1654) «Мисливець з собаками на полюванні»[13], Симон Даув (1630—1677)"Зупинка вершників на полюванні" та інші.

Зображення тварин в картинах голладських художників — куди спокійніші, уповільнені і побутові. Майстри Голлндії не женуться за ефектами, а ніби фіксують досягнутий добробут країни, що виборола перемогу у іспанських загарбників, і повільний плин часу переможців.

Кабінетна бронза скульптора Антуана Барі́ і твариниРедагувати

  • А.Л. Барі. «Олень»

  • А.Л. Барі.«Полювання на оленя»

  • А.Л. Барі. «Лев і змія»

  • А.Л. Барі. «Тезей і Мінотавр»

  • А.Л. Барі. «Двобій з кентавром»

ГалереяРедагувати

Відомі анімалістиРедагувати

 
Едвін Генрі Лендсір . Еос, улюблений пес принца Альберта, чоловіка королеви Вікторії. 1841
 
Річард Ансдел. «Вівця Ева з ягнятами і чаплею», 1867
 
Луї-Робер Карре-Беллез. «Скульптор-анімаліст», кінець 19 ст.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ «Всеобщая история искусств», т 1, М., «Искусство», 1956, с. 20
  2. ↑ «Всеобщая история искусств», т 1, М., «Искусство», 1956, с. 21
  3. ↑ Всеобщая история искусств, т 1. М., «Искусство», 1956, с. 205
  4. ↑ http://iclub-china.com/rus/a04/b0304/c0000/d00000/index.htm
  5. ↑ http://iclub-china.com/rus/a04/b0304/c0000/d00000/index.htm
  6. ↑ http://iclub-china.com/rus/a04/b0304/c0000/d00000/index.htm
  7. ↑ http://smallbay.ru/article/culture_flanders.html
  8. ↑ http://smallbay.ru/article/culture_flanders.html
  9. ↑ «По Эрмитажу без экскурсовода», Ленинград, «Аврора», 1973, с. 73
  10. ↑ «По Эрмитажу без экскурсовода», Ленинград, «Аврора», 1973, с. 73
  11. ↑ Гос. Єрмитаж, Западноевропейская живопись, каталог 2, Л., «Аврора», 1981, с. 62
  12. ↑ «По Эрмитажу без экскурсовода», Ленинград, «Аврора», 1973, с. 75
  13. ↑ Гос. Єрмитаж, Западноевропейская живопись, каталог 2, Л., «Аврора», 1981, с. 42

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анімалістичний жанр

ДжерелаРедагувати

  • «Всеобщая история искусств», т 1, М., «Искусство», 1956
  • Piper R., Das Tier in der Kunst, Мünch., 1922
  • Ватагин В. А., Изображение животного, М., 1967
  • Путятін В. Д. Аверін Всеволод Григорович // Анімалістичний жанр // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 60.
  • [1] " Большая советская энциклопедия "
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анімалістичний_жанр&oldid=27867730