Аверін Всеволод Григорович
Все́волод Григо́рович Аве́рін (* 20 лютого 1889, Чепіль, Харківська губернія, Російська імперія (нині Балаклійський район, Харківська область, Україна) — † 3 вересня 1946, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський художник-графік. Один із найкращих українських анімалістів першої половини XX століття. Брат зоолога Віктора Аверіна.
| Аверін Всеволод Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
20 лютого 1889 Чепіль, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 3 вересня 1946 (57 років) | |||
| Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Харківське державне художнє училище | |||
| Діяльність | художник | |||
| Брати, сестри | • Аверін Віктор Григорович | |||
|
| ||||
БіографіяРедагувати
Закінчив Харківське художнє училище в 1914 р., де навчався в Олександра Любимова, Митрофана Федорова, Михайла Пестрикова. Відвідував студії Е. Штейнберга та К. Киша у Харкові.
Працював у галузі книжкової та станкової графіки як анімаліст, переважно в техніці літографії.
Автор ілюстрацій до дитячих книжок, станкових творів, переважно анімалістичного жанру. Численні малюнки, акварелі та естампи А. виконані з високою майстерністю і лаконізмом художніх засобів. Є автором також альбому «Звірі зоосаду» (1929), малюнків до казок «Колобок», «Ріпка» (1936), «Куниці» (літографія), ілюстрацій до окремих творів Льва Толстого, Максима Горького, Лева Квітка (1936—1939). Виконав портрети Миколи Чернишевського, Миколи Добролюбова, Миколи Некрасова (усі — офорти, суха голка, 1929), Олександра Пушкіна (1937) та інших. У творчому доробку є також серія пейзажів — «По Осетії» (1931), «Крим» (акварель, 1933), плакат «Нещадно знищувати вбивців наших дітей» (1941).
Член Асоціації художників Червоної України з 1925, Харківської організації Спілки художників України з 1938. Учасник виставок з 1927; республіканських, всесоюзних і зарубіжних з 1930. Персональні виставки: Харків — 1936, 1937, 1950.
Також є автором творів: портрет Шевченка (літографія), «Т. Г. Шевченко серед представників російської революційно-демократичної літератури» (літографія), «Т. Г. Шевченко в Новопетровському укріпленні» (офорт), усі виконані 1939 року.
Найкращі твориРедагувати
- «Бій оленів»,
- «Куниці»,
- «Телята», 1936;
- «Остання путь Пушкіна», 1937;
- «Шевченко в редакції журналу „Современник“», 1939;
- «Мати», 1940;
- плакат «Нещадно знищувати вбивців наших дітей!», 1941.
ЛітератураРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 20.
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 18.
- Путятін В. Д. Аверін Всеволод Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 60.