Відкрити головне меню

Миха́йло Родіо́нович Пестриков (* 1864, Калуга — † 1930) — український та російський художник й педагог.

Пестриков Михайло Родіонович
Народження 1864(1864)
Калуга
Смерть 1930(1930)
  Харків
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Жанр портрет
Навчання Петербурзька художня академія
Діяльність художник
Працівник Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Калузьке реальне училище, в Петербурзькій художній академії навчався в 1883—1893 роках, 1887 закінчив науковий курс.

За час навчання нагороджений медалями — 1888 року двома срібними, 1891 — срібною, 1892 — золотою за програму «Всесвітній потоп».

В листопаді 1893 року отримує звання класного художника 1 ступеня за програму «Грішниця, обливаюча сльозами ноги Спасителя», на викладацьку працю їде до Харкова.

Працював педагогом у багатьох художніх закладах Харкова, з 1896 року — у художньому училищі, по тому в художньому та технологічному інституті. Особливістю його методу навчання була «методична бездоганність», цю технологію він відпрацьовував серйозно і продумував деталі уроків.

Серед його учнів — В. Аверін, О. Дейнека, Б. Косарєв, О. Лейбфрейд, Г. Цапок.

Входив до складу Товариства харківських художників, певний час в ньому головував.

 
Жіночий портрет

ТворчістьРедагувати

Творив у площині монументально-декоративного та станкового живопису.

Виконував розписи в будинках, виконаних за проектами архітектора О. Бекетова:

  • їдальня в приватному будинку Бекетова — згодом Будинок вчених,
  • інтер'єр п'ятиглавої церкви в стилі московських церков 17 століття (Каплунівська), вулиця Пушкінська (розібрана в 1930-х роках),
  • актовий зал Пастерівського інституту (НДІ мікробіології сироватки ім. І. Мечникова),
  • храм в ім'я Нерукотворного образу Христа Спасителя — церква на території колишнього Комерційного училища, зруйнована в часі Другої світової війни,
  • зал з рестораном для пасажирів 1-го та 2-го класів — Харківський центральний залізничний вокзал, архітектор Ю. Цауне (роботи зруйновані під час нацистсько-радянської війни).

Серед його робіт:

  • «Всесвітній потоп», 1892,
  • «Грішниця, обливаюча сльозами ноги Спасителя», 1893,
  • «Жіночий портрет», 1927.

ДжерелаРедагувати