Відкрити головне меню

Мико́ла Гаври́лович Чернише́вський (рос. Николай Гаврилович Чернышевский; 12 (24) липня 1828(18280724) — 17 (29) жовтня 1889) — російський публіцист і письменник родом з Саратова, ідеолог революційно налаштованої інтелігенції.

Чернишевський Микола Гаврилович
Nikolay Chernyshevsky.jpg
Народився 12 (24) липня 1828[1]
Саратов, Російська імперія[2]
Помер 17 (29) жовтня 1889[1] (61 рік)
Саратов, Російська імперія[2]
·інсульт
Поховання Воскресенське кладовище Саратова[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність філософ, журналіст, романіст, письменник, літературний критик, економіст
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Вчителі Nikolai Ustryalov[d] і Срезневський Ізмаїл Іванович
Володіє мовами російська[1]
Конфесія атеїзм
Автограф БСЭ1. Автограф. Автографы. 10.svg
IMDb nm2377579

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Працював у журналі «Современные Записки», а згодом став ідейним натхненником журналу «Современник», головної трибуни російського опозиційного руху. Засуджений за участь у підпільній організації «Земля і Воля» на каторгу і заслання, пробув майже 20 років на Сибіру (1864—1883).

ТворчістьРедагувати

Автор низки творів з політики, економії, філософії і літературної критики. Критикував капіталізм й економічний лібералізм, а щодо бажаного суспільно-економічного ладу був утопічним соціалістом; у філософських поглядах був матеріаліст, але не марксист, де в чому близький до народників, противник слов'янофілів, один з представників російських західників; у літературній критиці — послідовний реаліст. Його роман «Что делать» (1863) став програмовим твором російської революційної інтелігенції.

Зв'язок з УкраїноюРедагувати

У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість Тараса Шевченка та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського Іван Франко і Михайло Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Івана Франка, Павла Грабовського, Лесю Українку), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів XIX століття Павло Тичина в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».

ВшануванняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Чернышевский Николай Гаврилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати