Ігор

українське чоловіче особове ім’я (Ігор)

І́гор — чоловіче ім'я. Його походження та значення є дискусійними. Після канонізації великого князя київського Ігоря Ольговича (†1147) ввійшло до християнського іменослова.

Ігор
Особове ім'я
Стать чоловіче ім'я
Походження давньоскандинавське
По батькові чол Ігорович
По батькові жін Ігорівна
Іменини 5 червня, 19 вересня, 17 березня
Іншими мовами:
англ. Igor
біл. Ігар
болг. Игор
дан. Ingvar
ісл. Ingvar
італ. Igor
кит. 伊戈爾
кор. 이고르
латис. Igors
лит. Igoris
мак. Игор
нім. Igor
пол. Igor
рос. Игорь
рум. Igor
серб. Игор
словен. Igor
хорв. Igor
яп. イゴール
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Ігор у Вікісховищі

По батькові — Ігорьович, Ігорівна.

Іменини: 5 червня, 19 вересня, 17 березня .

Походження ред.

  • Згідно з найпоширенішою норманською теорією, походить від давньоскандинавського двокореневого імені Ingvar, яке так само походить від імені давньогерманського бога Ingwio. Заведено вважати, що з IX століття ім'я принесли варяги зі Скандинавії.
  • Польський мовознавець Станіслав Роспонд у своїй роботі «Структура та класифікація східнослов'янських антропонімів» відносить ім'я Ігор до східнослов'янських антропонімів. Український етнолог Галина Лозко припускає можливість походження цього імені від слов'янського «гравець», «ігрища» (пор. «ігрець» — той, хто грає на музичних інструментах).
  • Згідно зі словником Бориса Грінченка, в українській мові є слово «огир», «огер», яке означає відбірного коня-жеребця.
  • За словником венедської мови слово jagar/iagar перекладається як «мисливець»[1].

У різних народів імені Ігор відповідають імена: Igor → Gor → Iggor, Ingvar, Inglar, Ingmar, Ingemar, Yngwie, Yngvi, Yngve, Yngvin, Ingwine, Inguin, Игорь, Ігар та ін.

Відомі носії ред.

Князі ред.

У літературі ред.

У спорті ред.

У мистецтві ред.

  • Ігор Йосипович Білозір (1955—2000) —  український композитор, виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра».
  • Ігор Дмитрович Поклад (нар. 1941) — український композитор та опермейстер. Лауреат Шевченківської премії (1986). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний артист України (1997). Герой України (2021). Член Національної спілки композиторів України.
  • Ігор Наумович Шамо (1925—1982) — український радянський композитор. Народний артист Української РСР (1975). Лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка та премії імені М. Островського. Нагороджений орденом ''Знак пошани'' та медалями. Почесний громадянин Києва. Автор музики гімну Києва (пісня ''Як тебе не любити. Києве мій?'').
  • Ігор Федорович Белза (1904—1994) — російський та український радянський музикознавець і композитор.
  • Ігор Васильович Кондратюк (нар. 1962) — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен.
  • Ігор Ярославович Бірча (більш відомий як Гарік Бірча; нар. 1974) — український актор та автор популярних розважально-гумористичних передач.
  • Ігор Юрійович Посипайко (нар. 1979) — український телеведучий.
  • Ігор Дмитрович Пелих (1974—2009) — український телеведучий, тележурналіст, шоумен.
  • Ігор Володимирович Подольчак (нар. 1962) — український художник, кінорежисер.
  • Ігор Федорович Стравінський (1882—1971) — російський композитор, піаніст та диригент українського походження.
  • Ігор Стрембіцький (нар. 1973) — український кінорежисер, кінооператор, звукорежисер, перший українець, який отримав Золоту пальмову гілку.
  • Ігор Сергійович Ласточкін (нар. 1986) — український комік та шоумен.
  • Ігор Федорович Кушплер (1949—2012) — український оперний співак (баритон), автор солоспівів, народний артист України.
  • Ігор Романко (нар. 1966) — український художник.
  • Ігор Федорович Лєтов (творчий псевдонім Єгор Лєтов; 1964—2008) — радянський та російський рок-музикант. Молодший брат саксофоніста Сергія Лєтова.
  • Ігор В'ячеславович Растєряєв (нар. 1980) — російський музикант, автор та виконавець пісень, поет, актор театру та кіно.
  • Ігор Юрійович Харламов (більш відомий як Гарік Харламов; нар. 1981) — російський гуморист, телеведучий, актор кіно та телебачення, співак.
  • Ігор Іванович Сукачов (більш відомий як Гарік Сукачов; нар. 1959) — радянський та російський рок-музикант, поет, композитор, актор кіно, озвучування та дубляжу, режисер театру та кіно, сценарист, телеведучий.
  • Ігор Владленович Христенко (нар. 1959) — радянський та російський актор театру та кіно, пародист, співак, артист естради, гуморист.
  • Ігор Емільович Вєрник (нар. 1963) — радянський та російський актор тетру та кіно. Заслужений артист Російської Федерації (1999). Народний артист Російської Федерації (2016).
  • Ігор Борисович Скляр (нар. 1957) — радянський та російський актор театру та кіно, співак, музикант. Народний артист Російської Федерації (2013).
  • Ігор Якович Крутой (нар. 1954) — російський композитор, співак і продюсер, народний артист РФ та народний артист України.
  • Ігор Володимирович Ільїнський (1901—1987) — видатний радянський актор та режисер театру та кіно, майстер художнього слова (читець). Народний артист СРСР (1949). Лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1942, 1951). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської премії (1980).
  • Ігор Юрійович Войнаровський (1912—2003) — радянський артист оперети. Народний артист РРФСР (1966). Чоловік артистки оперети Ніни Іванівни Симонової (1925—2013), батько оперного співака В'ячеслава Войнаровського (1946—2020), дід актора театру та кіно Ігоря В'ячеславовича Войнаровського (нар. 1983).
  • Ігор В'ячеславович Войнаровський (нар. 1983) — російський актор театру та кіно. Син оперного співака В'ячеслава Ігорьовича Войнаровського (1946—2020), онук артистів оперети Ігоря Юрійовича Войнаровського (1912—2003) та Ніни Іванівни Симонової (1925—2013).
  • Ігор Костянтинович Єфімов (1932—2000) — радянський та російський актор кіно та озвучування. Заслужений артист РРФСР (1986).
  • Ігор Ігорьович Єфімов (також відомий як Ігор Єфімов-молодший; нар. 1967) — російський актор та режисер дубляжу, також відомий як кіно- та театральний режисер, сценарист, педагог, музикант. Син актора Ігоря Костянтиновича Єфімова.
  • Ігор Георгійович Шибанов (1944—2019) — радянський та російський актор театру, кіно, озвучування та дубляжу. Народний артист Російської Федерації (1994).
  • Ігор Федорович Масленников (1931—2022) — радянський та російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1979). Народний артист РРФСР (1987).
  • Ігор Олегович Горбачов (1927—2003) — радянський та російський актор театру та кіно, театральний режисер, педагог. Народний артист СРСР (1972).
  • Ігор Володимирович Кваша (1933—2012) — радянський та російський актор театру та кіно, режисер театру та кіно, теле- та радіоведучий, ведучий програми «Чекай на мене». Народний артист РРФСР (1978). За національністю — єврей.
  • Ігор Володимирович Старигін (1946—2009) — радянський та російський актор театру та кіно. Заслужений артист Російської Федерації (1992).
  • Ігор Миколайович Ясулович (1941—2023) — радянський та російський актор театру, кіно, озвучування та дубляжу, кінорежисер, театральний педагог. Народний артист Російської Федерації (2002).
  • Ігор Євгенович Ліванов (нар. 1953) — російський актор театру та кіно. Заслужений артист Російської Федерації (2004). Молодший брат актора, народного артиста Російської Федерації Аристарха Ліванова.
  • Ігор Романович Ліфанов (нар. 1965) — російський актор театру та кіно.
  • Ігор Борисович Дмитрієв (1927—2008) — радянський та російський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР (1988).
  • Ігор Юрійович Ніколаєв (нар. 1960) — радянський та російський естрадний співак, композитор, поет-пісняр. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (2001). Народний артист Російської Федерації (2019).
  • Ігор Євгенович Корнелюк (нар. 1962) — радянський та російський співак, композитор та телеведучий.
  • Ігор Володимирович Тальков (1956—1991) — радянський та російський актор, співак, поет-пісняр, композитор.
  • Ігор Анатолійович Сорокін (відомий під псевдонімом «Игорёк»; нар. 1971) — російський співак, композитор та продюсер.
  • Ігор Володимирович Щербаков (нар. 1955) — український композитор.
  • Ігор Емільович Кіо (1944—2006) — радянський та російський артист цирку (ілюзіоніст). Заслужений артист РРФСР (1980). Народний артист Російської Федерації (2003).
  • Ігор Олександрович Моїсєєв (1906—2007) — радянський та російський артист балету, балетмейстер та хореограф.
  • Ігор Григорович Зайцев (нар. 1961) — російський актор театру та кіно, режисер театру. кіно, кліпів та реклами, сценарист українського походження.
  • Ігор Володимирович Сорін (при народженні, по батьку — Райберг; 1969—1998) — радянський та російський поет, музикант, артист, соліст поп-гурту ''Иванушки International'' (1995—1998).
  • Ігор Ігорович Матвієнко (нар. 1960) — радянський та російський продюсер та композитор. Засновник російських поп-гуртів ''Любе'', ''Иванушки International'', ''Фабрика'' та інших.
  • Ігор Петрович Петренко (нар. 1977) — російський актор театру та кіно.
  • Ігор Леонідович Кирилов (1932—2021) — радянський та російський актор, диктор, тележурналіст, провідний телеведучий СРСР та Російської Федерації. Лауреат Державної премії СРСР (1977). Народний артист СРСР (1988).
  • Ігор Юрійович Красавін (1971—2009) — білоруський актор.
  • Ігор Олегович Вуколов (нар. 1960) — російський актор театру та кіно, телеведучий.
  • Ігор Володимирович Лобанов (сценічний псевдонім Кеш; нар. 1969) — російський гітарист.
  • Ігор Адольфович Ковальов (нар. 1963) — радянський, американський та російський режисер-мультиплікатор, художник-постановник, художник-мультиплікатор, сценарист, викладач, один із засновників студії ''Пілот''. Креативний продюсер ''Союзмультфільму''.
  • Ігор Опанасович Клименков (1934—2006) — радянський актор, найбільш відомий як виконавець ролі хлопчика-пажа у фільмі ''Попелюшка'' 1947 року, та музичний педагог.

У творах мистецтва

У науці ред.

Примітки ред.

  1. Voyage dans quelques parties de la Basse-Saxe pour la recherche des antiquités slaves ou vendes. Fait en 1794… Ouvrage orné d'un grand nombre de planches, Hamburg 1795; przekł. polski skrócony cz. 1: L. Kukulski, J. Olkiewicz: Podróż do Dolnej Saksonii (1794), oprac. L. Kukulski; zobacz Wydania zbiorowe poz. 1 — S. 50. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019. 

Джерела ред.

  • Лозко Г. С. Рідні імена. Слов'янський іменослов. — Тернопіль : Мандрівець, 2011. — 368 с. — ISBN 978-966-634-606-6.