Відкрити головне меню

Вєрник Ігор Емільович

російський актор

І́гор Емі́льович Вє́рник (нар. 11 жовтня 1963, Москва) — радянський і російський актор театру та кіно, продюсер, радіо- та телеведучий, музикант, заслужений артист Росії (1999)[1], народний артист Росії (2016)[2].

Ігор Вєрник
рос. Игорь Эмильевич Верник
Зображення
Ім'я при народженні Ігор Емільович Вєрник
Дата народження 11 жовтня 1963(1963-10-11) (56 років)
Місце народження Москва, Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР, СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ
Професія актор, телеведучий, радіоведучий, продюсер
Кар'єра 1984—нині
Нагороди
Народний артист Росії
Заслужений артист Росії
IMDb ID 0894613
vernik.ru
Вєрник Ігор Емільович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Ігор Вєрник народився 11 жовтня 1963 року в сім'ї режисера Всесоюзного радіо, народного артиста Росії Еміля Григоровича Вєрника (нар. 4 вересня 1924)[3] та педагога музичної школи Ганни Павлівни Вєрник.

1984 року закінчив школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова). З 1986 року — артист МХТ ім. Чехова. Відомість до Ігоря Вєрника прийшла на початку 1990-х років і багато в чому завдяки його чарівній усмішці — візитній картці актора.

Часто запрошується до журі Вищої ліги КВК; сім разів був членом журі фестивалю КВК «Голосящій КіВіН» (2000, 2001, 2003, 2005, 2006, 2008, 2010).

Брав участь у телепроекті Першого каналу «Льодовиковий період» у парі з Албеною Денковою.

Був одружений із Марією Вєрник із 2000 до 2009 року, син Григорій Вєрник (нар. 1999).[4][5]

Старший єдиноматерній брат Ростислав Дубинський (старший на 9 років)[6] — актор, він закінчив школу-студію МХАТ.[7]

Брат-близнюк Вадим Вєрник (нар. 11 жовтня 1963) — телеведучий.

Політична діяльністьРедагувати

Громадська діяльністьРедагувати

Є засновником Благодійного фонду підтримки діячів мистецтва «АРТИСТ», заснованого в 2008 році.

Визнання й нагородиРедагувати

ТворчістьРедагувати

Ролі в театріРедагувати

  • «Тартюф» — Даміс
  • «Портрет» — Психіатр
  • «Варвари» — Дробязґін
  • «Іванов» — Боркін
  • «Яма» Купріна — Лихонін
  • «Кабала святош»
  • «Новий американець»
  • «Ретро»
  • «Татуйована троянда» Тенессі Вільямса
  • «Ундіна»
  • «Король Лір»
  • «Жінка з моря» — Люнґстран
  • «Процес»
  • «Примадони» — Дункан
  • «Піквікський клуб» — Додсон
  • «Свідок обвинувачення» — Леонард Воул
  • «Номер 13D» — Річард Віллі
  • «Майстер і Маргарита» — конферансьє Вар'єте Жорж Бенгальський

Вибрана фільмографіяРедагувати

КіноРедагувати

Рік Фільм Оригінальна назва Роль
1994 Майстер і Маргарита рос. Мастер и Маргарита Юда Іскаріот
2006 ЖАRА рос. Жара працівник кіностудії
2006 Ліфт рос. Лифт Григорій
2007 Чоловіча інтуїція рос. Мужская интуиция Кирило
2007 12 рос. 12 свідок
2010 Все в порядку, мама рос. Всё в порядке, мама Олег
2012 Той ще Карлосон! рос. Тот ещё Карлосон! тато Малюка
2012 Мами рос. Мамы
2014 Чемпіони рос. Чемпионы спортивний чиновник

СеріалиРедагувати

Рік початку участі Серіал Оригінальна назва Роль Кількість серій
2008 Татусеві доньки рос. Папины дочки камео 1 серія
2012 Далекобійники 3 рос. Дальнобойщики 3 Іван Олексійович Шубін, колишній шеф Івана (3 серія)
2014 Кухня рос. Кухня Герман Михайлович Ланд, новий шеф-кухар «Claude Mone» 17 серій
2016 Фізрук рос. Физрук ведучий фіналу конкурсу «Вчитель року»

Озвучування мультфільмівРедагувати

  • 1992—1994 — Капітан Пронін — Капітан Пронін
  • 1992 — Туман із Лондону — Туман із Лондону

РадіоРедагувати

  • 1998—1999 — монорадіоспектакль «Капітанська дочка», постановник, озвучування
  • 2006 — нині — «Театральне середовище братів Верників» (радіостанція «Культура»), ведучий

ПриміткиРедагувати

  1. Нагороджено Указом Президента Росії № 502 від 18 квітня 1999 року Архівовано 2 грудень 2012 у WebCite(рос.)
  2. Указ Президента Російської Федерації від 31 березня 2016 року № 142 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації» (рос.)
  3. Еміль Вєрник на Кіно-Театр.РУ Архівовано 11 лютий 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Вєрник примирився з колишньою дружиною за місяць до родів Архівовано 11 січень 2012 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Біографія Ігоря Вєрника на ГлобалМСК.ру (рос.)
  6. Компромат зберігаю в брата Архівовано 28 вересень 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  7. Вадим Вєрник — Колумб російського телеекрану (рос.)
  8. Постанова ЦВК Росії № 98/784-6, 9 лютого 2012 (рос.)
  9. Ігор Вєрник підтримав Рамзана Кадирова | Інформаційне агентство «Грозний-Інформ» (рос.)
  10. У Грозному нагородили переможців VIII Міжнародного конкурсу журналістів «Золоте перо». Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-04-23.  (рос.)

ПосиланняРедагувати