«Попелюшка» (рос. Золушка) — радянський чорно-білий художній фільм-казка, поставлений на кіностудії «Ленфільм» у 1947 році режисерами Надією Кошеверовою та Михайлом Шапіро за сценарієм Євгена Шварца. В основу кіноказки було покладено однойменний твір Шарля Перро; при цьому, як зазначали кінокритики, стара історія про працьовиту дівчину, яка втратила на балу туфельку, набула в картині сучасного звучання. Ще на етапі затвердження сценарію ставилося питання про те, що фільм зніматиметься на кольоровій плівці, проте через матеріальні та технічні проблеми кіностудії творці стрічки були змушені відмовитися від кольорового проекту.

Попелюшка
рос. Золушка
Жанр фільм-казка
Режисер Надія Кошеверова
Михайло Шапіро
Сценарист Євген Шварц
На основі Попелюшка[d]
У головних
ролях
Яніна Жеймо
Олексій Консовський
Ераст Гарін
Фаїна Раневська
Василь Меркур'єв
Оператор Євген Шапіро
Композитор Антоніо Спадавєккіа
Художник Ісаак Махліс
Микола Акімов
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 84 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1947
IMDb ID 0168269
CMNS: Попелюшка у Вікісховищі

У фільмі взяли участь Яніна Жеймо (Попелюшка), Олексій Консовський (Принц), Ераст Гарін (Король), Фаїна Раневська (Мачуха), Василь Меркур'єв (Лісничий). Натурні зйомки проводилися неподалік Риги, інтер'єрні — у павільйонах «Ленфільма». Ескізи до декорацій та костюмів персонажів створив театральний художник та режисер Микола Акімов; переробку його ілюстрацій стосовно вимог кінематографа здійснив Ісаак Махліс[ru]. Костюми для героїв були пошиті у майстернях «Ленфільму»; частина реквізиту та вбрання для персонажів надали для зйомок костюмерні цехи ленінградських театрів. У картині використовувалися комбіновані зйомки, виконані методом адитивного транспаранту (винахідник технології оператор Борис Горбачов[ru]. Пісні Попелюшки та Принца (композитор Антоніо Спадавеккіа, текст Євгена Шварца), що звучать у фільмі, були записані Любов'ю Черніною та Юрієм Хочинським[ru]. Танцювальні номери у сцені королівського балу поставив балетмейстер Олександр Румнєв[ru].

Прем'єра картини відбулася у травні 1947 року в Ленінградському Будинку кіно. Протягом року фільм переглянули понад 18 мільйонів глядачів (четверте місце у радянському прокаті року)[1].. Прем'єра відбулася у Фінляндії (28 листопада 1947), Австрії (23 грудня), Франції (24 березня 1948), Швеції (13 листопада 1949), Японії (24 березня 1951)[2]. Кінокритики загалом доброзичливо зустріли вихід «Попелюшки»; водночас частина рецензентів відзначала нестиковки, пов'язані з вирізаними з готової стрічки низки казкових персонажів та деяких сюжетних ліній, закладених у сценарії Шварца. У 2009 році було проведено реставрацію вихідної чорно-білої версії картини. У січні 2010 року глядачам представили колоризовану версію «Попелюшки».

Сюжет ред.

Основа сюжету — старовинний казковий мотив про працьовиту Попелюшку, злу мачуху і ледачих сестер. Євген Шварц переробив сюжет до рівня комедії, в якій є і просто гумор, і зла сатира. В Казковому Королівстві живуть мачуха, її злі дочки — Анна і Маріанна, безвольний чоловік-Лісничий і його донька від першого шлюбу — Попелюшка. Мачуха експлуатує бідну дівчину, як хатню робітницю. За допомогою своєї хрещеною — феї Попелюшка потрапляє на королівський бал, де в неї закохується прекрасний і дуже добрий Принц. Опівночі чарівництво закінчується, і бідній Попелюшці доводиться повернутися до колишнього життя. Але за кришталевою туфелькою, яку Попелюшка втратила, тікаючи з палацу Принц її відшукує.

Акторський склад ред.

Примітки ред.

  1. Землянухин С., Сегида М. Домашняя синематека. Отечественное кино. 1918—1996. М., Дубль-Д, 1996. С. 168.
  2. Графік прем'єр фільму Zolushka на сайті IMDb (англ.)