Відкрити головне меню

Фаї́на Григорівна (Гео́ргіївна)[2] Ране́вська (уроджена Фаї́на Гі́ршівна Фе́льдман; * 15 (27) серпня 1896(18960827), Таганрог — † 19 липня 1984, Москва) — радянська актриса театру та кіно, народна артистка СРСР.

Фаїна Раневська
рос. Фаина Раневская
Фаїна Раневська.jpeg
Ім'я при народженні Фаїна Гіршівна Фельдман
Народилася 15 (27) серпня 1896(1896-08-27)
Таганрог
Померла 19 липня 1984(1984-07-19) (87 років)
Москва
Поховання Нове Донське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність актриса театру і кіно
Alma mater Маріїнська гімназія (Таганрог)
Заклад Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна, Архангельський театр драми імені М. В. Ломоносова, Smolensk state drama theatre named after A. S. Griboedov[d], Волгоградський державний новий експериментальний театр[d], Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна, Kamerny Theatre[d], Центральний академічний театр Російської армії[d], Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Театр імені Моссовєта, Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, Театр імені Моссовєта, Мосфільм і Узбекфільм
Роки діяльності 192019841984
Батьки Q16711461?
IMDb nm0709993
Нагороди та премії
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Сталінська премія Сталінська премія

Фаїна Раневська у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

У «Книзі для запису поєднання шлюбів між євреями на 1889 рік» Таганрозький рабин на прізвище Зельцер зареєстрував шлюб міщанина містечка Смиловичі Ігуменського повіту Мінської губернії Гірша Хаїмовича Фельдмана й Лепельської міщанки Вітебської губернії Мільки Рафаїлівни Заговайлової. Це сталося 26 грудня 1889 року.

 
Оселя Фаїни Раневської в Таганрозі

27 серпня 1896 року в родині Фельдманів народилася дівчинка Фаїна. Крім неї у родині вже було два старші сини і дочка Белла. В юності Фаїна дуже заздрила красі своєї сестри, і у майбутньому всіх красивих дівчат вона називала «фіфами».

Закінчила Таганрозьку Маріїнську жіночу гімназію. Захоплювалася театром із 14 років. Закінчивши гімназію, відвідувала заняття у приватній театральній студії А. Ягелло (А. Н. Говберга). У 1915 році поїхала до Москви. Раневська жила у маленькій кімнатці на Великій Нікітській. Саме у ці роки вона знайомиться із Мариною Цвєтаєвої, Осипом Мандельштамом, Володимиром Маяковським, відбувається її перша зустріч із Василем Качаловим. Саме Качалов став першим коханням Раневської.

Закінчивши приватну театральну школу, грала у багатьох театрах, починаючи із провінційних — (Підмосков'я, Крим, Ростов-на-Дону, Баку, Архангельськ, Смоленськ та інші, а потім у московських, включаючи Камерний театр, центральний театр Червоної Армії, театр драми (нині театр імені Маяковського), театрі імені А. С. Пушкіна, театрі імені Моссовета. Її вчителем була Павла Леонтіївна Вульф.

Дебютувала у кіно у 1934 у фільмі Михайла Ромма «Пишка». Брала участь в озвучуванні мультфільмів (зокрема, роль Фрекен Бок у мультфільмі «Карлсон повернувся»).

Фаїна Раневська померла 19 липня 1984 р. Похована на Новому Донському кладовищі у Москві разом із сестрою Ізабеллою.

Пам'ятьРедагувати

 
меморіальна дошка

Образ актриси виведений в серіалі «Зірка епохи», де її зіграла Тетяна Васильєва.

На будинку, де вона народилась і провела дитячі роки в Таганрозі, встановлено меморіальну дошку, а біля її будинку — пам'ятник. Також на її честь названо астероїд[3].

Крилаті фрази РаневськоїРедагувати

  • Муля, не нервуй мене!
  • Спогади — багатства старості.
  • Склероз не можна вилікувати. Його можна забути.
  • Життя — невелика прогулянка перед вічним сном.
  • Коли я помру, то поховайте мене, і на пам'ятнику напишіть: «Померла від огиди».
  • Самотність як стан — не піддається лікуванню.
  • Супутник слави — самотність.
  • Старіти нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
  • Я не визнаю слова «грати». На сцені потрібно жити.
  • Я — викидень Станіславського.
  • Краса — це страшна сила.
  • До Ростислава Плятта: Знову ці ваші пляттскі жарти!?
  • Щоб ми бачили, скільки ми переїдаємо, наш живіт розташований з того ж боку, що й очі.
  • Лесбійство, гомосексуалізм, мазохізм, садизм — це не збочення. Збочень, власне, тільки два: хокей на траві і балет на льоду.

ФільмографіяРедагувати

  1. 1934 — Пампушка — пані Луазо
  2. 1937 — Дума про козака Голоту — попадя
  3. 1939 — Помилка інженера Кочина — Іда, жінка кравця
  4. 1939 — Підкидьок — Ляля
  5. 1939 — Людина у футлярі — жінка інспектора гімназії
  6. 1940 — Кохана дівчина — тітка Добрякова
  7. 1941 — Мрія — Роза Скороход
  8. 1941 — Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем — Горпина
  9. 1942 — Олександр Пархоменко — таперка
  10. 1943 — Нові пригоди Швейка («Солдатська казка») — тітонька Адель
  11. 1943 — Три гвардійці («Рідні береги») — директор музею
  12. 1944 — Весілля — мати нареченої
  13. 1945 — Небесний тихохід — професор медицини
  14. 1945 — Слон та мотузочка — бабуся
  15. 1947 — Весна — Маргарита Львівна
  16. 1947 — Попелюшка — мачуха
  17. 1947 — Рядовій Олександр Матросов — лікар
  18. 1949 — Зустріч на Ельбі — місіс Мак-Дермот
  19. 1949 — Вони мають Вітчизну — фрау Вурст
  20. 1958 — Дівчина з гітарою — Свіристинська
  21. 1960 — Обережно, бабусю! — бабуся
  22. 1960 — Драма (телефільм) — Мурашкіна
  23. 1963 — Так і буде
  24. 1964 — Легке життя — «королева Марго»
  25. 1964 — Фитиль № 25 — ворожка в сюжеті «Карти не брешуть»
  26. 1964 — Фитиль № 33 — громадянка Піскунова в сюжеті «Не поїду»
  27. 1965 — Сьогодні — новий атракціон — директор цирку
  28. 1965 — Перший відвідувач — эпізодична роль старої дами
  29. 1980 — Комедія давно минулих днів

Озвучування мультфільмівРедагувати

  1. 1943 — Казка про царя Салтана
  2. 1970 — Карлсон повернувся — фрекен Бок

ПриміткиРедагувати

  1. VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
  2. за паспортом вона була Фаїна Григорівна Раневська, невідомо, чому її часто називали Георгіївна, за свідченням самої Раневської, таким чином можливо виказувалася більша повага до неї - «бо Гришко Отреп'єв, але Георгій Побідоносець»
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ПосиланняРедагувати