Яніна Болеславівна Жеймо (пол. Janina Żejmo; нар. 29 травня 1909, Вовковиськ — пом. 29 грудня 1987, Варшава) — радянська кіноактриса.

Жеймо Яніна Болеславівна
Janina Żejmo
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Яніна Болеславівна Жеймо
Дата народження 16 (29) травня 1909
Місце народження Вовковиськ, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Дата смерті 29 грудня 1987(1987-12-29)[1] (78 років)
Місце смерті Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання Востряковський цвинтар
Громадянство Російська імперія
РРФСР
СРСР СРСР
Польща
Alma mater Factory of the Eccentric Actord (1929)
Професія акторка
Кар'єра 1925—1957
Заклад Ленфільм і Державний театр кіноактора
Нагороди Орден «Знак Пошани»  — 1939
IMDb ID 0955567
CMNS: Жеймо Яніна Болеславівна у Вікісховищі

Біографія ред.

Яніна Жеймо у фільмі «Розбудіть Оленку»

Народилася 1909 року в місті Вовковиськ (тепер Гродненська область, Білорусь) у родині циркових артистів. Її батько Юзеф Болеслав Жеймо (помер 1923[2]) був поляком, мати — росіянкою. З трирічного віку виступала в цирку — наїзницею, гімнасткою, балериною і музичним ексцентриком. У 1925—1927 роках працювала на естраді.

Знімалася в кіно з 1925 року. Закінчила майстерню ФЕКС у Ленінграді (1929).

Актриса кіностудії «Ленфільм». Популярність принесли фільми «Розбудіть Оленку» (1934), «Подруги» (1935) і «Вороги» (1938). У 1939 році отримала орден «Знак Пошани».

Під час німецько-радянської війни перебувала в блокадному Ленінграді.

З 1949 по 1956 роки — актриса Театру-студії кіноактора.

В 1957 році з третім чоловіком, польським режисером Леоном Жанно, виїхала до Польщі. З 1957 року мешкала головним чином у Варшаві, часто бувала в Радянському Союзі. У 1980-х році переїхала до Москви, жила на вулиці Лєскова, будинок 21.

Померла 29 грудня 1987 року у Варшаві, труну з тілом привезли до Москви. Похована Яніна Болеславівна, згідно із заповітом, на Востряковському кладовищі (98-ма ділянка).

Творчість ред.

Широку популярність актрисі принесла роль Попелюшки в післявоєнному однойменному фільмі Надії Кошеверової.

Актриса вирізнялася крихкою дівоцькою статурою, вона була нижчою 148 см, розмір ноги 31[3]. До 40 років Яніна була схожа на юну дівчину. Це визначало її амплуа травесті:

 — Моя зовнішність — структура обличчя, маленький зріст — визначили амплуа: все життя я грала дівчат-підлітків. Був успіх, дуже великий… Коли я грала Попелюшку, мені було 37 років, а героїня була ровесницею моєї доньки.

— Янина Жеймо. Из интервью[4].

Лавочку, на яку мініатюрна Яніна ставала в радіостудії, щоб дістати до мікрофона, називали «жеймовочка».

Микола Олейников з Євгеном Шварцем на ювілеї Яніни Болеславівни в 1934 році склали жартівливий вірш, який починався так:

Від Нью-Йорка і до Клину
На вустах у всіх клеймо
Під назвою Яніна
Болеславовна Жеймо.

Родина ред.

  • Перший чоловік — Андрій Кострічкін (1901—1973), актор. Розлучилися в 1932 році[2].
    • Донька Яніна Андріївна Кострічкіна, працювала перекладачем до російськомовних версій дубльованих фільмів.
      • Внучка Яніна Євгенівна Кострічкіна, працювала перекладачкою разом з матір'ю.
        • Правнуки: Яніна Леонідівна Кострічкіна, музикант;Анатолій Миколайович Костричкін, актор Театру музики та поезії під керівництвом Олени Камбурової, актор і режисер дубляжу; Олександр Леонідович Кострічкін, кінознавець і актор дубляжу.
  • Другий чоловік — Йосип Хейфиц (1905—1995), кінорежисер.
    • Син Юлій Йосипович Жеймо (до 16 років — Хейфиц), польський кінооператор.
      • Онуки Петро і Павло.
  • Третій чоловік — Леон Жанно[pl] (1908—1997; польськ. Leon Jeannot), кінорежисер.

Нагороди ред.

  • Орден «Знак Пошани» (01.20.1939) — за виконання ролі Асі у фільмі «Подруги» (1935) і ролі Наді у фільмі «Вороги» (1938)

Фільмографія ред.

 
Янина Жеймо (Золушка) и Эраст Гарин (король) на конверте почты России 2009 года

Озвучення ред.

  • 1957 — Снігова королева — Герда

Дублювання зарубіжних фільмів ред.

Публікації ред.

  • Козинцев Г. М. Янина Жеймо // Искусство кино. 1937 № 4.
  • Юткевич С. Янина Жеймо // Кино. 1937. 11 августа.
  • Лучанский М. Янина Жеймо. М.: Госкиноиздат, 1939. — 52 с., фото. (Серия «Мастера киноискусства»)
  • Павлова М. Янина Жеймо. М.: Искусство, 1980. — 121 с., илл.
  • Трауберг Л. З. Янина Жеймо. М.: Киноцентр, 1990. — 34 с.
  • Тарантул Ю. Золушка, ваш выход // Первое сентября, 2000, № 29.

Бібліографія ред.

  • Янина Жеймо. Длинный путь от барабанщицы в цирке до Золушки в кино. — М. : Альпина нон-фикшн, 2020. — 280 с. — ISBN 978-5-00139-191-3.

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Елена Чернышева. "...Та самая Золушка..." // Gala Биография. — 2012. — № 01 (13 квітня).
  3. Интервью с дочерью, Яниной Костричкиной (2009)
  4. Журнал «Советский экран», 1968 г., № 14, М. Долинский, С. Черток «Наш корреспондент в гостях у Янины Жеймо», стр. 18
  5. Фильм «Голубой экспресс» | RUSKINO.RU. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.