Філіппов Сергій Миколайович
радяський актор театру і кіно
Сергі́й Микола́йович Філі́ппов (24 червня 1912, Саратов — 19 квітня 1990, Ленінград) — радянський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1974).
| Філіппов Сергій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
11 (24) червня 1912 Саратов, Російська імперія | |||
| Помер |
19 квітня 1990 (77 років) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
| Поховання | Північний цвинтар | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | актор, комік, актор озвучування | |||
| Заклад | Санкт-Петербурзький театр комедіїd і Ленфільм | |||
| Роки діяльності | 1937-1989 | |||
| У шлюбі з | Antonina Golubevad | |||
| IMDb | nm0277140 | |||
| Нагороди та премії | ||||
     | ||||
|
| ||||
 Філіппов Сергій Миколайович у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народився в родині робітника. Закінчив Ленінградський естрадно-цирковий технікум (1933). Виступав на сцені Ленінградського театру комедії (1935–1965).
У кіно знімався з 1937 р. Яскравий комедійний і характерний актор, майстер епізоду. Грав завклубу («Музична історія»), лектора («Карнавальна ніч»), Елпідіфора («Актриса-кріпачка»), Вороб'янінова («Дванадцять стільців»), водія («Всього дорожче») та ін.
Фільмографія ред.
- «Виборзька сторона» (1938, погромник винних льохів)
- «Музична історія» (1940, Бабашкін)
- «Попелюшка» (1947, капрал)
- «Костянтин Заслонов» (1949, Курт)
- «Кортик» (1954, Філін)
- «Приборкувачка тигрів» (1954, Казимир Алмазов, приборкувач)
- «Дванадцята ніч» (1955, Фабіан, слуга Олівії)
- «Медовий місяць» (1956, паромщик Федоров)
- «Різні долі» (1956, Костя, водій Рощина)
- «Карнавальна ніч» (1956, лектор Некадилов; реж. Е. Рязанов)
- «Всього дорожче» (1957, водій)
- «Шторм» (1957, Віленчук)
- «Дівчина без адреси» (1957, Комаринський, ледачий начальник контори; реж. Е. Рязанов)
- «Дівчина з гітарою» (1958, Мамин)
- «Шофер мимоволі» (1958, Саврасов Іван Петрович, шофер Пастухова)
- «Непіддатливі» (1959, міліціонер)
- «Не май 100 рублів...» (1959)
- «Я вам пишу…» (1959, «маг і чарівник»)
- «Обережно, бабусю!» (1960, Інокентій Прохорович Прохоров, лісник)
- «Куди зник Фоменко?» (1961, батько Аліни)
- «Наш спільний друг» (1961, Персиянов, завгосп-пияк, розжалуваний до сторожа)
- «Цілком серйозно» (1961, письменник Молдаванцев)
- «Як створювався Робінзон» (1961, письменник Молдаванцев / ведучий альманаху)
- «Будні і свята» (1961, камео)
- «Чортова дюжина» (1961, пасажир—зубний технік)
- «Велика дорога» (1962, міський голова)
- «Повінь» (1962, Степан)
- «Дві неділі» (1963, камео)
- «Пропало літо» (1963, Микола Єрофійович Булишев (дядя Коля)
- «Кріпосна акторка» (1963, управитель Елпідіфор)
- «Великий фітиль» (1963, Філіппов, неплатник внесків (Розплата) / гравець в шашки (Шашки)
- «Пригоди Толі Клюквіна» (1964, бухгалтер домоуправління)
- «Зайчик» (1964, директор театру; реж. Л. Биков)
- «Кухарка» (1965, шахрай на ринку)
- «Перший відвідувач» (1965)
- «Сплячий лев» (1965, Матвій Гаврилович Голоскоков, помічник директора)
- «Останній шахрай» (1966, наглядач)
- «Казка про закоханого маляра» (1967, головний мудрець)
- «Нові пригоди невловимих» (1968, Кошкін, аптекар-спеціаліст)
- «Снігуронька (фільм, 1968)» (1968, Бермята)
- «Не журись!» (1969, цирульник Ерос)
- «Бушує „Маргарита“» (1970, пасажир, представник квіткової фірми «Магнолія»)
- «Великий бурштин» (1971, диригент, член журі конкурсу)
- «12 стільців» (1971, Киса Вороб'янінов; реж. Л. Гайдай)
- «Тінь» (1971, перший міністр)
- «Тютюновий капітан» (1972, купець Карпій Савелійович Смуров, торговець парусиною)
- «Іван Васильович змінює професію» (1973, шведський посол; реж. Л. Гайдай)
- «А ви кохали коли-небудь?» (1973, лікар Михайло Михайлович / Ольга Василівна)
- «За власним бажанням» (1973, швейцар в готелі)
- «Царевич Проша» (1974, отаман розбійників)
- «Ау-у!» (1975, актор / Абабуа)
- «Яблуко як яблуко» (1975, спец у трьох обличчях)
- «Не може бути!», новела «Весільна подія» (1975, співак на весіллі; реж. Л. Гайдай)
- «Веселі сновидіння, або Сміх і сльози» (1976, Похмура VII, шаховий король)
- «Як Іванко-дурник по диво ходив» (1977, заморський лікар)
- «Блокада» (1977, Василь Маркелович Губарєв)
- «Інкогніто з Петербурга» (1977, Осип, слуга Хлестакова; реж. Л. Гайдай)
- «Пізня зустріч» (1978, Сергій Миколайович, актор на кіностудії)
- «Поки божеволіє мрія» (1978, генерал охоронки)
- «Соловей» (1979, старший радник)
- «Кажан» (1979, лісничий / офіціант)
- «Таємничий старий» (1980, Чікільдеєв, художник)
- «Комедія давно минулих днів» (1980, Іполит Матвійович (Киса) Вороб'янінов/лектор Некаділов)
- «По сірники» (1980, Гювярінен; реж. Л. Гайдай, Рісто Орко)
- «У старих ритмах» (1982, начальник міліції)
- «Спортлото-82» (1982, залізничник, черговий по залізничному переїзду; реж. Л. Гайдай)
- «Запобіжний захід» (1983, продавець брошки)
- «І ось прийшов Бумбо...» (1984, шпрехшталмейстер)
- «Золота рибка» (1985, актор, який намагається вийти на сцену)
- «Небезпечно для життя!» (1985, делікатний відвідувач; реж. Л. Гайдай)
- «Казка про закоханого маляра» (1987, головний мудрець)
- «Собаче серце» (1989, пацієнт)
- «Приватний детектив, або Операція „Кооперація“» (1990, ветеран; реж. Л. Гайдай) та ін.
Знявся в українських стрічках:
- «Суд іде» (1963, Дирокол)
- «Іноземка» (1965, Абдулла, слуга принца (озвучує Євген Весник); Одеська кіностудія)
- «Де ви, лицарі?» (1971, Аркадій Петрович Білонос; реж. Л. Биков), кіностудія ім. О. Довженка)
Озвучування:
- «Аврора» (1973, мультфільм)
У мистецтві ред.
У 1958 році графічні портрети актора виконали художники Василь Зайченко[1] та Олександр Ацманчук[2].
Примітки ред.
- ↑ Зайченко, Василий Андрианович (Василь Андріанович или Андріянович) // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 195 (рос.)
- ↑ Ацманчук, Александр Павлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 243. (рос.)
Література ред.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.449; (рос.)
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.794 (рос.)