Відкрити головне меню

«Не може бути!» (рос. «Не может быть!») — російський радянський художній фільм Леоніда Гайдая 1975 року. Фільм складається з трьох новел, знятих за творами Михайла Зощенка: за комедією «Злочин і кара», оповіданням «Кумедна пригода» і комедії «Весільна подія».

Не може бути! Picto infobox cinema.png
рос. Не может быть!
Жанр комедія
Режисер Леонід Гайдай
Сценарист Владлен Бахнов, Леонід Гайдай
У головних
ролях
Пуговкін Михайло Іванович, Гребешкова Ніна Павлівна, Невинний В'ячеслав Михайлович, Свєтін Михайло Семенович, Даль Олег Іванович, Крючкова Світлана Миколаївна, Куравльов Леонід В'ячеславович, Віцин Георгій Михайлович і Крамаров Савелій Вікторович
Оператор Сергій Полуянов
Композитор Олександр Зацепін
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 92 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1975
IMDb ID 0073442

Зміст

Злочин і покаранняРедагувати

Це друга екранізація однойменної комедійної п'єси Михайла Зощенка. Перша екранізація (режисер Павло Коломойцев) була знята в 1940 році на Ленінградській кіностудії малих форм, і перейшла в суспільне надбання.

СюжетРедагувати

У першій новелі описуються складності людини, що живе в радянський час кінця 1920-х років на нетрудові доходи (за сценарієм — завідувача магазином). Будучи викликаним до слідчого прокуратури, головний герой небезпідставно вважає, що виклик цей не принесе нічого хорошого. Ці ж думки відвідують його дружину і шурина, які, щоб попередити неминучу конфіскацію майна, терміново продають все, що було нажите «непосильною» працею. Крім того, дружина спішно розлучається з головним героєм і виходить заміж за сусіда. А сам головний герой, якого всього-навсього викликали свідком (через тиждень до нього все-таки добралися і посадили), у відмінному настрої повертається додому.

У роляхРедагувати

ПісняРедагувати

«Губить людей не пиво» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує В'ячеслав Невинний.

Кумедна пригодаРедагувати

СюжетРедагувати

У другій новелі фільму показані тонкощі позашлюбних відносин. Йдучи у вихідний день нібито на роботу, а насправді до коханки, іноді складно собі уявити, що чоловік коханки цілком може виявитися коханцем подруги коханки, а сусід подруги коханки по комуналці — коханцем твоєї власної дружини. Зрештою, всі шестеро героїв чисто випадково, за цікавих обставин, перетинаються разом, і, зібравшись за столом, намагаються знайти вихід зі сформованої ситуації.

У роляхРедагувати

ПісняРедагувати

«Купідон» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує Олег Даль.

Весільна подіяРедагувати

СюжетРедагувати

У заключній новелі молода людина, що поквапилися з пропозицією руки і серця, приходить на власне весілля, де ніяк не може впізнати свою наречену — до цього вони зустрічалися тільки на вулиці, і він запам'ятав її в зимовому одязі. Спроби непомітно з'ясувати, хто ж з присутніх жінок його майбутня дружина, призводять до непередбачуваних наслідків — наречений приймає наречену (а у нареченої дійсно є донька — зовсім маленька) за її маму.

У роляхРедагувати

ПісняРедагувати

«Чорні підкови» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує Роберт Мушкамбарян.

Знімальна групаРедагувати

  • Автори сценарію:

Владлен Бахнов Леонід Гайдай

  • Режисер: Леонід Гайдай
  • Оператор: Сергій Полуянов
  • Художник: Євген Куманька
  • Композитор: Олександр Зацепін
  • Текст пісень: Леонід Дербеньов
  • Диригент: А. Пєтухов
  • Балетмейстер: П. Гродницький
  • Монтаж: Людмила Фейгінова
  • Директор картини: Е. Вайсберг

Місця зйомокРедагувати

Перші дві новели знімалися у Астрахані, третя - у Москві.

ПрокатРедагувати

  • 1975 — 6 місце (50,9 млн глядачів).

ПосиланняРедагувати