Зайченко Василь Андріанович
Василь Андріанович Зайченко (8 квітня 1912, Одеса — 7 червня 1985, Одеса) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1960 року.
| Зайченко Василь Андріанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 26 березня (8 квітня) 1912 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 7 червня 1985 (73 роки) | |||
| Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
| Поховання | Одеса | |||
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР | |||
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж і портрет | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1937) і Київський державний художній інститут (1947) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Бершадський Юлій Рафаїлович, Крайнєв Данило Карпович, Мучник Леонід Овсійович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Шаронов Михайло Андрійович | |||
| Відомі учні | Басанець Олександр Дмитрович | |||
| Працівник | Лебединський міський художній музей імені Бориса Руднєва і Музей західного і східного мистецтва | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 26 березня (8 квітня) 1912 року в місті Одесі (нині Україна). Протягом 1928—1932 і 1934—1937 років навчався в Одеському художньому інституті/училищі у Юлія Бершадського, Данила Крайнєва, Леоніда Мучника, Олексвя Шовкуненка. Дипломна робота — олійна картина «Чищення зброї» (керівник Леонід Мучник). У 1937—1941 роках навчався у Київському художньому інституті у Михайла Шаронова.
Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1943 року. Нагороджений медаллю «За відвагу» (17 березня 1944). орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[1].
Протягом 1945—1947 продовжив навчання у Київському художньому інституті. У 1947—1949 роках очолював Лебединський художній музей. З 1949 по 1953 рік обіймав посаду заступника директора з наукової частини Одеського музею східного і західного мистецтва; у 1954—1971 роках працював в Одеській художньо-виробничій майстерні. Серед учнів — Олександр Басанець.
Мешкав у Одесі в будинку на вулиці Червоної Гвардії, № 2, квартира № 19. Помер в Одесі 7 червня 1985 року, де і похований[2].
Творчість
ред.Працював у галузях станкового живопису, станкової графіки, плаката. Серед робіт:
- живопис
- «Ми знову в рідній Одесі» (1951; Дніпровський художній музей);
- «Повернення флотилії „Слава“» (1955);
- «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1955; 1964);
- «Спрага» (1975);
- пейзажі
- «Зимовий етюд» (1974);
- «На Бугазі» (1974);
- «Гурзуф» (1958, ліногравюра);
- «Портрет артиста Сергія Філіппова» (1958, монотипія);
- «Перед виходом у море» (1960, ліногравюра);
- «Субота — авральний день» (1961, літографія).
Протягом 1936—1946 років виконував плакати на політичні і сільськогосподарські теми. В 1944—1945 роках, під час перебування на фронті, на картоні виконав низку портретів учасників війни.
Брав участь у виставках з 1949 року, республіканських — з 1954 року, всесоюзних — з 1958 року. За кордоном його роботи експонувалися в Алесандії у 1965 році, Сегеді у 1969 році. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1956 і 1986 (посмертна) роках.
Крім вище згаданого музею, окремі роботи художника зберігаються в Одеському художньому музеї.
Примітки
ред.Література
ред.- Зайченко Василь Андріанович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 164.;
- Зайченко Василь Андріянович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Зайченко, Василий Андрианович (Василь Андріанович или Андріянович) // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 195 (рос.);
- С. Г. Крижевська. Зайченко Василь Андріанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.