Злоя́кісна пухли́на — патологічний процес, зумовлений неконтрольованим розмноженням клітин, інвазією та, іноді, метастазуванням. Залежно від типу тканини, клітини якої перетворились на злоякісні, розрізняють рак, саркому, лімфому та інші види злоякісних пухлин.

Злоякісна пухлина
Корональне КТ-сканування, на якому показано рак правої плевральної мембрани, зовнішня поверхня легенів і внутрішня поверхні грудної стінки, злоякісна мезотеліома.  Легенда: → пухлина ←, * плевра, 1 і 3 - легені, 2 хребет 4 ребра, 5 аорта, 6 селезінка, 7 і 8 нирки, 9 печінка.
Корональне КТ-сканування, на якому показано рак правої плевральної мембрани, зовнішня поверхня легенів і внутрішня поверхні грудної стінки, злоякісна мезотеліома.
Легенда: → пухлина ←, * плевра, 1 і 3 - легені, 2 хребет 4 ребра, 5 аорта, 6 селезінка, 7 і 8 нирки, 9 печінка.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 D00
DiseasesDB 28843
MedlinePlus 001289
MeSH D009369
CMNS: Злоякісна пухлина на Вікісховищі

Зміст

ХарактеристикаРедагувати

Загальною характеристикою злоякісних пухлин є їх виражені тканинні аплазія, атипізм (тобто втрата клітинами здатності до диференціювання із порушенням структури тканини, з якої розвивається пухлина), агресивне зростання з ураженням, як самого органу, так і інших прилеглих органів, схильність до метастазування, тобто до поширення клітин пухлини із током лімфи або крові по всьому організму з утворенням нових вогнищ пухлинного росту (метастазів) в багатьох органах, віддалених від первинної пухлини. За темпами зростання більшість злоякісних пухлин перевершують доброякісні та, як правило, можуть досягати значних розмірів у короткі терміни. Розрізняють також вид місцево деструктивних злоякісних пухлин, що ростуть з утворенням інфільтрату в товщі тканини, призводячи до її руйнування, але, як правило, не метастазують. До таких форм відносять, наприклад, базаліому шкіри.

ІсторіяРедагувати

Вперше злоякісні пухлини були описані в єгипетському папірусі приблизно в 1600 до н. е. У папірусі розповідається про кілька форм раку молочної залози і повідомляється, що від цієї хвороби немає лікування. Назва «рак» походить від введеного Гіппократом (460—370 до н. е.) терміну «карцинома» на позначення злоякісної пухлини з перифокальним запаленням. Її форма нагадує зовні краба. Гіппократ описав кілька видів раку, а також запропонував термін oncos. Римський лікар Авл Корнелій Цельс (лат. Aulus Cornelius Celsius) в першому столітті до н. е. запропонував на ранній стадії лікувати рак видаленням пухлини, а на пізніх — не лікувати взагалі. Він переклав грецьке слово carcinos на латину: лат. cancer — рак. Також античний медик Клавдій Гален використовував слово oncos для опису всіх пухлин, що і дало сучасний корінь слову онкологія.

В Україні ще 1920 року були засновані Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології та Київський рентгено-радіологічний та онкологічний науково-дослідний інститут. Останній опрацював багато питань рентгенології та радіобіології, методики діагностики та комплексного лікування злоякісних пухлин.

Щорічно 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку, встановлений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями». Також 15 лютого оголошено Всесвітнім днем онкохворої дитини.

Етіологія та патогенезРедагувати

Сучасній медицині відома велика кількість факторів, здатних запустити механізми канцерогенезу. Речовини або фактори навколишнього середовища, що володіють такою властивістю, називають канцерогенами.

В цілому впливаючи на клітину, канцерогени спричинюють певні порушення її структури і функції (особливо ДНК), що називають ініціацією. Пошкоджена клітина таким чином набуває виражений потенціал до малігнізації. Повторний вплив канцерогена (того ж, що викликав ініціацію, або будь-якого іншого) призводить до незворотних порушень механізмів, які контролюють розподіл, ріст і диференціювання клітин, в результаті яких клітина набуває ряд здібностей, не властивих нормальним клітинам організму — промоція.

Зокрема, пухлинні клітини набувають здатності до безконтрольного поділу, втрачають тканиноспецифічну структуру та функціональну активність, змінюють свій антигенний склад, тощо. Зростання пухлини (пухлинна прогресія) характеризується поступовим зниженням диференціювання і збільшенням здатності до безконтрольного поділу, а також зміною взаємозв'язку «пухлинна клітина — організм», що призводить до утворення метастаз. Метастазування відбувається переважно лімфогенним шляхом (тобто із током лімфи) в регіонарні лімфовузли, або ж гематогенний шляхом (з током крові) з утворенням метастазів у різних органах (легені, печінка, кістки, тощо).

Ознаки злоякісних пухлин:

  • Пухлинні клітини характеризуються втратою диференціювання, спрощенням і атиповістю будови.
  • Швидкий ріст пухлини, що спонтанно не зупиняється, мимовільна регресія таких пухлин не відома.
  • Інвазивний ріст - інфільтрують навколишні тканини.
  • Зазвичай дають метастази.
  • При відсутності ефективного лікування призводять до смерті.[1]

КласифікаціяРедагувати

TNM класифікаціяРедагувати

TNM класифікація була запропонована у 1952 році Міжнародним Протираковим Союзом[2]. Дана класифікація використовує числове позначення різних категорій на позначення поширення пухлини, а також наявності або відсутності локальних та віддалених метастазів. Зазвичай застосовують для клінічної характеристики злоякісних пухлин. Останню редакцію TNM видали в 2010 році.

T — tumorРедагувати

Від лат. tumor — пухлина. Описує та класифікує основне розташування пухлини:

  • Tis або T0 — так звана пухлина «in situ» — тобто пухлина в межах однієї тканини.
  • T1-4 — позначає різну ступінь розвитку (поширення) пухлини. Для кожного з органів існує окрема розшифровка кожного з індексів.
  • Tx — практично не використовують. Виставляють тільки на час, коли виявлені метастази, але не виявлено основне вогнище.
N — nodulusРедагувати

Від лат. nodulus — вузлик. Описує і характеризує наявність метастазів суто у лімфатичні вузли:

  • Nx — виявлення регіонарних метастазів не проводили, їх наявність невідома.
  • N0 — метастазів не виявили при проведенні дослідження (з метою виявлення метастазів).
  • N1 — регіонарні метастази у лімфатичні вузли виявлені.
  • N2 — метастази виявлені у віддалених лімфатичних вузлах.
  • N3 — метастази виявлені у регіонарних та віддалених лімфатичних вузлах. Однак на практиці не використовують, так як у 99,99 % випадків N2 означає, що у регіонарних лімфовузлах теж уже є метастази.
M — metastasisРедагувати

Наявність метастазів (нових вогнищ, осередків пухлини) у інших органах та системах:

  • Mx — наявні клінічні ознаки, але інші методи досліджень не підтверджують наявність метастазів; виявлення віддалених метастазів не проводили, їх наявність невідома.
  • M0 — віддалених метастазів не виявили при проведенні усіх можливих досліджень (з метою виявлення метастазів).
  • M1 — виявлені метастази в інших органах і системах.
P — penetrationРедагувати

Гістологічний критерій, який характеризує глибину вростання пухлини в стінку порожнистого органа

Р1 - інфільтрує слизову оболонку

Р2 - слизову і підслизову

Р3 - розповсюджуєтсья до субсерозного шару

Р4 - інфільтрує серозну оболонку і виходить за межі органа.

G — gradusРедагувати

Ступінь злоякісності за рівнем диференціації клітин пухлини

G1 - низька (високодиференційовані пухлини)

G2 - середня (середньодиференційовані пухлини)

G3 - висока (недиференційовані пухлини)[3]

Додаткові символиРедагувати

YРедагувати

Y — означає підтвердження пухлини на момент обстеження. Цей індекс записують до системи TNM, як префікс: yTNM.

R — recidereРедагувати

R з лат. recidere - рецидив, означає рецидив пухлини.

АРедагувати

Префікс "А" вказує на те, що пухлини найшли після аутопсії.

Обов'язкові символиРедагувати

L — lymphatic systemРедагувати

Символ L вказує на те, що інфазія пухлини є в лімфатичних шляхах:

  • Lx - інвазія неможливо оцінити;
  • L0 - немає ознак того, що інвазії пухлини потрапили до лімфатичних судин;
  • L1 - є ознаки пухлинної інвазії в лімфатичних судинах.
V — venaРедагувати

V від лат. vena — вена, вказує на інвазії пухлини у венозних судина:

  • Vx - інвазії пухлини у вени неможливо визначити;
  • V0 - немає наявності пухлинних інвазій у венах;
  • V1 - мікроскопічна інфазія пухлинних клітин у просвіті вени;
  • V2 - макроскопічна інфазія пухлинних клітин у просвіті вени.
Pn — perineuralРедагувати

Pn з лат. perineural — периневральна інвазія пухлини:

  • Pnx - периневральну інвазію неможливо визначити;
  • Pn0 - немає наявності периневральної інвазії;
  • Pn1 - наявна периневральна інвазія.
C-фактор — certainty factorРедагувати

С-фактор показує наявність пухлини завдяки діагностиці, поділяється на:

Гістологічна класифікаціяРедагувати

Міжнародна Класифікація Онкологічних Захворювань (МКЗ-О) є міжнародним стандартом із питань злоякісних пухлин. З гістологічної точки зору ісує понад 100 різновидів злоякісних пухлин, МКЗ-О згрупувало їх в 6 головних категорій[4]:

  • Карцинома - злоякісна пухлина, яка розвивається із епітеліальних клітин;
  • Саркома - злоякісна пухлина, яка походить з сполучної тканини. Саркома відрізняються не тільки за тканиною, з якої вони утворюються, а й ще тим, що саркома не прив'язана до органів, в той час як карцинома - так;
  • Мієслома - злоякісна пухлина, яка виникає із злоякісниї плазмоцитів. Заражені плазмоцити можуть виділити злоякісні клітини, які вподальшому приведуть до утворення злоякісної пухлини - плазмоцитоми. Заражені плазмоцити у кістковому мозку або в м'яких тканинах можуть утворювати скупчення - це і є плазмоцитома, коли цих скупчень декілька, тоді це мієслома[5];
  • Лейкемія - рак крові. При лейкемії незрілі клітини крові у кістковому мозку перетворюються в рак. Ці клітини не виконуються своєї природньої ролі, а на томість починають витісняти здорові клітини крові. Лейкоцити найбільш схильні перетворитися у рак, але тромбоцити і еритроцити теж можуть перетворитися на рак, але не так часто, як лейкоцити[6];
  • Лімфома - злоякісна пухлина, яка виникає із лімфоцитів. Є 2 основних типи лімфом: лімфома Ходжкіна і неходжкінської лімфоми[7]. Лімфома Ходжкіна виникає тоді, коли розростаються клітини Ріда-Штернберга і їх видно під мікроскопом[8]. Неходжкінська лімфома виникає, коли організм виділяє надто багато лімфоцитів. При цій хворобі, заражені лімфоцити не вмирають, а нові лімфоцити продовжуються утворюватися. Таким чином, їх кількість зростає[9]. Неходжкінська лімфома частіше зустрічається, ніж лімфогранулематоз[10];
  • Змішані форми. Вони являють собою об'єднання двох і більше вище перечислених категорій, наприклад[11]:

Поширення пухлиниРедагувати

Злоякісна пухлина поширюється у тілі в декілька етапів[13]:

  1. Ріст або вторгнення злоякісних клітин біля здорових клітини;
  2. Рух злоякісних клітин у лімфатичні вузли чи кровоносні судини;
  3. Переміщення по лімфатичній системі чи кров'яному руслі до інших частин тіла;
  4. Зупинка у малій кров'яній чи лімфатичній судині, після чого, клітини починають рухатися до близьких до них тканин;
  5. Ріст і цій тканині до поки не утвориться крихітна пухлина;
  6. Клітини починають виділяти фактор росту, який стимулює утворення капілярної сітки навколого новоутвореної пухлини, що забезпечує їй кращу трофіку.

ЗахворюваністьРедагувати

Захворюваність на злоякісні пухлини безперервно зростає. Щорічно у світі реєструється близько 6 мільйонів нових випадків захворювання злоякісними пухлинами. Найбільш висока захворюваність серед чоловіків відзначена у Франції (361 осіб на 100 000 населення), серед жінок у Бразилії (відповідно 283,4 — на 100 000). Частково це пояснюється старінням населення.

Більшість ракових пухлин розвивається у осіб старших за 50 років, а кожен другий онкологічно хворий старший за 60 років. Найбільш часто уражаються передміхурова залоза та легені у чоловіків і молочна залоза у жінок. Смертність від онкологічних захворювань у світі займає друге місце після захворювань серцево-судинної системи. Навіть в економічно благополучних європейських країнах щорічно від онкозахворювань помирають 837 тис. осіб і реєструється близько 4 млн нових випадків захворювання.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року онкохвороби вийдуть на перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів — це станеться вже за 5 років.[14]

Ситуація в УкраїніРедагувати

Нині кожний 270 українець має діагноз злоякісного новоутворення, кожний 50-тий українець хворів чи хворіє певним онкологічним захворюванням. За останні 10 років кількість хворих збільшилася на 25 % і продовжує зростати на 2,6-3 % на рік, ця тенденція також супроводжується «омолодженням» злоякісних новоутворень. Щороку в Україні виявляють понад 160 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень, майже 100 тисяч жителів вмирають від них, причому 35 % померлих — особи працездатного віку. Кожну годину реєструють більше 20 нових випадків захворювання, а 10 мешканців України помирають від злоякісних пухлин.

За дослідженнями та розрахунками фахівців, до 2020 року кількість уперше захворілих на злоякісне новоутворення в Україні перевищить 200 тисяч на рік. На 2004 рік рівень онкозахворюваності в цілому по Україні становив 325 на 100 тисяч населення, у м. Севастополі, Кіровоградській, Полтавській, Одеській та Запорізькій областях цей показник сягнув 365—475 на 100 тисяч населення. Що стосується показників смертності від онкологічних захворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні вмирає в перший рік хвороби, що в 2-10 разів перевищує аналогічний показник в розвинених країнах. У той же час, близько 5 % людей з встановленим діагнозом злоякісної пухлини відмовляються від лікування через брак коштів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Атаман, Олександр Васильович (2007). Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях (укр). Вінниця: Нова Книга. с. 138–139. ISBN 978-966-382-020-0. 
  2. Злоякісні новоутворення. intranet.tdmu.edu.ua. Процитовано 2017-01-13. 
  3. Гостищев, В.К. (2002). Общая хирургия (рус.). Москва: "ГЭОТАР-МЕД". с. 549. ISBN 5-9231-0176-9. 
  4. SEER Training:Cancer Classification. training.seer.cancer.gov. Процитовано 2017-01-13. 
  5. What is multiple myeloma?. www.cancer.org. Процитовано 2017-01-13. 
  6. Leukemia. National Cancer Institute. Процитовано 2017-01-13. 
  7. Lymphoma: Causes, Symptoms and Research. Medical News Today. Процитовано 2017-01-13. 
  8. What is Hodgkin disease?. www.cancer.org. Процитовано 2017-01-13. 
  9. Mayo Clinic Staff (Jan. 28, 2016). Non-Hodgkin's lymphoma. http://www.mayoclinic.org/ (eng). http://www.mayoclinic.org/. 
  10. Non-Hodgkin's lymphoma - Mayo Clinic. Mayo Clinic. Процитовано 2017-01-13. 
  11. Cancer Classification. News-Medical.net. 2009-12-02. Процитовано 2017-01-13. 
  12. teratocarcinoma - definition of teratocarcinoma in English | Oxford Dictionaries. Oxford Dictionaries | English. Процитовано 2017-01-13. 
  13. Metastatic Cancer. National Cancer Institute. Процитовано 2017-01-13. 
  14. Онкологические заболевания в Украине — RU, 2004 (рос.)

ЛітератураРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Cancer

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати