Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів


Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів - міжнародне змагання серед спортсменів до 20 років, що проводиться раз на 2 роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить у другій половині липня. До участі допускаються спортсмени, яким у рік проведення чемпіонату виповнюється 19 років або менше. Вперше відбувся в 1970.

Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів
European Athletics U20 Championships
European Athletic Association Logo.svg
Статус активний
Тривалість 4 дні
Регулярність раз на два роки
Засновано 1970
Веб-сайт www.european-athletics.org/competitions/european-athletics-u20-championships

ІсторіяРедагувати

Чемпіонат Європи серед юніорів - одне з найстаріших змагань в міжнародному легкоатлетичному календарі. Вперше ідея виявити найсильніших спортсменів Європи у віці до 20 років була реалізована ще в 1964. Тоді у Варшаві відбулися так звані неофіційні Європейські юніорські легкоатлетичні ігри, програма яких включала всі основні дисципліни легкої атлетики. Через 2 роки турнір під свій патронаж взяла Європейська легкоатлетична асоціація, і Ігри отримали офіційний статус. Нарешті, в 1970 у французькому Коломбі на їх основі був організований перший чемпіонат Європи серед юніорів.

Програма і формат змагань регулярно зазнавали різних зміни. Так, до 1989 вікові обмеження були різними для юніорів і юніорок. Перші виступали в категорії до 20 років, а другі - до 19 років. До початку 2000-х років учасники використовували в метаннях і бар'єрному бігу снаряди, ідентичні за своїми розмірами дорослим. Протягом 2000-2005, відповідно до вказівок ІААФ у дисциплінах юніорів були зменшені вага ядра і молота (з 7,26 до 6 кг), диска (з 2 до 1,75 кг) для метань, а також висота бар'єрів на дистанції 110 метрів (зі 106,7 до 99 см). Висота бар'єрів та вага снарядів у юніорок залишається аналогічною дорослим змаганням.

З моменту створення чемпіонату кожна країна могла виставити в один вид програми до 2 спортсменів. Починаючи з 2003, кількість можливих учасників однієї команди була збільшена до трьох[1].

ФорматРедагувати

У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації.

Програма чемпіонату включає 44 дисципліни легкої атлетики: біг на 100, 200, 400, 800, 1500, 3000 (юніорки), 5000, 10000 метрів (юніори), 100 метрів з бар'єрами (юніорки), 110 метрів з бар'єрами (юніори), 400 метрів з бар'єрами, 3000 метрів з перешкодами, естафетах 4×100 і 4×400 метрів, стрибку у висоту, з жердиною, в довжину, потрійному стрибку, штовханні ядра, метанні диска, молота, списа, ходьбі на 10000 метрів, семиборстві (юніорки), десятиборстві (юніори).

Право виступати мають тільки ті спортсмени, чий вік на 31 грудня року проведення турніру становитиме 19 років або менше.

Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив. Країна також може виставити одного спортсмена в кожному індивідуальному вигляді без нормативу.

Країна може заявити по одній команді в кожній естафетній дисципліні. Допускається заміна в фіналі до 2 учасників команди від складу, який брав участь в попередньому забігу[2].

ЧемпіонатиРедагувати

 
Темно-зеленим кольором виділені країни, міста яких виступали принаймні один раз господарем юнірської першості Європи. Світло-зеленим кольором виділені країни, які на момент проведення чемпіонатів в своїх містах входили до складу вже неіснуючих СРСР та Югославії
Рік Місто-господар Дати Арена
1964   Варшава 18–20 вересня «Стадіон Десятиріччя»[pl]
1966   Одеса 24–25 вересня «Чорноморець»
1968   Лейпциг 23–25 серпня «Центральштадіон»
1 1970   Париж 11–13 вересня «Стад де Коломб»
2 1973   Дуйсбург 24–26 серпня «Ведауштадіон»[de]
3 1975   Афіни 22–24 серпня «Георгіос Караїскакіс»
4 1977   Донецьк 19–21 серпня «Локомотив»
5 1979   Бидгощ 16–19 серпня Стадіон імені Здзіслава Кшишков'яка
6 1981   Утрехт 20–23 серпня «Овервехт»
7 1983   Швехат 25–28 серпня «Рудольф Тонн»[de]
8 1985   Котбус 22–25 серпня «Макс Райманн»[de]
9 1987   Бірмінгем 6–9 серпня Alexander Stadium[en]
10 1989   Вараждин 24–27 серпня «Слобода»[pl]
11 1991   Салоніки 8–11 серпня «Кафтанзогліо»
12 1993   Сан-Себастьян 29 липня– 1 серпня «Аноета»
13 1995   Ньїредьгаза 27–30 липня «Міський стадіон»[hu]
14 1997   Любляна 24–27 липня «Бежиград»[sl]
15 1999   Рига 5–8 серпня «Даугава»
16 2001   Гроссето 19–22 липня Олімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні[it]
17 2003   Тампере 23–27 липня Тампере
18 2005   Каунас 21–24 липня Стадіон імені С. Дарюса та С. Гіренаса
19 2007   Генгело 19–22 липня Стадіон імені Фанні Бланкерс-Кун[nl]
20 2009   Новий Сад 23–26 липня «Караджордже»[sr]
21 2011   Таллінн 21–24 липня «Кадріорг»[ee]
22 2013   Рієті 18–21 липня «Рауль Гвідобальді»[it]
23 2015   Ескільстуна 16–19 липня «Екенгенс»[pl]
24 2017   Гроссето 20–23 липня Олімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні[it]
25 2019   Бурос 18–21 липня «Риаваллен»
26 2021   Таллінн 15–18 липня «Кадріорг»[ee]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. U20 Championships Boras 2019 Statistics Handbook. ЄАА. Архів оригіналу за 19 липень 2019. Процитовано 19 липня 2019. 
  2. European Athletics U20 Championships - Competition Regulations (April 2019). ЄАА. Архів оригіналу за 19 липень 2019. Процитовано 19 липня 2019. 

ДжерелаРедагувати