Генгело

муніципалітет у Нідерландах

Генгело (нід. Hengelo) — місто і громада в Нідерландах в провінції Оверейсел, розташоване у східній частині країни на кордоні з Німеччиною, біля Енсхеде.

Генгело
—  Муніципалітет  —
Twentekanaal у Генгело
Twentekanaal у Генгело
Twentekanaal у Генгело
Прапор
Прапор
Герб Генгело }}}
Герб
Координати: 52°16′ пн. ш. 6°48′ сх. д. / 52.267° пн. ш. 6.800° сх. д. / 52.267; 6.800
Країна Нідерланди
Провінція Оверейсел
Уряд [1]
 - Мер Сандер Шельберг (VVD)
Площа
 - Повна 61,83 км²
 - Суша 60,90 км²
 - Вода 0,93 км²
Висота над р.м. [2] 18 м 
Населення
 - Усього 80 975
 - Густота 1 330/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштові коди 7550-7559
Телеф. код 074
Вебсайт: www.hengelo.nl
Розташування Генгело
Розташування Генгело
Мапа

Сусідні міста

ред.

Історія

ред.

Генгело засноване в XVI столітті, коли Фредрік Твікельський побудував там церкву (зараз сам маєток Твікел ще можна знайти і відвідати в околицях міста). Громада вперше з'явилася тільки в 1802 році, і навіть до того моменту це було не більш ніж об'єднанням десятка ферм і селянських будинків. На гербі міста зображена річка, сніп злаків і бджолиний вулик. Генгело має розвинену текстильну індустрію, через що піддавався багаторазовим бомбардуванням під час Другої світової війни.

Культура і освіта

ред.

У місті проводиться легкоатлетичний турнір Меморіал пам'яті Фанні Бланкерс — Кун.

Між Генгело і Енсхеде знаходиться великий Університет Твенте, який формально належить до Енсхеде, але з Генгело їхати туди ближче, тому в місті мешкає порівняно багато студентів. За статистикою саме мешканці Генгело в середньому витрачають більше на відвідування театрів, виставок та інших культурних установ, ніж мешканці будь-якого іншого міста в регіоні, включаючи і куди більші.

Міста-побратими

ред.

Примітки

ред.
  1. drs. Schelberg, Sander W.J.G (Dutch) . Gemeente Hengelo. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
  2. Postcodetool for 7551EC. Actueel Hoogtebestand Nederland (голландська) . Het Waterschapshuis. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 29 березня 2014.

Посилання

ред.