Відкрити головне меню

Це́рква свято́ї А́нни (колишній костел святої Анни) — греко-католицький храм у Львові. Розташований на вулиці Городоцькій, 32.

Церква святої Анни
Церква святої Анни у Львові.jpg
49°50′33″ пн. ш. 24°01′02″ сх. д. / 49.8425778° пн. ш. 24.0172278° сх. д. / 49.8425778; 24.0172278Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′02″ сх. д. / 49.8425778° пн. ш. 24.0172278° сх. д. / 49.8425778; 24.0172278
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Належність Українська греко-католицька церква
Адреса вул. Городоцька, 32
Епонім Свята Анна
Веб-сайт anna-church.org
Церква святої Анни (Львів). Карта розташування: Львів
Церква святої Анни (Львів)
Церква святої Анни (Львів) (Львів)
Церква святої Анни у Вікісховищі?
Інтер'єр
Проект Дердацького і Мінкевича. 1912 р.

Зміст

Храми-попередникиРедагувати

Першою була дерев'яна каплиця, збудована 1507 року майстрами кравецького цеху на згадку про кількох цехових учнів, що загинули на цьому місці у бійці з міською сторожею. 1509 року каплицю спалено під час облоги волоськими військами Богдана III. Після цього храм відбудовано частково з каменю, частково з дерева. 1599 року знову освячено, що може свідчити про ще одну перебудову. Під час облоги Львова військами Хмельницького 1648 року храм знову спалено.

Сучасний храмРедагувати

Лише 1670 року руїни передано ордену августинців-єремітів, котрі 1673 розпочали відбудову, під час якої зокрема споруджено монастир. Наступна перебудова храму відбулась 1730 року. 1756 року при костелі затверджено братство святого Яна. 1783 року монастир скасовано австрійською владою, а через три роки костел став філіальним. 1810 року перед костелом встановлено скульптуру Яна Непомука. 1820 року храм став парафіяльним. У монастирі розміщено трикласову школу. Проведено ремонт і 1824 року храм знову освячено (обряд провів архієпископ Анджей Анквич[1]). У 18531862 роках перебудовано вежу, встановлено годинник і чотири дзвони, споруджено абсиду. Під час цієї ж реставрації склепіння абсиди та головної нави розписано фресками Мартина Яблонського. У храмі знаходився 10-регістровий орган з одним мануалом і педаллю. У другій половині XIX ст. у храмі було 5 дерев'яних барокових вівтарів, амвон. 1911 року парафію перенесено до щойнозбудованого костелу святої Єлизавети, але пізніше її поділено і костел святої Анни знову став парафіяльним.

Конкурс проектів нового храмуРедагувати

1911 року управління парафії святої Анни за посередництвом Кола архітекторів польських оголосило конкурс проектів нового костелу. Крайнім терміном надсилання робіт призначено 1 квітня 1912.[2] Пізніше, на прохання архітекторів, терміни було продовжено до 20 квітня 1912.[3] До журі увійшли: прелат Владислав Лібревський, архітектори Альфред Броневський, Міхал Лужецький, Адольф Каменобродський, Владислав Садловський, Ігнатій Кендзерський і живописець Владислав Яроцький.[2] На розгляд отримано 24 проекти. Зокрема 4 надійшли із запізненням, через що не розглядались журі. 2 проекти недопущено до оцінки через невідповідність умовам конкурсу. Комісія прийшла до висновку, що жодна з пропозицій не надається до реалізації у первинному вигляді і в будь-якому разі знадобиться переробка. Через це першу премію присуджено не було. Другу здобув спільний проект львівських архітекторів Вітольда Мінкевича і Владислава Дердацького, який передбачав будівництво ротондального храму у простих виразних формах. Задум однак критиковано за те, що він нібито мало нагадує християнський храм, а натомість подібний на мавзолей або синагогу. Першу премію поділено надвоє, через що було присуджено аж 3 третіх: Людвікові Соколовському зі Львова, Сильвестрові Пайздерському із Фріденау і Леопольдові Карасінському зі Львова.[4] Відзначено також ненагороджені проекти Оскара Сосновського і Веслава Ґжимальського.[5] Журнал Czasopismo Techniczne без коментарів і пояснень опублікував також ескізи архітекторів Дубіка і Вісневського. Імена інших ненагороджених учасників невідомі.[6] Через початок Першої світової війни будівництво розпочато не було. Австрійською владою було реквізовано три дзвони. Будівля постраждала під час Українсько-польської війни. 1927 року храм реконструйовано за проектом Броніслава Віктора, вежа отримала нове необарокове завершення, дещо стилізоване в дусі ар деко.

Після Другої світової війниРедагувати

 
Церква св.Анни під час недільної Служби Божої, 2012

В радянський час храм перетворено на касу продажу залізничних квитків, а пізніше — на меблевий магазин. Внутрішнє оздоблення повністю знищено. Втрачено усі вівтарі та стінні розписи, знищено годинник та забрано усі дзвони, демонтовано та вивезено до Литви орган. 1992 року храм передано Українській греко-католицькій церкві.

АрхітектураРедагувати

Храм розташований на клиноподібній ділянці, на роздоріжжі вулиць Городоцької та Шевченка. Зорієнтований на осі схід-захід із входом зі сходу. Мурований із цегли, зовні і зсередини тинькований. За будовою простий однонавовий з абсидою. До головного (східного) фасаду примикає вежа, а до неї — гранчастий передсінок. Зовні стіни нави підсилені контрфорсами, ізсередини почленовані пілястрами. При східній стіні нави влаштовано хори, що опираються на дві колони. У наві перекриття циліндричне без членувань, у вежі — хрестове. Вхід зроблено через нижній ярус вежі та прибудований до неї передсінок. З півдня до храму примикає двоповерхова 7-осьова із високим мансардним дахом будівля монастиря.

ПриміткиРедагувати

  1. Проців І. Церква й монастир Святої Анни у Львові: сторінки історії… — С. 224.
  2. а б Konkursy // Architekt. — 1911. — № 11—12. —S. 178.
  3. Komkursy // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 41.
  4. Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18.
  5. Kędzierski I. Konkurs na szkice kościoła św. Anny we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 235–236, tabl. XXV—XXVIII.
  6. Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — Tabl. XXIX.

ДжерелаРедагувати

  • Костел св. Анни. Матеріали до історії споруди // Будуємо інакше. — 2000. — № 4. — С. 33—35.
  • Проців І. Церква й монастир Святої Анни у Львові: сторінки історії // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 28. — С. 221—232. : 6 іл.
  • Смірнов Ю. Костел св. Анни // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 501—504. — ISBN 978-966-7007-99-7.

ПосиланняРедагувати