Відкрити головне меню

Мі́хал (Миха́йло) Тома́ Корибу́т Вишневе́цький[1] (пол. Míchał Korýbut Wiśniowiécki) (31 липня 1640 — 10 листопада 1673) — король Польщі і Великий князь Литовський, правитель Речі Посполитої обох народів з 1669 року

Міхал Тома Корибут Вишневецький
Dei Gratia Rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolensciae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Severiae, Czernichoviaeque, etc
Michał Korybut Wiśniowiecki.PNG
Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Правління 1669-1673
Коронація 29 вересня 1669
Попередник Ян II Казимир
Наступник Ян III Собеський
Інші титули Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Біографічні дані
Імена Михайло Тома Вишневецький
Народження 21 липня 1640(1640-07-21)
Білий Камінь
Смерть 10 листопада 1673(1673-11-10) (33 роки)
Львів
Харчові отруєння
Поховання Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Дружина Елеонора Марія Австрійська
Династія Вишневецькі
Батько Ярема Вишневецький
Мати Ґризельда Констанція Замойська
Нагороди
Орден Золотого руна
POL COA Korybut.svg
Signature of Miachel Korybut Wiśniowiecki.PNG
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Зміст

Королівський титулРедагувати

Повний титул: пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski.

Переклад українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.

БіографіяРедагувати

Представник старого князівського роду Вишневецьких, гербу Корибут. Обраний на престол 19 червня 1669 року після зречення Яна II Казимира. Син Яреми Вишневецького, правнук Дмитра Байди Вишневецького. До 1642 року він ріс в Замості.

Батько призначив одним з його опікунів Алєксандера Людвіка Незабітовського 1651 року[2]. Пізніше потрапив під опіку свого дядька, воєводи сандомирського Яна Замойського. У 1656-1660 роках за підтримки королеви і дружини короля Яна ІІ Казимира — Марії Луїзи, почав навчатися в університеті у Празі.

1669 року його обирають королем. 27 лютого 1670 року він одружився з Елеонорою Марією Австрійською. Королева була вагітна, але 29 листопада 1670 року трапився викидень в результаті нещасного випадку.

Коротке правління молодого і недосвідченого Михайла I виявилася не дуже вдалим. За його правління у Речі Посполитій послабилась королівська влада. Річ Посполита, намагаючись захопити Правобережну Україну, підтримувала претендента на гетьманство Михайла Ханенка і вела війну проти Петра Дорошенка.

Влітку 1672 року українсько-турецька армія, здобувши фортеці Хотин та Кам'янець вступила в Галичину. Після короткої облоги українсько-турецькими військами Львова Михайло був змушений укласти Бучацький мирний договір 1672 року, за умовами якого Україна ставала незалежною державою під протекторатом Туреччини.

Помер у Львові (Палац латинських архієпископів, тепер Площа Ринок, 9) під час причастя перед Хотинською битвою. 10 листопада 1673 року — як показав розтин — через виразки в шлунково-кишковому тракті, що було викликане стресом. Отримавши перемогу над турками, Річ Посполита фактично пережила поразку, бо на турецько-польській війні загинуло більше, ніж дві третини польського чоловічого населення. Похований у крипті Св. Леонарда у Кракові.

Вшанування пам'ятіРедагувати

У місті Лубни є Вулиця Князів Вишневецьких, названа не лише на честь Великого Князя Руського Михаїла, а й на честь усієї його славетної родини.

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. зустрічається також варіант Міхал-Фома у книзі «Руїна: друга половина XVII ст».— К. : Україна, 1996. — С. 428. — ISBN 5-319-01313-2.
  2. Majewski W., Przyboś A. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXІІI/1, zeszyt 96. — S. 94. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Степанков В. В. Міхал Корибут Вишневецький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 765. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.) — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

ПосиланняРедагувати