Ян Собіпан Замойський

Ян Собіпан Замойський гербу Єліта (пол. Jan Sobiepan Zamoyski; 9 квітня 1627, Замостя — 7 квітня 1665, Замостя) — польський шляхтич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, останній представник старшої гілки роду Замойських. Граф на Тарнуві, Ярославі. Син Томаша Замойського і Катерини Острозької, від якої Яну дістались численні маєтності Острозьких на Волині.

Ян «Собєпан» Замойський
Jan Sobiepan Zamoyski 1.JPG
Псевдо Ян Собіпан Замойський
Народився 9 квітня 1627(1627-04-09)
Замостя
Помер 7 квітня 1665(1665-04-07) (37 років)
Замостя
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність поляк
Діяльність військовик, дердавний діяч, урядник
Посада сандомирський воєводаd, київський воєвода, Підчаший великий коронний, крайчий великий коронний, Староста, Староста генеральний, учасник виборів короля Польщіd, Q66200841? і Староста Калуськийd
Військове звання Воєвода Київський, Воєвода сандомирський
Конфесія католик
Рід Замойські
Батько Томаш Замойський
Мати Катерина Острозька
Родичі Ярема Вишневецький (шваґро)
Брати, сестри Гризельда Вишневецька і Joanna Barbara Zamoyskad
У шлюбі з Марія Казимира де Лагранж Аркен
Діти Людвіка Марія, Катажина Барбара
Герб

БіографіяРедагувати

Третій ординат Замойський після смерті батька (1638—1665).

Генерал земель Подільських (староста генеральний) з 1637 р., крайчий великий коронний (1653 р.), підчаший великий коронний з 1655 р., воєвода київський (1658—1659), воєвода сандомирський (1659—1665), староста калуський, ростоцький[1].

Реґіментар коронного війська в Україні.[2] У 1651 році воював з козацьким військом Богдана Хмельницького у битві під Берестечком. Під час Шведського Потопу зберіг вірність королю Яну ІІ Казимиру, та відмовився визнавати владу шведського короля Карла Х Густава. У 1656 році обороняв Замостя від шведів, того ж року брав участь в битві проти них за Варшаву. У кінці 50-х років воював з українськими козаками.

Сім'яРедагувати

3 березня 1658 року одружився з 17-річною французькою дворянкою і красунею Марією-Казимирою д'Аркен — придворною дамою польської королеви Марії Луїзи Ґонзаґи, в шлюбі з якою мав чотирьох дітей (одна народилась мертвою, решта померли в дитинстві).

5 липні 1665 року, після смерти Яна Собіпана Замойського[3] вдова Марія Казимира вдруге вийшла заміж за великого маршалка коронного, майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського. Його маєтки успадкував племінник — майбутній король Міхал Корибут Вишневецький.

ПриміткиРедагувати

  1. Zamoyscy (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 272. — ISBN 5-203-01639-9.
  3. Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 23. — ISBN 978-966-185-130-5.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати


Попередник
Станіслав «Ревера» Потоцький
  Воєвода Київський
1658-1659
  Наступник
Іван Виговський
Попередник
Александр Конецпольський
  Воєвода сандомирський
1659-1665
  Наступник
Ян Александер Тарло