Ян Собіпан Замойський гербу Єліта (пол. Jan Sobiepan Zamoyski; 9 квітня 1627, Замостя — 7 квітня 1665, Замостя) — шляхтич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, останній представник старшої гілки роду Замойських. Граф на Тарнові, Ярославі. Син Томаша Замойського і Катерини Острозької, від якої Яну дістались численні маєтності Острозьких на Волині.

Ян «Собєпан» Замойський
Псевдо Ян Собіпан Замойський
Народився 9 квітня 1627(1627-04-09)
Замостя
Помер 7 квітня 1665(1665-04-07) (37 років)
Замостя
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність військовик, дердавний діяч, урядник
Посада Сандомирський воєвода, Київський воєвода[1], великий коронний підчаший[2], крайчий великий коронний, староста генеральний, учасник виборів короля Польщіd, Q66200841?, калуський старостаd і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове звання Воєвода Київський, Воєвода сандомирський
Конфесія католик
Рід Замойські
Батько Томаш Замойський
Мати Катерина Острозька
Родичі Ярема Вишневецький (шваґро)
Брати, сестри Гризельда Вишневецька і Joanna Barbara Zamoyskad
У шлюбі з Марія Казимира де Лагранж Аркен
Діти Людвіка Марія, Катажина Барбара
Герб
Герб

Біографія ред.

Третій ординат Замойський після смерті батька (1638—1665).

Генерал земель Подільських (староста генеральний) з 1637 р., крайчий великий коронний (1653 р.), підчаший великий коронний з 1655 р., воєвода київський (1658—1659), воєвода сандомирський (1659—1665), староста калуський, ростоцький[3].

Реґіментар коронного війська в Україні.[4] У 1651 році воював з козацьким військом Богдана Хмельницького у битві під Берестечком. Під час Шведського Потопу зберіг вірність королю Яну ІІ Казимиру, та відмовився визнавати владу шведського короля Карла Х Густава. У 1656 році обороняв Замостя від шведів, того ж року брав участь в битві проти них за Варшаву. У кінці 50-х років воював з українськими козаками.

Сім'я ред.

 

3 березня 1658 року одружився з 17-річною французькою дворянкою і красунею Марією-Казимирою д'Аркен — придворною дамою польської королеви Марії Луїзи Ґонзаґи, в шлюбі з якою мав чотирьох дітей (одна народилась мертвою, решта померли в дитинстві).

5 липні 1665 року, після смерти Яна Собіпана Замойського[5] вдова Марія Казимира вдруге вийшла заміж за великого маршалка коронного, майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського. Його маєтки успадкував племінник — майбутній король Міхал Корибут Вишневецький.

Примітки ред.

  1. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisyKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 67. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  2. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 104. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. Zamoyscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 272. — ISBN 5-203-01639-9.
  5. Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 23. — ISBN 978-966-185-130-5.

Джерела ред.

Посилання ред.


Попередник
Станіслав «Ревера» Потоцький
  Київський воєвода
1658-1659
  Наступник
Іван Виговський
Попередник
Александер Конецпольський
  Сандомирський воєвода
1659-1665
  Наступник
Ян Александер Тарло