Відкрити головне меню

Оскар Віктор Сосновський (пол. Oskar Wiktor Sosnowski, 6 листопада 1880 Санкт-Петербург — 24 вересня 1939 Варшава) — польський архітектор, педагог, доктор технічних наук.

Оскар Віктор Сосновський
пол. Oskar Sosnowski
Народження 6 листопада 1880(1880-11-06)Санкт-Петербург
Смерть 24 вересня 1939(1939-09-24) (58 років)Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Навчання Q58228883?
Діяльність архітектор
Заклад Варшавська політехніка
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Оскар Сосновський у Вікісховищі?
Костел Непорочного Зачаття у Варшаві
Конкурсний проект костелу св. Анни у Львові. 1912

БіографіяРедагувати

Народився в Санкт-Петербурзі в сім'ї географа і педагога Павла Сосновського і Еви-Клавдії з Позняків. Навчався у варшавських гімназіях. 1903 року закінчив інженерно-будівельний факультет Варшавського політехнічного інституту. Відбував практику в архітектурному відділі Варшавсько-віденської залізниці, а також у проектному бюро Юзефа Дзеконського. У 19091914 роках провадив у Варшаві власне архітектурне бюро. Паралельно викладав у низці приватних технічних та ремісничих закладів. Від 1910 року член Товариства опіки над пам'ятками минулого, де організував науковий відділ. 1914 року обраний за конкурсом на посаду професора титулярного на кафедру «Архітектура II» Львівської політехніки. До викладання не приступив, оскільки був мобілізований до російської армії. У 19171918 роках керував відділом культури і мистецтва Міністерства справ польських УНР. 1 квітня 1919 року у званні професора надзвичайного очолив кафедру Польської архітектури та історії мистецтва на факультеті архітектури Варшавської політехніки. 15 травня 1925 року у Краківській академії мистецтв здобув ступінь доктора технічних наук. Захистив дисертацію «Виникнення, характерні риси і майбутнє вуличної мережі міста Варшави».[1] 1930 року праця була видана.

Від 1929 року член-кореспондент Товариства польських урбаністів. Від 1931 року член Варшавського наукового товариства. 1933 року входив до складу комісії архітекторів та представників Товариства заохочення мистецтв, які призначали молодим архітекторам стипендії ім. Владислава Фрончкевича.[2]

Займався живописом і скульптурою. Неодноразово експонував свої роботи. Був також віолончелістом-аматором. На п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908 — січні 1909 експонував перспективний рисунок сільського маєтку.[3]1910 року експонував «архітектурні фантазії» на виставці польських архітекторів у Львові. Серед них зокрема проект синагоги.[4] 1913 року входив до комітету організаторів виставки сценічного малярства і архітектури у Кракові.[5]

2 травня 1923 року відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.[6] Загинув 24 вересня 1939 року. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле 236-VI-28/29. У Варшаві проживав у будинку № 18 на вулиці Мислівецькій.[7] Іменем Сосновського названо вулицю у Варшаві в місцевості Урсинув.

РоботиРедагувати

  • Проект розбудови костелу в Сенні, затверджений 1913 року. У ході реалізації було здійснено також прибудову за проектом Юзефа Дзеконського.[8]
  • Будинок «Палат св. Антонія» (пол. Izb Św. Antoniego) на алеї Груєцькій у Варшаві (до 1914).[9]
  • Проект і керівництво реставрацією фарного костелу Успіння у Гродно (від 1922).[10]
  • Відбудова костелу святого Вацлава у Волковиську після пожежі 1929 року. Роботи завершено 1930 року.[11]
  • Керівництво відбудовою гарнізонного костелу на вулиці Длугій у Варшаві.[12]
  • Реставрація костелу Найсвятішої Марії Панни колишнього монастиря піарів у Варшаві. Переобладнання на гарнізонний храм. 19241933 роки.[13]
  • Костел святого Роха в Білостоку (19271946).
  • Костел Непорочного Зачаття на вулиці Груєцькій у Варшаві.
Нереалізовані
  • Проект костелу у стилі «свойському» в селі Орлув-Муровани Люблінського воєводства. Здобув третє місце на конкурсі 1910 року.[14]
  • 1912 року створив конкурсний проект нового костелу святої Анни у Львові. Не здобув нагород.[15]
  • Конкурсний проект кафедрального костелу і будинків курії в Катовіцах. Здобув одне з двох III місць на конкурсі у квітні 1925 року.[16].
  • Проект храму Провидіння Господнього у Варшаві на другому (закритому) конкурсі на цей костел, що проводився 1931 року.[17]
  • Проект регуляції площі Красінських.[18]
  • Конкурсний проект розбудови ратуші у Варшаві на площі Театральній. 1927 рік. Не здобув нагород. Проект передбачав надбудову флігелів до 7 поверхів і центральної частини від вулиці Даниловичівської — до 12. Збереження палацу Бланка і добудову до нього зали засідань міської ради. У лівому крилі палацу заплановано пробиття підтиння для розширення вулиці Даниловичівської. Трамвайну колію запущено петлею від вулиці Вєжбової. Від вулиці Сенаторської заплановано місце для трибун.[19]
  • Проект регуляції площі Замкової у Варшаві. Створений для закритого конкурсу 1937 року. Робота Сосновського здобула друге місце серед чотирьох претендентів. Проект передбачав виведення транспортних потоків за межі площі за допомогою півциркульного об'їзду з тильної сторони замку.[20]

ПриміткиРедагувати

  1. Architekt. — 1925. — № 3. — S. 31.
  2. Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 1. — S. 32.
  3. Stifelman H. Piąta wystawa doroczna w Tow. Zachęty do Sztok Pięknych // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  4. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 357; Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  5. Wystawa malarstwa scenicznego i architektury scenicznej // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 84.
  6. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 21.
  7. Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 185.
  8. Majdowski A. Rzymskokatolickie budownictwo kultowe w twórczości projektowej Józefa P. Dziekońskiego (1844-1927) // Nasza Przeszłość: studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce. — Kraków : Wydaw. Instytutu Teologicznego Księży Misjonarzy, 1990. — T. 68. — S. 220.
  9. Przegląd Techniczny. — 1914. — № 6. — Tabl. II.
  10. Król A. Budowle zabytkowe w wojsku // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 318.
  11. Zgliński M. Kościół parafialny p. w. Św. Wacława w Wołkowysku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa nowogródzkiego. — Kraków: Antykwa, 2003. — Т. 1. — S. 171. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 2). — ISBN 83-89273-08-X.
  12. W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.
  13. Król A. Budowle zabytkowe… — S. 320.
  14. Rozstrzygnięcie konkursu na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 3. — S. 50; Konkurs na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 60—61, 64, tabl. 10.
  15. Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 238, tabl. XXV, XXVI.
  16. Architekt. — 1925. — № 3. — S. 31; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 92; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 5, 7, 21—23.
  17. Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 66, 69, 120—122, 128.
  18. Sprawozdanie z działalności Tow. Urbanistów Polskich // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 38.
  19. Konkurs na rozbudowę ratusza i rozplanowanie placu teatralnego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 1. — S. 7—9.
  20. Byrski E. «Kosmetyka» czy «chirurgia» // Prosto z Mostu. — 10—17 kwietnia 1938. — № 18—19 (184—185). — S. 8.

ДжерелаРедагувати

  • D. N. [Nowacki D.] Sosnowski Oskar // Słownik biograficzny historii Polski / Pod red. J. Chodery i F. Kiryka. — Wrocław—Warszawa—Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 2. — S. 1427—1428. — ISBN 83-04-04857-4.
  • Kotaszewicz T. Oskar Sosnowski (1880—1939) // Sylwetki profesorów Politechniki Warszawskiej. — 1990. — № 76.
  • Roguska J. Sosnowski Oskar Wiktor // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa—Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolońskich, Wydawnictwo PAN, 2001. — T. XL/4, zesz. 167. — S. 589—592.