Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Мартин Яблонський (пол. Marcin Jabłoński; 1801, с. Глогів, нині м. Глогув-Малопольський, Ряшівський повіт Підкарпатське воєводство — 19 лютого 1876, Львів) — художник, літограф, маляр-портретист, автор храмових поліхромій.

Яблонський Мартин
англ. Marcin Jabłoński
Народження1801[1][2]
Глогув-Малопольський
Смерть19 лютого 1876(1876-02-19) або 19 лютого 1875(1875-02-19)[3]
 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна Варшавське герцогство
 Австро-Угорщина
Жанрпортрет і літографія
Діяльністьхудожник
Роботи в колекціїНаціональний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові, Королівський замок на Вавелі і Національний музей

CMNS: Яблонський Мартин у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився у 1801 р. в с. Глогів у Галичині (нині м. Глогув-Малопольський, Ряшівський повіт Підкарпатське воєводство).

Мистецьку освіту здобув у Львові, Варшаві, Кракові й Відні.

У 1820 році переїхав на постійне проживання до Львова. Спочатку займався релігійним живописом, намалювавши близько 120 вівтарних ікон та 1600 портретів. 1844 кілька його робіт опинилися на виставці творів малярства у Львові. Портрети батька, сина, «Дівчини зі сніданком», «Портрет чоловіка», «Жіночий портрет» — зберігаються в Львівській галереї мистецтв і Львівському музеї українського мистецтва. Яблонський намалював також іконостас для Успенської церкви у Львові, кілька релігійних композицій. 1850 заснував у Львові видавничо-літографічну майстерню, де сам працював у ділянках реставрації та літографії.

Найважливішими літографіями М. Яблонського були ілюстрації до книг: «Okolice Galicji» (1848), «Widoki galicyjskie» (1848), «Widoki okolic Krakowa» (1852). 1853 виконав 56 літографій до «Pocztu książąt i królów polskich». Цикл його літографічних репродукцій ікон Міхала Стаховича прикрашає стіни Єпископського палацу в Кракові. 1863 він продав свою майстерню М. Ф. Порембі. З 1848 М.Яблонський був членом Товариства львівських книгарів, антикварів та друкарів.

У 1862 році художник виконав поліхромію костелу св. Анни у Львові[4][5].

Помер художник 19 лютого 1876 року у Львові і похований на Личаківському цвинтарі.

Світлини

ред.
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. NUKAT — 2002.
  2. MAK
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Проців, Іван (2016). Церква й монастир Святої Анни у Львові : сторінки історії // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 28 (українською) . Львів: ЛНАМ. с. 221—232.
  5. Проців, Іван (2016). Церква святої Анни у Львові: сторінки історії // Храм Святої Анни у Львові (українською) . Львів. с. 14—33.

Джерела

ред.

Посилання

ред.