Хорвати в Німеччині

етнічна група

Хорвати в Німеччині, або німецькі хорвати (нім. Kroaten in Deutschland, хорв. Hrvati u Njemačkoj) — жителі Німеччини, які мають повне або часткове хорватське походження. Утворюють шосту за чисельністю національну меншину у цій країні.[3] 2021 року в Німеччині проживали 426 485 осіб із хорватським громадянством. Державне управління Хорватії у справах хорватів за кордоном, посольство Хорватії в Берліні та хорватські католицькі місії підрахували, що в Німеччині налічується понад 350 000 хорватів та їхніх нащадків.[1]

Хорвати в Німеччині
Hrvati u Njemačkoj
Kroaten in Deutschland
Werner HerzogVanessa MaiNiko Kovač
Sandra NasićJeremy ToljanJasmin Wagner
Fredi BobičMilko KelemenIvan Klasnić
Zvonimir SerdarušićEdin TerzićRobert Kovač
Кількість426.485 (2021) [1][2]
АреалМюнхен, Берлін, Штутгарт, Франкфурт, Гамбург, Дюссельдорф, Мангейм, Аугсбург, Нюрнберг
Близькі дохорватів Австрії
Входить дохорвати, хорватська діаспора і Населення Німеччини
Мовахорватська, німецька
Релігіяпереважно римо-католицизм

Чисельність

ред.
  • 2014: 270.558[3]
  • 2013: -
  • 2012: -
  • 2011: -
  • 2010: -
  • 2009: -
  • 2008: -
  • 2007: -
  • 2006: 227.510
  • 2005: 228.926
  • 2004: 229.172
  • 2003: 236.570
  • 2002: 230.987
  • 2001: 223.819
  • 1994: 176.251
  • 1993: 153.146

По землях

ред.

Станом на 2019 рік[4]

Кількість хорватів у землях Німеччини
# Земля Осіб
1. Баден-Вюртемберг 122.835
2. Баварія 126.090
3. Берлін 14.430
4. Бранденбург 671
5. Бремен 2.167
6. Гамбург 6.630
7. Гессен 53.785
8. Мекленбург-Передня Померанія 260
9. Нижня Саксонія 9.429
10. Північний Рейн-Вестфалія 48.043
11. Рейнланд-Пфальц 8.668
12. Саар 1.205
13. Саксонія 714
14. Саксонія-Ангальт 435
15. Шлезвіг-Гольштейн 3.229
16. Тюрингія 189

Міста

ред.

У 2019 році

Кількість хорватів у великих містах
Місто Осіб
Мюнхен 39 637
Франкфурт 16 751
Штутгарт 15 268
Берлін 14 430
Гамбург 6630
Нюрнберг 5893
Мангейм 4565
Аугсбург 4,223
Дюссельдорф 3720
Кельн 3569
Карлсруе 3383
Ессен 2880
Оффенбах 2420
Ганновер 2300
Пфорцгайм 2,193
Дортмунд 2153
Дуйсбург 2044
Вісбаден 1967
Ульм 1557
Гельзенкірхен 1214

2011 року, за даними німецького перепису населення, серед німецьких міст найвищу частку хорватів мали Штутгарт і Пфорцгайм.[5]

Історія

ред.

До Першої світової війни у Німеччині було близько 60 000 робітників, переважно хорватів і словенців у промисловій області Північного Рейну-Вестфалії.[6] 1928 року між Королівством сербів, хорватів і словенців та Німеччиною було укладено двосторонню угоду щодо врегулювання рівноправного становища сезонних сільськогосподарських робітників, які працювали в Німеччині. На початку 1938 року 40 000 громадян Югославії, переважно шахтарів, проживало в Рурській області.

Наприкінці Другої світової війни хорвати потрапляли в Німеччину як політичні біженці з комуністичної Югославії. Це були помірковані або радикальні антикомуністи, включаючи і тих, які підтримували хорватських фашистів. Вони злилися з хорватськими трудовими мігрантами, завербованими для гірничих робіт упродовж війни (станом на 1944 рік буквально 7999 осіб). У результаті набралося близько 10 000 хорватських емігрантів, переважно католиків, через що німецькі дієцезії заснували перші католицькі парафії для хорватів (хорватські місії)[7]

Найбільша частина хорватських заробітчан з'явилася у Німеччині в 19601970-х роках (особливо з 1968, коли Німеччина підписала угоду з СФРЮ про залучення робочої сили (про допуск гастарбайтерів). Протягом Хорватської весни, під час якої, серед іншого, відбувалися протести проти політики, що заохочувала масовий відтік хорватів із їхньої вітчизни за кордон, численні хорватські вигнанці, яких політично переслідував югославський комуністичний режим, переїхали в Західну Німеччину. Друге покоління німецьких хорватів народилося в Німеччині в 1970-х роках або опинилося в цій країні у пізніші роки в рамках возз'єднання сімей.

Приблизно 15% хорватів прибули в Німеччину у проміжку з 1991 по 1995 рік — у буремні роки Хорватської та Боснійської воєн.

Згідно з дослідженням[8] УВКБ ООН та Міжнародної організації з міграції з 1996 року, частка хорватських переміщених осіб і біженців із Боснії та Герцеговини в Німеччину становила 14,84%, тобто близько 52 тис. із загальної кількості близько 350 000 (77,30% — босняки). Частина з них оселилася назавжди (одруження тощо), більшість повернулася на батьківщину або переїхала в треті країни після неможливості подальшого проживання. Тільки з 1996 по 1999 рік близько 6000 боснійсько-герцеговинських хорватів емігрували з Німеччини у США і приблизно 5600 — в Канаду і Австралію.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Fer Projekt, Put Murvice 14, Zadar, Hrvatska, +385 98 212 96 00, www.fer-projekt.com. Hrvatsko iseljeništvo u Njemačkoj. Hrvatiizvanrh.hr. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 22 січня 2017. [Архівовано 2019-02-20 у Wayback Machine.] (хор.)
  2. Hanza Media (16 вересня 2016). Rekordan broj građana stranog porijekla u Njemačkoj, što se odnosi i na državljane RH -Jutarnji List. Jutarnji.hr. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 22 січня 2017. (хор.)
  3. а б Das Bundesamt in Zahlen 2014 (нім.)
  4. Federal Statistical Office Germany - GENESIS-Online. Genesis.destatis.de. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 22 січня 2017.
  5. Kartenseite: Kroaten in Deutschland - Landkreise. kartenseite.wordpress.com. 26 березня 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2017.
  6. "Migracije iz Jugoslavije u Nemačku", Izvorni naučni rad, http://www.doiserbia.nb.rs/img/doi/0025-8555/2005/0025-85550502121P.pdf [Архівовано 2 січня 2022 у Wayback Machine.]
  7. Jenni Winterhagen: Transnationaler Katholizismus (= Studien zu Migration und Minderheiten. Band 28). LIT Verlag Münster, 2013, ISBN 978-3-643-12346-6, Kapitel 5 : Kroatische Einwanderung und Selbstorganisation, S. 81–125, (S. 81) (нім.)
  8. "Zur sozialen Struktur der bosnischen Kriegsflüchtlinge in der Bundesrepublik Deutschland", http://www.proasyl.de/lit/bosnien/text.pdf [Архівовано 22. ožujka 2007. у Wayback Machine.]

Посилання

ред.