Відкрити головне меню
Учасниця Хорватської весни Савка Дабчевич-Кучар, перша в Європі жінка прем'єр-міністр

Хорватська весна (хорв. Hrvatsko proljeće) — назва політичного руху, що виник наприкінці 60-х — початку 70-х років ХХ століття в Соціалістичній Республіці Хорватії. Зародившись у СР Хорватія, рух поширився й на СР Боснія і Герцеговина та на САВ Воєводина, що в складі СР Сербія (в якому хорвати становили значний відсоток, а подекуди й більшість). З цієї причини багато переслідуваних за участь у русі походили не тільки з СР Хорватія, а й з інших колишніх югославських республік.

Історія Хорватії
Coat of arms of Croatia.svg
Хорватія до хорватів
Іллірія • Паннонія • Далмація
Походження хорватів
Біла Хорватія
Середньовічна Хорватська держава
Паннонська Хорватія
Приморська Хорватія
Далматинські князівства
Захумле • Травунія • Паганія
Королівство Хорватія (середньовічне)
Дубровницька республіка
Союз з Угорщиною
Королівство Хорватія (Габсбурги)
Королівство Славонія
Королівство Іллірія
Королівство Хорватія і Славонія
Королівство Далмація
Держава словенців, хорватів і сербів
Королівство Югославія
Бановина Хорватія
Незалежна Держава Хорватія
Соціалістична республіка Хорватія
(як частина СФР Югославія)
Війна за незалежність
Історія Хорватії після 1995

Портал «Хорватія»

Метою руху була підтримка хорватської національної ідентичності в СФРЮ Тіто і досягнення більшої автономії для СР Хорватія. Вимагалося визнання окремої хорватської мови і культури замість спільної сербсько-хорватської мови. Політичні супротивники також називали його масовий рух (хорв. masovni pokret) або MASPOK.

Рух зародився в середовищі хорватської інтелігенції за активної підтримки студентства, коли група впливових хорватських поетів і мовознавців оприлюднила в 1967 році Декларацію про назву і статус хорватської літературної мови. Після 1968 року патріотичні цілі цього документа переросли в загально-хорватський рух за більші права для Хорватії, який дістав всенародну підтримку, особливо серед багатьох студентських організацій. Союз комуністів Хорватії не залишався осторонь, прагнучи більшої фінансової і політичної децентралізації в Югославії.

Серед головних вимог було розширення громадянських прав для жителів СР Хорватія, з-поміж яких чільне місце посідало право пишатися власною історією. Це дратувало комуністичний уряд Тіто, який, хоча і не забороняв націоналістичні почуття, але й не виставляв їх напоказ, позаяк рани Другої світової війни були ще свіжі. Тому тогочасний югославський уряд розглядав «хорватську весну» як свого роду відродження хорватського фашизму з часів Другої світової війни. Рух дістав назву в ЗМІ офіційного Белграда «націоналістична контрреволюція». Багато студентів, що взяли участь у демонстраціях на підтримку цього руху, було заарештовано в 1971 році і засуджено до тривалих тюремних ув'язнень. Керівництво СКХ було змінено, а чимало представників інтелігенції звільнено.

‎Переслідувані визначні «весняни»Редагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Hrvatska revija Тема: Хорватська весна, № 2, 2011, 1. липня 2011. (хор.)