Відкрити головне меню
Парус і Gulliver в Києві

Хмарочоси в Україні — надвисотні будівлі житлового та офісного призначення на території України. До 2009 року в Україні хмарочосами вважали будівлі вищі 74 метрів, тепер — 100 метрів.[1]

Найбільші міста зі скупченням хмарочосів — це Київ, Дніпро, Донецьк, Одеса, Харків.

Перший хмарочос на території України було збудовано в Києві у 1912 році, це був 12-поверховий[2] Хмарочос Гінзбурга (67,5 м)[3], наступними великим стрибком у висотне будівництво стали харківські висотки: 13-поверховий Держпром (1928 рік) та 14-поверховий Дім Проектів (1932 рік) заввишки 68 і 68,5 метрів відповідно.

В часи УРСР заборонялося споруджувати житлові будинки з умовною висотою (рівнем підлоги останнього житлового поверху) вище 73,5 м, але 5 хмарочосів збудували всупереч закону — Будинок торгівлі, Готель «Турист» та Будинок МЦА в Києві, і дві висотки масиву «Перемога» у Дніпрі.[4] Також в радянські часи почалось будівництво ще декількох хмарочосів: Київського телецентру та Будинка Міністерства меліорації УРСР у Києві та Готелю «Парус» у Дніпрі. Телецентр вдалося добудувати вже у 1992 році, Будинок Міністерства меліорації УРСР добудували в 2006 році у вигляді апеляційного міського суду, а будівництво Готелю Парус у Дніпрі остаточно припинили в 1995 році, залишившись в готовності на 80 %.

Стрибок у висотне будівництво почався у кінці 1990-х років, коли закон про антивисотне будівництво було визнано недійсним, і економіка держави дала змогу споруджувати будівлі великого масштабу; з того часу в країні збудували більше 30 будинків вищих 100 метрів.[5]

В планах залишається будівництво у країні хмарочосів заввишки понад 300 метрів та велось будівництво 214-метрового БФК «Sky towers», на даний момент будівництво призупинене.

Зміст

Історія хмарочосів УкраїниРедагувати

ДзвіниціРедагувати

Історія хмарочосів України почалась 110 років тому, але висотне будівництво в Україні освоїли ще в XIV столітті. Першими спорудами-хмарочосами України були не будинки, а дзвіниці.[6]

 
В центрі — «Вежа Корнякта», ліворуч — дзвіниця Латинського собору (1618 рік)

Перша висотна дзвіниця на території сучасної України з'явилась у Львові, це була вежа Корнякта, частина архітектурного ансамблю Успенської церкви. Після добудови 4-го ярусу в 1695 із загальною висотою 65,8 м[7] стала найвищою спорудою України. Навіть сьогодні споруда лишається однією з найвищих в місті. У вежі розміщений відомий дзвін — «Кирило», що в свій час був найбільшим дзвоном Галичини.

У Києві першою «висоткою» стала відома Велика лаврська дзвіниця — 97-метрова споруда зведена в 1745 році, будівництво «висотки» тривало 13 років. Ще одну київську висотну дзвіницю збудували в 1853 році для Софійського собору, Софійська Дзвіниця має 76 метрів заввишки.

Також висотну дзвіницю в честь перемоги над Наполеонівською армією збудували в 1833 році й у Харкові, це була Успенська Дзвіниця заввишки 90 метрів.[8]

У 1899 році в Києві розгорнувся грандіозний проект — збудувати в Троїцькому монастирі на Звіринці найвищу в Російській імперії дзвіницю. Запланована висота споруди становила 110 метрів, але в силу безлічі різних причин (в основному через протести Києво-Печерських монахів та Першу Світову війну) ця дзвіниця так і не була добудована. Збудували лише перший ярус, який пізніше розібрали на будматеріали.[9]

Дивись також: Список найвищих дзвіниць і храмів України

Перші хмарочоси (1901—1940)Редагувати

Вперше висотний будинок на території України було збудовано в 19001901 роках у Києві, це був «Київський Париж» — 8-поверховий «хмарочос» (6 основних, мансардний і підземний), що зі шпилем мав 46 метрів заввишки.[10] В цій будівлі вперше в Україні встановили ліфт.[11] Будівля використовувалась як прибутковий будинок, власником і забудовником якої був будівельник-підрядчик Лев Борисович Гінзбург.

Уже в 1912 році, поблизу «Київського Парижу», Гінзбург збудував справжній хмарочос — Хмарочос Гінзбурга. Архітекторами були одесити Адольф Мінкус і Федір Троупянський. 12-поверховий будинок по-справжньому вирізнявся з міста, зі шпилем мав 67,5 метрів заввишки.[12]

Хмарочос вражав своєю новизною, він мав 94 квартири, близько 500 кімнат, торговий центр на першому поверсі і ковані суперсучасні на той час ліфти. Крім своєї 67-метрової висоти, будинок здавався ще вищим, тому що стояв на пагорбі.

 
Хмарочос Гінзбурга — перший «хмарочос» України (1910-ті роки)

Будівля була настільки вражаюча і висока, що паломники з інших міст молилися перед спорудою вважаючи, що це якийсь храм. У часи Німецько-радянської війни у «хмарочосі» мешкав розвідник-підпільник Іван Кудря. До нашого часу будинок не вцілів, його було підірвано 24 вересня 1941 року військами червоної армії, та повністю розібрано на початку 1950-х років, при будівництві готелю «Україна».

У 1921 році спорудили «перший львівський хмарочос» — Будинок Шпрехера, це був 7-поверховий прибутковий будинок. Його власником був найбагатший львівський бізнесмен Йона Шпрехер. Це перший будинок у Львові, що був обладнаний двома швидкісними електричними ліфтами.

Ще один багатоповерховий будинок збудували в Києві до другої світової війни, це був відомий Будинок Кабінету Міністрів України, що має 10 поверхів і 58-метрову висоту[13]
(67 метрів зі шпилем).

Будівництво споруди тривало 19361938 роки, головним архітектором був Іван Олександрович Фомін. Ця будівля досі лишається найбільшою і однією з найвищих адміністративних споруд у місті.[14]

Будівля є першою висоткою «сталінського ампіру». До 1991 року в будівлі розміщувався Раднарком УРСР.

Останньою «довоєнною» висоткою став київський 10-поверховий конструктивістський Будинок УВО на Арсенальній площі, збудований за планом українського архітектора Йосипа Каракіса в 19341940 роках. Висота будівлі сягала приблизно 35 метрів.

Дивись також: Хронологія хмарочосів України

Харків — велетень конструктивізму (1928—1941)Редагувати

Великим кроком у висотне будівництво стало спорудження трьох «харківських висоток» на площі Дзержинського у тодішній столиці УРСР — Харкові.

 
Харківський скайлайн під час виставки військової техніки (1944)
 
Радянський зенітник патрулює небо біля Держпрому (1943 рік)

Усе почалось у 1926 році, коли почали закладати Держпром — «перший харківській хмарочос».

Спорудження цього гігантського комплексу велося за допомогою примітивних засобів: лопат, носилок, тачок. Вже в 1928 році Держпром був готовий, він вражав своїм маштабом — 13 поверхів, 68 метри заввишки і 12 ліфтів. Десятки письменників описували цю будівлю у своїх творах.

У 1932 році закінчилось спорудження Будинку Проектів (сьогодні — головний корпус ХНУ імені В. Н. Каразіна). Проект хмарочоса виграв архітектурний конкурс із назвою «Наздогнати і обігнати». Споруджена будівля височіла ще вище ніж Держпром (мала 68,5 метрів заввишки і 14 поверхів).

На жаль, після пошкоджень за часів другої світової війни будівлю було реконструйовано і вона позбулася свого першопроектного конструктивізного вигляду. До 1952 року будівля залишалася найвищим хмарочосом у СРСР, поки в Москві не було збудовано Житловий будинок на Котельнічній набережній.[15]

Третю «висотку» — Дім Кооперації, закінчили будувати лиш у 1954 році, цьому сприяло часткове зруйнування в часи другої світової війни. Споруда має 12 поверхів і майже 60-метрову висоту.

Першопроектно планувалось, що в будівлі розміститься «Будинок Уряду України». Але було віддано «Управлінню сільського господарства». З 1934 напівзбудований «хмарочос» віддали військово-господарській академії. На самому початку XXI ст. будівлю було передано під північний корпус ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

Ще одну конструктивістську висотку, яка не входить до «трьох харківських» будували 19321936 роки, це був готель «Харків» (8 поверхів; ~45 м заввишки), архітектором будівлі був Г.А Яновицький.

Харків можна вважати першим містом України де з'явився «скайлайн» хмарочосів. Всі чотири будівлі (в першоплановому вигляді) мали конструктивістський архітектурний стиль. Площа міста мала найурбаністичніший вигляд з усього СРСР.

Висотки початку післявоєнної відбудови (1943—1953)Редагувати

Під час Другої світової війни, в 1941 році, коли німецькі війська зайняли Київ, відступаючими радянськими військами був повністю підірваний Хрещатик та інші вулиці, і вже в 1943 році, після того, як місто відбила червона армія — почалась відбудова.

Першими висотками повоєнних часів стали: 9-поверхова «башта зі шпилем» на вул. Хрещатик 13/2 (19501951 років побудови), 11-поверхівки на Хрещатику 23 і 27, що були збудовані в 19521953 роках, і 11-поверховий будинок на вулиці Кловський узвіз,17 що був збудований в 1953 році. Всі ці будівлі мали висоту близько 35—40 метрів.

«Сталінські висотки» в Україні (1954—1961)Редагувати

Під час післявоєнної відбудови міст СРСР, були і винятки, коли у великих радянських містах почали з'являтися «сталінські висотки» — багатоповерхівки стилю «сталінський ампір». Найбільшого висотного будівництва зазнала Москва, але й у містах України з'явилися три висотки: Висотний житловий будинок по Хрещатику, 25, Готель «Москва» і Будинок зі шпилем.

Першу висотку «сталінського ампіру» на території УРСР збудували у 19501954 роках у місті Харкові, це був Будинок зі шпилем. Висотка має 11 поверхів та високу башту з шпилем. До 1967 року до «висотки» добудували ще дві житлові будівлі. Сьогодні ця споруда входить до «Сімки архітектурних чудес Харкова».

 
Готель «Москва» (нині Готель «Україна»)

Першою «сталінською висоткою» відбудови Хрещатика у Києві став Висотний житловий будинок по Хрещатику, 25, що будувався 19531954 роки. Комплекс мав уже 15 поверхів, башту і шпиль, висотою приблизно 73 метри з баштою, і 85 — з шпилем[16].

Найвищою спорудою України міг стати київський Готель «Москва»2001 року — готель «Україна»), що по проекту мав бути 21-поверховим, і досягти висоти в 120—150 метрів, але за наказом Ради СРСР надлишки архітектури було заборонено, тож проект готелю «Москва» обрізали.

У 1954 році готель почав своє будівництво і продовжив його аж до 1961 року. В обрізаному варіанті готель досяг тільки 16 поверхів і 66-метрової висоти. Будівля й сьогодні прикрашає головну площу столиці — Майдан Незалежності.

В планах екс-головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна залишилась ідея реконструкції готелю, на місці готелю «Україна» передбачається звести хмарочос заввишки близько 210 метрів — 67 надземних і 7 підземних рівнів.[17]

Готелі-хмарочоси (1970—1989)Редагувати

Новим кроком України у висотне будівництво стало спорудження сучасних багатоповерхових готелей.

Першим таким «хмарочосом» став збудований у 1970 році, тризірковий Готель «Либідь» в Києві. Готель має 19 поверхів і 62 метри заввишки. Будівля стала символом сучасності столиці УРСР, фото хмарочоса друкували в київських туристичних довідниках та листівках.

Загалом у Києві за 19721989 роки збудували ще декілька висотних готелів: Готель «Славутич» (17 пов; 58 м), Готель «Київ» (22 пов; 80 м), Готель «Русь» (22 пов; 70 м), Готель «Спорт» (23 пов; 85 м).

Надалі в багатьох обласних центрах та великих містах УРСР споруджували схожі будівлі:

Найвищим готелем, збудованим за радянських часів став 27-поверховий «Турист», хмарочос заввишки 93 метри. Будувався готель з 1970 по 1987 роки, на його будівництво було витрачено 11 млн карбованців.[19]

Будівля налічує 486 номерів, 250 машиномісць на двох стоянках, і може одночасно комфортно розмістити 988 людей. Навіть на сьогоднішній день будинок офіційно лишається одним з найвищих готелів України.

Але найвищим готелем УРСР мав стати «Парус» у Дніпрі, за проектом він мав мати 32 поверхи[20] і 114 метрів заввишки. Готель на 996 місць мав стати новим символом міста та Півдня СРСР[21]. Але починаючи з 1987 року темпи спорудження почали зменшуватись, а з 1995 зовсім припинились. Сьогодні власником довгобудови є ПП «Ромбус-Приват», що зобов'язана завершити будівництво до 2015 року.

 
Будинок МТУ у Києві до реставрації (1980-ті роки)

Радянські хмарочоси (1969—1991)Редагувати

У радянські часи будівництво хмарочосів в УРСР заборонялося, але будівлі 20—32 поверхів одиницями з'являлися в найбільших містах країни. В 19701980-ті роки Київ дозволяють масово забудувати житловими будинками до 22 поверхів.[22]

Першу житлову 16-поверхівку в Українській Радянській Республіці почали будувати в 1965 році на розі вулиць Жилянської і Великої Васильківської у Києві (висота 48 метрів, кількість квартир 60[23]). Через чотири роки, в 1969, будинок-рекордсмен прийняв перших мешканців. Відтоді місто регулярно нарощувало поверховість.

У 1971 році на вулиці Богдана Хмельницького, 39 з'явився перший 18-поверховий житловий будинок (54 метри, 148 квартир).[24]

У 1975 році завершили будівництво київського Будинку ДАТУ — 19-поверхового хмарочосу, що в свій час був одним з найвищих в УРСР (поступався у висоті лише готелю «Києву»).

Перший харківський житловий хмарочос збудували в 1979 році — це був житловий комплекс на вулиці Познанській, 2 (24 пов; 69,5 метрів).[25]

Крім Києва і Харкова містом хмарочосів став Дніпро. Павло Рафаілович Ніринберг та група архітекторів інституту «Дніпрогромадпроект» розробила проект 31-поверхового житлового комплексу.

12 червня 1975 року розпочали будівництво перших дніпровських хмарочосів — житлових будинків на Перемозі, в народі — «Свічок» (31 поверх; 101 метр[26]). Вже у 1979 році одна «свічка» була завершена і заповнювалася першими жителями. Цей хмарочос був не тільки найбільш-поверховим з усіх, але й став найвищим хмарочосом України. В 1983 році виросла ще одна така будівля, але на два поверхи менша, а запроектована третя свічка так і не була реалізована, заклали лише фундамент.

Також в українській столиці та інших великих містах будувались і офісні багатоповерхівки.

З 1974 року в Києві почалося будівництво 120-метрового хмарочосу — Обчислювального центру «Аерофлоту» (сьогодні Міністерство транспорту України). В 1986 році будівництво завершилось і будівля почала використовуватись. У 2003 році хмарочос реконструювали, надали йому сучаснішого вигляду.

З 1968 по 1981 рік тривало будівництво Будинку Торгівлі в Києві (97,5 м; 25 поверхів). Деякий час хмарочос тримав перше місце, як найвищий будинок Києва. Зараз в споруді розміщена Державна податкова адміністрація України. Також у 1981 році в Києві збудували 20-поверховий офісний центр — сьогодні Будинок Міністерства праці й соціальних відносин (70 метрів).[27]

У 1989 році і в Севастополі з'явився свій хмарочос — Будинок бюро «Мусон» (14 поверхів; ~70 м), будівля мала форму відомого в той час флакону чоловічого одеколону, через що і отримала таку назву. Будинок досі лишається найвищим в місті.

У цьому ж році відкрилася вражаюча будівля — 27-поверхова Бібліотека імені Вернадського, одна з 10 найбільших бібліотек у світі. Висота «бібліотеки-хмарочоса» сягає 79 метрів.

Останнім українським хмарочосом збудованим до незалежності можна вважати 23-поверхівку на площі Дружби Народів 2-а (в народі кличуть «Ромашкою»), збудовану в 1990 році, заввишки 92 метри. Архітекторами будівлі були Л. Коломієць, В. Кацин і В. Морозов.[28]

Всього, за 1970-ті роки в УРСР було збудовано понад 730 будинків 16 поверхів і вище, а за 1980-ті 2200 будинків 16 поверхів і 450 хмарочосів понад 16 поверхів.[29]

Сучасні хмарочоси України (з 1991)Редагувати

Першим хмарочосом, що з'явився за часів вже незалежної України став 97-метровий Будинок Національної телекомпанії України у Києві, що будувався з 19831992 роки. Сьогодні в ньому працюють три телеканали: «1+1», «УТ-1» і «ТРК Україна».[30]

Також в 1990-ті роки в країні масово будували будинки 14—24 поверхів, найвищі з них — київські 24-поверхівки на вулиці Героїв Сталінграда 16-Б і В, заввишки майже 90 метрів (збудовані 1994 року).[31]

КиївРедагувати

 
«Парус» — найвищий український хмарочос до 2010 року

Київ — столиця українських хмарочосів, лише за останні 10 років було збудовано більше двохсот будинків 20—49 поверхів.[32]

У місті гарно розвинуте як житлове, так і офісне хмарочособудівництво. Офісні багатоповерхівки почали з'являтися в Києві з початку XXI століття. На їх будівництво витрачають більше $100 000 000 і декілька років будівельних робіт.[33]

Житлові хмарочоси будують у спеціальних «спальних районах» (хоча зараз висотки почали зводити і у історичних місцевостях міста), найбільше їх зосереджено в районі Позняки. Там знаходяться такі відомі будівлі як: ЖК «Корона № 2» і ЖК «Корона», які мають по 38 поверхів і 128 метрів заввишки. На будівництво таких будинків витрачають близько $40 000 000.

Крім офісних і житлових хмарочосів, в місті також будують і високі адмінбудівлі, наприклад в 2006 році закінчилось будівництво найвідомішої довгобудови — Київського апеляційного суду, будівництво тривало 28 років, недобудований хмарочос за цей час приймали на баланс 9 різних організацій. Звершений хмарочос має 127 метрів заввишки.

Також у місті будують і сучасні готелі-хмарочоси, в 2014 був відкритий БФК «H-Tower», який став наразі найвищим готелем в Україні.

З великим відривом Київ випереджає інші українські міста за кількістю будинків які мають 20 або більше поверхів, їх кількість перевищує 400, і ця цифра зростає.[34]

 
Житловий комплекс «Башти»

ДніпроРедагувати

Сучасна історія Дніпровського хмарочособудівництва розпочалась в 1999 році, коли почали закладати 30-поверхові «Башти» заввишки 123 метри.[35]

Архітектори Олександр Дольник, Сергій Пісчаний і Валентин Богманов зробили хмарочоси настільки привабливими, що двічі отримали архітектурні премії. Будівництво «західної башти» завершилось в 2003 році, «східної» — в 2005 році. «Башти» лишаються найвищими будинками в Дніпрі і візитівкою міста.[36]

Крім башт в Дніпрі збудували такі сучасні хмарочоси як:

  • ЖК «Летуаль» — 21-поверховий хмарочос, заввишки 79,6 метри, який немає аналогів своєї архітектури в Україні.[37]
  • БФК «Міст-Сіті Центр» — елітний багато-функціональний комплекс хмарочосів, в якому знаходиться: 25-поверховий житловий комплекс, 20-поверховий бізнес-центр і 3-рівневий ТРК. Споруда є символом сучасності та яскравості міста (висота хмарочоса 97,5 м).[38]
  • ЖК «Славія» — комплекс житлових будинків, що складається з 16 і 22 поверхових будівель, висота вищого будинку — 89 метрів. Загальна площа будівлі становить 21276,3 м².

В 2014 році мало розпочатись масштабне будівництво Багатофункціонального комплексу БФК «Брама». До комплексу входять: безпосередньо хмарочос «Брама», 18-поверховий торгово-діловий центр «Перехрестя», торговий центр «Платформа», п'ятиповерховий «Зигзаг» і триповерховий «Клин», відданий під величезний комплекс живлення. Головну частину комплексу, 54-поверховий хмарочос «Брама» планували почати будувати після зведення БЦ «Перехрестя», після 2014 року будівництво було заморожене на невизначений термін.

ДонецькРедагувати

У Донецьку сучасні хмарочоси стали з'являтися всього 5 років тому. Першим хмарочосом, що перетнув відмітку в 100 метрів став збудований в 2008 році, 103,4-метровий житловий будинок на Проспекті Ілліча 19з, будівля лишається однією з найвищих в місті та прикрашає відомий проспект.

Вже в 2008 році відкрилась відома «Королівська вежа» — 29-поверховий, 112-метровий хмарочос є найвищою будівлею міста.

За останні декілька років в Донецьку спорудили декілька хмарочосів і почав вимальовуватись скайлайн хмарочосів. Найновіші з них: Офісний центр «Конгресс-холл» і Торгово-офісний центр «Green Plaza», 23-поверховий Готельний комплекс «Вікторія», 26-поверховий Житловий комплекс «Панорамний» і 110-метровий Бізнес-центр «Північний».

Загалом з середини 2000-х років в місті збудовано більше 20 будівель, що мають 20 і більше поверхів.[39]

ХарківРедагувати

 
Арк Палас — найвищий хмарочос Одеси

З початку 2000-х років хмарочоси вищі 20 поверхів почали будувати і у Харкові, в основному це були будинки житлового типу.

Першим сучасним хмарочосом Харкова став «Олімп» — 26-поверховий житловий будинок, який був збудований в 2005 році. Він налічує 94 квартири і має 80 метрів заввишки.

Надалі в місті з'являлося все більше хмарочосів, лише за 20042009 роки збудували: 25-поверховий «Мир», 22-поверховий «Тріумф», 25-поверховий «Піонер», 25-поверховий «Парус» і 27-поверховий «Світлий дім», що з висотою 97 метрів є найвищим хмарочосом міста.[40]

У 2009 році відкрився комплекс одразу з двох будівель: 25-поверхових башт «Ультра», будівля є одним з найпрестижніших житлових комплексів України.

В кінці 2010 року був збудований комплекс з трьох 27-поверхових веж — ЖК «Монте-Плаза», який височіє на 95 метрів. Комплекс є наймасштабнішим, та одним з найвищих у Харкові.[41]

Нереалізованим лишився мастшабний проект-будівництво 39-поверхового комплексу БФК «Європа»

ОдесаРедагувати

Історія Одеських хмарочосів почалась в 2000-х роках, коли в місті почали масово будувати багатоповерхівки житлового і офісного типу. Першим хмарочосом, що перетнув висотну відмітку у 100 метрів став 25-поверховий ЖК «Кукурудза» (101 метр[42]). Наразі найвищим будинком міста є 25-поверховий, 106-метровий ЖК «Арк Палас № 1», що був збудований в 2008 році.

На даний момент в Одесі кілька десятків будівель мають більше, ніж 20 поверхів. Не менше 20-ти будинків перебувають в процесі будівництва та в планах.

Інші містаРедагувати

 
Будівництво 48-поверхового ЖК Кловський узвіз,7 в Києві

Будинки вищі 20 поверхів наразі будують також у Броварах, Чорноморську, Маріуполі, Вишгороді, Кропивницькому, Черкасах[43] і Трускавцю, в цих містах існують такі відомі хмарочоси як: 25-поверховий ЖК на вул. Карла Маркса, 21-поверховий ЖК «Купава», 20-поверховий ЖК на вул. Героїв Сталінграда і 26-поверховий «Ольжин Град» у Вишгороді.

У 2017 році почалось будівництво перших будівель, що мають понад 20 поверхів у Львові та Хмельницькому. Декілька таких будівель планується звести до 2020-го року. Також існують проекти та концепції на подальші роки, передбачається будівництво 30-поверхових (та вище) будівель.

У Кропивницькому залишається недобудованою 20-поверхова вежа. Наразі подальша доля будівлі невідома.

Багато 14—19-поверхових висоток збудували та продовжують активно зводити у багатьох інших обласних центрах та великих містах України.[44]

Дивись також: Черкаські висотки

Хмарочоси майбутньогоРедагувати

У далеких планах є забудова надвисокими хмарочосами Києва, Дніпра, Донецька і Харкова та інших великих міст України.

У 2007—2015 рр. в Києві велось спорудження 214-метрового БФК «Sky towers», який має стати першою будівлею в Україні, що перетнула позначку в 200 метрів. На сьогоднiшнiй день будiвництво призупинене.

У планах залишились проекти: 53-поверхові башти «Victory Towers» (зараз там будується 36-поверховий ЖК «Manhattan City», 45-поверховий комплекс у Протасовому Яру, 60-поверховий центр «Кадетський Гай» у Києві, 54-поверховий БФК «Брама» у Дніпрі.[45]

Також залишається в нереалізованому вигляді проект маштабного бізнес-центру «Київ-Сіті» на Рибальському острові, де могли б височіти хмарочоси заввишки 200—300 метрів, зараз там будується ЖК «Rybalsky». Проект був перенесений на територію 11-го мікрорайону масиву Позняки-Західні і заморожений на стадії проектування.[46]

ДовгобудовиРедагувати

Проблемою хмарочособудівництва є «замороження» проектів (зупинення будівництва через недостатнє фінансування), багато українських багатоповерхівок стоїть у незавершеному вигляді, великого розмаху ця проблема набула під час економічної кризи 2008—2009 років.

Недобудованими залишились такі відомі хмарочоси як:

  • Дніпровські Вежі — комплекс із шести 35-поверхових веж, заввишки 110 метрів в Києві. Будівництво хмарочосів триває з 2000 року.
  • БЦ Міракс-Плаза — 46-поверховий, 192-метровий хмарочос в Києві. Будівництво триває з 2006 року. З 2016 р. будівництво відновлене, але зараз там будується 28-поверховий ЖК «Mirax».

Найвищі будинки УкраїниРедагувати

Історія найвищих будинків УкраїниРедагувати

Назва Висота К-кість поверхів Роки побудови Місто Статус
Київський Париж 46 м 7 19001901 Київ Реконструйовано в 1950 році
Хмарочос Гінзбурга 67,5 м 12 19101912 Київ Зруйновано в 1941 році
Держпром 68 м 13 19251928 Харків Існує
Дім Проектів 68,5 м 14 19301932 Харків Реконструйовано в 1963 році
Висотка на Хрещатику, 25 85 м 15 19531954 Київ Існує
Висотка на пр. Героїв, 1 101 м 31 19751979 Дніпро Існує
Будинок МТУ 120 м 28 19741986 Київ Реконструйовано в 2003 році
ЖК Башти 123 м 30 19992005 Дніпро Існує
Будинок Апеляційного Суду 127 м 27 19782006 Київ Існує
БЦ «Парус» 133,1 м 33 20042007 Київ Існує
БФК «Gulliver» 141,2 м 35 20032012 Київ Існує
ЖК на Кловському узвозі, 7 168 м 48 20082013 Київ Існує
 
Діаграма чисельності хмарочосів вищих 100 метрів в Україні

Міста України за поверховістю найвищих хмарочосівРедагувати

40 поверхів і вище від 30 до 40 поверхів від 25 до 30 поверхів від 20 до 25 поверхів
Київ Дніпро Донецьк Черкаси
Харків Сімферополь
Одеса Трускавець
Бровари Чернігів
Чорноморськ Кропивницький
Вишгород

Українські хмарочоси в культурі і мистецтвіРедагувати

 
Дім Проектів на ювілейній монеті

Вперше український хмарочос розрекламовувався як архітектурна цінність у 1912 році, це був Хмарочос Гінзбурга, який величався «гігантом» у туристичному довіднику «Супутник по місту Київ».

Пізніше, в 1929 році хмарочос обрали для зйомок експериментального кінофільму «Людина з кіноапаратом».

В 1930-х роках ще більшої слави добився харківський Держпром. 63-метровий хмарочос з'явився в радянському фільмі Дзиги Ветрова Три пісні про Леніна, як символ сучасності. Далі будівлю використовували в патріотичних комуністичних відео. Основний наголос у цих відеострічках робили на рекордну для тогочасного СРСР поверховість будинку.[47]

Крім відеозйомок Держпром описувався у багатьох віршах і творах відомих українських та зарубіжних письменників.

До схожого патріотичного кліпу про Київ 1983 року потрапили Будинок Торгівлі і Готель «Київ».[48]

Також українські хмарочоси помічають на туристичних картах, де вони зображуються на рівні з історичними пам'ятками.[49]

З 2007 року користується великою популярністю БЦ «Парус», хмарочос знявся в багатьох рекламах, музичних кліпах, серіалах, телевізійних програмах і українському фільмі Олександра Кірієнка Ілюзія страху, а також у промо-роликах України до Євро 2012.

Деякі історичні хмарочоси (Держпром і Дім Проектів) друкувалися на поштових марках, і карбувалися на ювілейних монетах та жетонах.

З 2004 року українські хмарочоси представлені на SkyscraperCity і SkyscraperPage — сайтах присвячених хмарочосам з усього світу.

ГалереяРедагувати

Київ, вид на хмарочоси
Київ, правий берег, захід сонця

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Высотные сооружения. Теория и практика: [монография] / А. В. Шимановский, М. П. Кондра, С. М. Кондра; ред.: А. В. Шимановский. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Киев: Сталь, 2015. — 485 c. — Библиогр.: с. 469—476

ПриміткиРедагувати

  1. Будівництво хмарочосів в Україні під загрозою. goodvin.info. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. 
  2. Фото-опис Хмарочоса Гінзбурга. Процитовано 16 липня 2010
  3. Хмарочос Гінзбурга. logos.biz.ua. Процитовано 6 березня 2018. 
  4. 200-метрова «свічка» на Майдані. bigbord.net. Процитовано 3 червня 2010. 
  5. Найвищі хмарочоси України. skyscraperpage.com. Процитовано 6 березня 2018. 
  6. Найвищі споруди України до 1900 року Процитовано 2010-06-07
  7. В. Овсійчук. Архітектурні пам'ятки Львова. — Львів : «Каменяр», 1969. — С. 39. — 50000 прим.
  8. Успенська Дзвіниця Процитовано 2010-06-07
  9. На пагорбах київського Звіринцю Процитовано 2010-04-28
  10. Рибаков М. О. Вулиця архітектора Городецького. Історико-краєзнавчі нариси. — Київ: «Фенікс», 2007. — С. 20. — ISBN 978-966-651-499-1 Процитовано 2010-07-10
  11. Прибуткові будинки у Києві Процитовано 2010-06-07
  12. Висота Хмарочосу Гінзбурга
  13. Government Building
  14. Будівля Кабінету Міністрів України Процитовано 2010-06-07
  15. Діаграма історичних хмарочосів Москви Процитовано 2010-06-08
  16. Висотка на Хрещатику
  17. Мій Київ Процитовано 2010-05-28
  18. Готель «Ялта». skyscraperpage.com. Процитовано 23 лютого 2010. 
  19. Готель «Турист». skyscraperpage.com. Процитовано 10 лютого 2010. 
  20. Включаючи технічні поверхи в надбудові
  21. Дніпровський фантом. sicheslav.50g.com. Процитовано 23 квітня 2010. 
  22. skyscraperpage: хмарочоси до 1991 року
  23. КИЇВСЬКІ ЖИТЛОВІ «ХМАРОЧОСИ» ДОБИ СОЦІАЛІЗМУ
  24. Все вище, вище і вище?
  25. 2 Poznanska St на skyscraperpage
  26. Дніпропетровські «Свічки» Процитовано 2010-02-10
  27. Міністерство праці й соціальних відносин на skyscraperpage
  28. 2A Friendship of Nations Sq. на skyscraperpage.com
  29. Термомоденізація будинків в Україні
  30. 6 найвищих будинків Києва
  31. Хмарочоси 1990-х років в Україні
  32. skyscraperpage: Хмарочоси від 2000 року
  33. «Україна цього тижня — Конструкція» № 40 (384).Жовтень 5-11, 2007 Процитовано 2009-01-13
  34. Підрахунок 20+ в Києві на www.skyscrapercity.com
  35. ЖК Башти Процитовано 2010-06-23
  36. Візитівки Дніпропетровска: Башти
  37. Крутогірний ансамбль
  38. Офіційна сторінка Мосту сіті-центру
  39. #Redirect Будівлі 20 поверхів і вище в Донецьку
  40. Новобудови у Харкові на skyscraperpage
  41. ЖК «Монте-Плаза»
  42. ЖК пр. Шевченко, 12б («кукуруза»)
  43. Висотна Черкащина
  44. Новобудови
  45. Пропозиції та проекти хмарочосів на skyscrapercity
  46. «Київ-Сіті» на Рибальському острові
  47. Хроніка 1930-х років
  48. Київ 1983 року
  49. Хмарочоси на туристичній мапі Києва