О́фіс[1] (англ. office від лат. officium — обов'язок, служба) — нежитлове приміщення, яке належить суб'єкту господарювання, де міститься його виконавчий орган і яке має певну адресу, через яку можна здійснювати поштовий зв'язок. В офісі міститься штаб-квартира, де перебуває керівництво та офіційне представництво фірми.

Офіс

Складається з двох частин: «фронт-офісу», де розміщуються зона очікування, приймальня, кабінет керівника, кімната для переговорів і таке інше, та «бек-офісу» — «робочої зони», де розташовуються підрозділи, що забезпечують аналітичну, фінансову, інформаційну та іншу роботу фірми.

Офіси поділяються на п'ять класів залежно від їхньої якості. Західна класифікація включає три типи: офіси класу A (найвищої якості), офіси класу B, офіси класу C (низької якості); українська класифікація додає до них офіси класу D та офіси класу E (ще гіршої якості).

В травні 2019 року в Україні дозволили будувати 150-метрові хмарочоси, ці будівлі можуть мати понад 50 поверхів. В чинних раніше будівельних нормах (ДБН) максимальна висота висотних житлових та громадських будівель, становила 100 м.

ГалереяРедагувати

Джерела та посиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Офіс // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.