Кімната

окреме приміщення у квартирі, або будинку

Кімна́та, покі́й[1][2], заст. ківна́та[3], го́рниця[4] — відокремлена стінами або перегородками частина будинку, квартири для проживання в ній.

Слово кімната проходить через пол. komnata від лат. cam(i)nata < caminus; (первісно — «приміщення з каміном», «опалюване приміщення»)[5], на польське посередництво вказує наголос на передостанній склад[6]. Щодо окремого приміщення в житлі можуть вживатися також слова «хата»[7] (у сільських будинках) і «покій».

Поділ приміщень на кімнати було відомо ще в Стародавній Греції, що підтверджується розкопками, що відносяться приблизно до 2200 року до нашої ери.

Види кімнатРедагувати

Спеціальні кімнатиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Покій // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кімната // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  3. Ківната // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 242.
  4. Горниця // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  6. Комната // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  7. Хата // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ПосиланняРедагувати