Руська унійна церква

Руська унійна церква (лат. Ecclesia Ruthena unita) — помісна католицька церква візантійського обряду (греко-католицька), утворена у 1596 році унаслідок Берестейської унії.

Руська унійна церква
лат. Ecclesia Ruthena unita

Засновники Київська митрополія
Дата заснування 1596
Статус Sui iuris
У складі Католицької церкви
Перший предстоятель Михайло Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
Останній предстоятель Теодосій Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
Літургічна мова Київський ізвод церковнослов'янської, руська
Музична традиція український наспів
Церковний календар юліанський

Після поділів Речі Посполітої основна канонічна територія перейшла під владу Російської та Австрійської імперій. Указом Катерини II від 19 жовтня 1795 року були ліквідовані уніатська Київська митрополія та єпархії, окрім Полоцької. У 1808 році на території Австрійської імперії для уніатів була створена спеціальна Галицька митрополія. На території Російської імперії остаточно ліквідована у 1839 році рішенням Полоцького собору.

Наступниками Руської унійної церкви вважають себе сучасні Українська та Білоруська греко-католицькі церкви.

ПредстоятеліРедагувати

З укладенням Берестейської унії за Михайлом Рогозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який носили київські первосвященики після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували й наступники Михайла Рогози:

Митрополити-архиєпископи Київські, Галицькі та Всієї РусиРедагувати

З укладенням Брестської унії за Михайлом Рогозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який мали київські первосвященики після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували і наступники Михайла Рогози:

Греко-католицькі митрополити в Російській імперіїРедагувати

1795 року наказом імператриці Катерини ІІ Теодосій Ростоцький був затриманий у Петербурзі під домашнім арештом. Його наступники також були повністю залежні від російської влади, не були визнані Папою Римським.

Церковна структураРедагувати

Після Берестейської унії 1596 року унійними стали Київська, Полоцька архієпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. Після смерті владики Кирила Терлецького в 1607 Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в 1702 за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналася Перемисьська єпархія за владики Інокентія Винницького, а в 1700 приєдналася Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття в 1616 польськими військами Смоленська король призначив у 1625 Лева Кревзу-Жевуського архієпископом Смоленським, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію; у 1646 внаслідок Ужгородської унії 1646 року виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.

Впродовж 17981809 років на території Нової Східної Пруссії в складі Королівства Пруссії існувала Супрасльська унійна єпархія.

 
Структура Унійної Церкви в Речі Посполитій 1772 року

До часу поділів Речі Посполитої Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священників і 4500000 парафіян (тоді як все населення Республіки Обох Націй становило 12300000 осіб[1]). Крім того, Унійній церкві належало 172 монастирі з 1458 ченцями[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — Warszawa : Wydawnictwo DiG, 2009. — S. 211. (пол.)
  2. Уніяцкая царква // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 114—116. — ISBN 985-11-0314-4.

Джерела та літератураРедагувати