Відкрити головне меню

Галицька греко-католицька митрополія

Га́лицька митропо́лія — греко-католицька (унійна) митрополія з центром у Львові і юрисдикцією на Галичину, утворена 1807 року Папою Римським Пієм VII як центральна митрополія Української греко-католицької церкви. Перестала існувати у 2005 році, коли осідок предстоятеля УГКЦ було перенесено до Києва.

ІсторіяРедагувати

У 1596 році київський митрополит Михайло Рогоза підписав Унію з Католицькою Церквою, а Київська (православна) митрополія стає унійною з Римом, відновлюючи таким чином первісну єдність Церкви, яка тривала до схизми 1054 року. Лише у 1620 році, після висвяти єрусалимським патріярхом Теофаном III нового митрополита та єпископів на ті престоли, які посідали унійні владики, з'являються дві паралельних єрархії, предстоятелі яких носять той самий титул — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси — та канонічно вважають «своєю» ту саму територію, хоча реально здійснюють свої повноваження лише стосовно тих, хто визнає їхню юрисдикцію.

В результаті трьох поділів Польщі Київська унійна митрополія була поділена між двома імперіями: Київська архієпархія, а також волинські та білоруські владицтва після другого та третього поділу опинилися під Російською імперією, а дві галицькі єпархії — Львівська і Перемиська, а також Холмська — відійшли до Габсбурзької монархії. В Росії розпочалося насильне переведення унійних єпархій на православ'я. В 1795 році Київська унійна митрополія була фактично ліквідована. Хоч пізніше, за царя Павла І, уніатам Росії були повернені деякі права і маєтності. Починаючи від митрополита Теодосія Ростоцького (від 1795) всі його наступники аж до офіційної ліквідації унійної церкви 1839 перебували в Петербурзі під домашнім арештом. Дійшло до того, що не було кому висвячувати нових єпископів на місце тих, що природно відходили.

За цих обставин серед галицької церковної ієрархії стала зароджуватися думка про необхідність створення на базі місцевих греко-католицьких єпархій окремої митрополії, з осідком у Львові, незалежної як від львівських латинських архієпископів, так і київських митрополитів.

Восени 1773 року львівський єпископ Лев Шептицький направив цісарці Марії Терезі проект, який передбачав дві можливості: першу, це відновлення давньої Галицької митрополії, підпорядкувавши їй Львівську і Перемиську єпархії; та другу, перенести осідок Київської митрополії з Польщі до Австрії, конкретно до Львова, так як керівництво розлогою митрополією по обидва боки кордону підняло б авторитет Австрійської держави.

11 вересня 1806 року цісар Франц I затвердив пропозиції про відновлення Галицької митрополії, що їх випрацювали Антоній Ангелович та Генеральний вікарій Львівської єпархії Михайло Гарасевич. Відень запропонував Папі Римському Пієві VII піднести Львівське єпископство до гідності митрополії в складі трьох владицтв: Львівської архієпархії, Перемиської та Холмської єпархій. На львівського архієпископа й галицького митрополита цісар просив затвердити Антонія Ангеловича, який після смерті холмського єпископа Порфирія Важинського і львівського єпископа Миколая Скородинського залишився єдиним греко-католицьким єпископом у Галичині.

24 лютого 1807 року Папа Римський Пій VII підписав буллу «In universalis Ecclesiae regimine», якою відновив Галицьку митрополію, затвердив номінанта і визнав за ним усі права, що ними користувалися київські митрополити.

25 вересня 1808 року відбулося урочисте сходження Антонія Ангеловича на галицький митрополичий престіл, на якому перебував до своєї смерті 1814 року.

У 1848 році митрополія складалася з двох єпархій — Львівської і Перемишльської, нараховувала 1985 парафій і близько 2 мільйонів 170 тисяч вірних[1]. У 1885 році було створено третю єпархію греко-католицької церкви із центром у Станіславові[2].

У 1946 році на Львівському соборі, Греко-католицьку церкву було неправосильно зі застосуванням примусу, ліквідовано і підпорядковано Московській патріархії.

Верховні архієпископи Галицькі, голови Галицької греко-католицької митрополії, перебували в Римі, аж поки у 1989 році церкву було офіційно відновлено в Україні (див.: Підпільна УГКЦ).

У 2005 році Галицьку митрополію було ліквідовано. Голова УГКЦ кардинал Любомир Гузар перебрався у Київ.

Галицькі митрополитиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Турій О. Греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Галичини 1848 −1867 рр. //Автореф. дис. канд. іст. наук. — Львів, 1994. — С. 12
  2. Делятинський Р. Історія Станіславівської єпархії (1885–1900). — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2001. — С. 22

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати