Відкрити головне меню

Іраклій (Лісовський)

єпископ Української греко-католицької церкви

Митрополи́т Іра́клій Лісо́вський (у світі Йо́сиф Одрову́ж-Лісо́вський; *1734, Усач, Білорусь — †30 серпня 1809, Орша) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 24 липня 1806 року Митрополит Київський — настоятель УГКЦ.

Іраклій Лісовський
Іраклій Лісовський
Митрополит Київський
24 липня 1806 — 30 серпня 1809
Обрання: 24 липня 1806
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: сам як адміністратор
Наступник: Григорій Коханович
Адміністратор Київської Митрополії
1805 — 24 липня 1806
Попередник: Теодосій Ростоцький
Наступник: сам як адміністратор
Архієпископ Полоцький
1784 — 30 серпня 1809
Попередник: Ясон Смогожевський
Наступник: Іван Красовський
 
Народження: 1734(1734)
Усач (Білорусь)
Смерть: 30 серпня 1809(1809-08-30)
Орша, Свято-Онуфріївський монастир
Похоронений: Струна (поблизу Полоцька)
Батько: Йосиф
Мати: Констанція
Єпископська хіротонія: 18 квітня 1784

ЖиттєписРедагувати

Народився в зубожілій польській шляхетській сім'ї. Був вихований у правилах католицького сповідання. Після закінчення початкової школи, вступив до ордену Василіян (встановлений курією спеціально для греко-католиків). Отримання освіти продовжив у місті Полоцьк, де вивчав філософію та богослов'я. Був настоятелем полоцького монастиря, а потім монастиря в Орші. Пізніше став пріоритетним членом полоцької уніатської консисторії. На цій посаді він став особисто відомий імператриці Катерині II, яка в 1784 році призначила його архієпископом Полоцьким. Активно викорінював нововведення, внесені до уніатського ритуалу латинства уніатами колишніх часів і склав новий уніатський служебник.

У 1795—1798 роки — адміністратор уніатської церкви у Литві, Білорусі та Україні. Після смерти Катерини II діяльність Лісовського була паралізована; уніатські справи були підпорядковані у ведення католицького митрополита, унаслідок чого посилилося звернення уніатів до католицтва. Імператор Олександр I після смерти митрополита Теодосія Ростоцького в 1805 році виділив ведення уніатських справ до особливого департаменту римсько-католицької колегії і призначив «митрополитом уніатської церкви в Росії», голову департаменту Лісовського, який рішуче взявся за впорядкування справ уніатського сповідання, здійснив ряд заходів щодо відокремлення його від католицтва. Він заснував уніатську духовну семінарію в Полоцьку, повернув білому духовенству земельні наділи, які забрали у нього базиліяни, послаблював, скільки міг, право ктиторства, підпорядковував священиків поміщикам. У цей час митрополія складалася з трьох єпархій: Полоцької, Луцької та Берестейської. 24 липня 1806 був зведений до сану уніатського митрополита Київського і всієї Руси. Помер 30 серпня 1809, встигнувши перед смертю призначити своїм наступником єпископа Луцького Григорія Кохановича.

ЛітератураРедагувати