Відкрити головне меню

Митрополи́т Григо́рій Кохано́вич (пол. Grzegorz Kochanowicz; перед 1750 — 1814, Жидичин) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 3 жовтня 1809 Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Григорій Коханович
Григорій Коханович
Митрополит Київський
3 жовтня 1809 — 1814
Обрання: 1 серпня 1809 як коад'ютор
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Іраклій Лісовський
Наступник: Йосафат Булгак
Єпископ Луцький і Острозький
1807 — 1814
Попередник: Стефан Левинський
Наступник: Яків Мартушевич
 
Народження: 1750(1750)
сучасна територія Білорусі, тоді - Річ Посполита
Смерть: 1814(1814)
Жидичин
Єпископська хіротонія: 1798

ЖиттєписРедагувати

Григорій Коханович народився у Білорусі, яка на той час входила до складу Речі Посполитої. Освіту здобув у Вільні (теолоґія). Після висвячення у сан священика (не був василіянином, на відміну від більшості ієрархів греко-католицьких єпархій) обіймав посади крилошанина, віцеофіціала, а згодом офіціала у Полоцькій капітулі. У 1807 став єпископом Луцьким і Острозьким. У вересні 1808 отримав дозвіл Апостольського Престолу на кумуляцію єпархій. 1 серпня 1809 російський імператор Олександр І номінував Кохановича на наступника митрополита Іраклія Лісовського[1]. Обраний митрополитом 3 жовтня 1809 р. Хоча й не був затверджений Апостольською Столицею, з причин труднощів спілкування з Римом, 10 січня 1811 р. висвятив в Вільні трьох нових єпископів: Полоцького Івана Красовського, вікарія Віленського з титулом єпископа Оршанського Адріяна Головню та вікарія Берестейського (майбутнього єпископа Володимирського) Лева (Леона) Яворовського. Мав конфлікт з василіянами. Помер у 1814 в Жидичині на Волині. Згідно з його бажанням, висловленим на смертному одрі, адміністрацію митрополичої єпархії доручено полоцькому архієпископові Івану Красовському, а Луцьку єпархію передано тимчасово під управу берестейського єпископа Йосафата Булгака.

ПосиланняРедагувати

  1. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 257.

ДжерелаРедагувати

  • «Довідник з історії України (А-Я)» / за загальною редакцією Ігоря Підкови і Романа Шуста. — Київ, 2001. — С. 360.
  • Іриней Назарко. «Київські і галицькі митрополити: біографічні нариси (1590—1960)». — Рим, 1960. С. 129—131.
  • Dmytro Blazejowskyj, «Hierarchy of the Kyivan Church (861—1990)», Rome 1990, s. 257, 285б 266 i 293.
  • Ks. Kazimierz Dola, «Katalog arcybiskupów i biskupów rezydencjalnych eparchii polskich obrządku grecko-unickiego od Unii Brzeskiej (1596) do roku 1945», [w:] «Historia Kościoła w Polsce» t. II 1764—1945, cz. 2 1918—1945, Poznań-Warszawa 1979, s. 304—311, s. 307.