Відкрити головне меню

Трипутня — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області. Населення становить 655 осіб. Орган місцевого самоврядування — Трипутнянська сільська рада.

село Трипутня
Triputnya gerb.png Tryputnya prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький
Рада/громада Трипутнянська сільська рада
Код КОАТУУ 5621888201
Основні дані
Засноване 1629
Населення 655
Площа 1,07 км²
Густота населення 612,15 осіб/км²
Поштовий індекс 34150
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати 51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д. / 51.54583° пн. ш. 26.31889° сх. д. / 51.54583; 26.31889Координати: 51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д. / 51.54583° пн. ш. 26.31889° сх. д. / 51.54583; 26.31889
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Місцева влада
Адреса ради 34150, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Трипутня , тел. 2-23-80
Карта
Трипутня. Карта розташування: Україна
Трипутня
Трипутня
Трипутня. Карта розташування: Рівненська область
Трипутня
Трипутня
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

На північно-західній стороні від села бере початок річка Крушини.

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про наше село Трипутня — 1629 рік.(карта Волинського воєводства 1629 року). Гербом нашого села є зображення трьох путень (відер),- так в давні часи називали відра. За іншою легендою назва села походить від трьох путів (доріг), один з яких був у сторону с. Дубов'я, другий — на с. Осова, третій — на Дубровицю.

Поблизу Трипутнів проживав пан Бронз, маєток якому подарував воробинський граф Плятер у 18 ст . Пан Бронз був людиною високоосвіченою і висококультурною, до того ж безмежно закоханий був у навколишню природу. Своє помістя він розмістив поблизу церкви на березі лісового потічка. Поблизу палацу він заклав чудовий парк, в якому висадили до 120 порід дерев і чагарників. Насіння квітів він виписував з багатьох країн Європи, в тому числі і з Голландії тюльпани.

А на потічку він вибудував каскад ставків з проточною джерельною водою. Крім коропів пан розводив навіть форель.

Внаслідок Ризького мирного договору у 1921році Західне Полісся до складу Польської держави. Рівненщину було поділено на 4 повіти: Острозький, Дубенський, Костопільський і Ровенський.

В нашому селі була польська школа, Навчання було безплатне. Вивчали Закон Божий, історію, читання, математику, музику, вчили вишивати. Проводилися екскурсії поїздом в село Хіночі та в м. Дубровицю.

Поблизу Трипутнів, у лісі розташовувалося польське село Березина. В ньому було 30 хат. Церкви в польському селі не було, тому поляки ходили до костьолу в Дубровицю та Володимирець.

В 1939 році наше село в складі Правобережної України було приєднано до України в складі Радянського Союзу.

З початком Німецько-радянської війни Волинь і Полісся перетворились на прифронтову смугу. 28 червня німці захопили м. Рівне. Німецького гарнізону в селі не було. Однак німці, приїжджаючи у темно-зелених мундирах, тримаючи в руках нагайки, разом з поліцаями забирали продовольство(поросята, корови, хліб і т. ін.), ламали жорна, діжки, плуги …

Страшна трагедія сталася у 1943 році. В результаті конфлікту між бандерівцями та поляками 7 квітня 1943 року (на Благовіщення) спалили польське село Березину. Вдалося втекти лише декільком полякам. А в суботу 23 квітня 1943 року (на Великдень) поляки та німці розпочали жахливу акцію знищення села Трипутня. Село було взяте у кулеметне кільце, щоб люди не могли втекти. З смолоскипами в руках поляки почали підпалювати хату за хатою. Під дулами кулеметів люди втікали в ліс, ховалися по льохах. Поляками було вбито 78 людей.

Після жахливої пожежі люди не мали де жити. Приходилося перебувати по 5-6 сімей в одній хаті .До печі була черга, щоб спекти хліб.

10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена частинами 397 стрілецької дивізії 1 Українського фронту і партизанами Бегми. 2 лютого було звільнено м. Рівне. У березні 1944 року Рівненщина була повністю визволена.

Після війни у вересні 1949 року в нашому селі було створено колгосп « Нове життя». 11 грудня 1950 року колгосп "Нове життя"був об'єднаний з колгоспом ім.. Молотова села Грані. !9 жовтня 1957 року колгосп ім.. Молотова був перейменований у колгосп «Україна».

20 лютого 1958 року до колгоспу «Україна» був приєднаний колгосп ім.. Чапаєва села Кривиця, до якого входили села: Кривиця, Літвиця, Залі шани.

В 1960 році колгосп «Україна» був перетворений на підсобне лісове господарство ліспромгоспу Домбровицького району.

З квітня 1966 року був створений радгосп «Трипутнянський». З 1996 року створено КСП «Трипутнянський». З січня 2000 року СВК «Трипутнянський».

НаселенняРедагувати

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 649 осіб[1].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,08 %
російська 0,46 %
білоруська 0,31 %
румунська 0,15 %

Ветерани Другої світової війниРедагувати

Подик Федір ІвановичРедагувати

Народився 12 травня 1911 року в селі Трипутня Дубровицького району Ровненської області, був одружений з Подик Антоніною Дмитрівною 1914 р. н., виховував сина і доньку, яка невдовзі померла від тифу, що в той час було звичним явищем. Після визволення Дубровичини 10 січня 1944 року силами 397 стрілецької дивізії І Українського фронту, Федір Іванович та багато його односельчан серед яких був і його рідний брат Павло Іванович, поповнили ряди Червоної Армії. На початок війни Подику виповнилося 30 років, службу проходив рядовим солдатом в артилерії. Почав воювати в Україні, і закінчив свій солдатський шлях дорогою понад Віслою в самому Берліні в травні 1945 року. Вернувся з війни живий та здоровий. З 1946 року працював їздовим на фермі, з 1972 року вийшов на пенсію, але не покидав своєї роботи ще протягом майже десяти років до 1980 р. Помер 16 вересня 1999 року. Виховав шестеро дітей. Був нагороджений:

  • Орден отечественной войны ІІ степени (№ ордена 5373626,1985 р.)
  • Орден "20 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1965гг. (8 апреля 1967г.)
  • Орден " 50 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1945гг
  • Ювілейна медаль «25 победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.»
  • Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (8 мая 1975г.)
  • Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (1976г.)
  • Ювілейна медаль «Сорок лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг
  • Ювілейна медаль „50 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (20 декабря 1963г.)
  • Ювілейна медаль „ 50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.“
  • Ювілейна медаль „ 50 років визволення України“
  • Ювілейна медаль „ 70 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (1990 р.)
  • Медаль Жукова»(1998 р.)

КультураРедагувати

Історія бібліотекиРедагувати

 
Дем'янець Евгенія перший бібліотекар Трипутнянської бібліотеки

Бібліотеку  в  селі Трипутня  було засновано 1954 рік. Літератури на той  час було дуже мало, а бажаючих прочитати книги було багато. В селі Трипутня створювалися хати — читання, де збиралася група людей для, яких були організовані голосні читання. У квітні 1958 року  направлена в с. Трипутня спеціаліст бібліотечної справи Осовська Є. М. Осовська Є. М. пропрацювала 27 років. В 1984 році пішла на заслужений відпочинок. Кількість читачів у 1958 році в бібліотеці с. Трипутня 830 з них дітей — 350. Книгозабезпеченість на одного читача була малою. Надходження літератури з кожним роком зростала. В  1966 році бібліотекарю с. Трипутня було присвоєно звання відмінної роботи, нагороджено дипломом. Народилася Євгенія Марківна в 1938 році в с. Турбівка, Попелянський р — н., Житомирська обл. Закінчила Дубенський культосвітній технікум 1956—1958 рр. Під час роботи бібліотекарем була нагороджена медалю за доблесний труд до 100 — річчя з Дня народження Леніна — 1970 році. У 1984 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Стасюк Марія Василівна та Тимчишина Віра Федорівна.

В 1987 році  бібліотекарем с. Трипутня працювала Разкевич Любов Іванівна. До 1988 року бібліотека знаходилась в старому приміщенні. 1988 році бібліотеку було перенесено в нове приміщення Будинку культури. У 1998 році бібліотеку прийняла Самко Жанна Володимирівна, яка працює до цього часу. В 2002 році сільську і шкільну бібліотеки було об'єднано в публічно– шкільну. Більш детальна інформація Трипутнянська публічна — шкільна бібліотека


Пам'яткиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати