Теорема Діріхле про оборотні елементи

Теорема Діріхле про оборотні елементи — теорема алгебраїчної теорії чисел, що описує підгрупу оборотних елементів (які також називаються одиницями) кільця алгебраїчних цілих чисел числового поля .

Формулювання

ред.

Нехай   — числове поле (тобто скінченне розширення  ), а   — його кільце цілих чисел і   — група його оборотних елементів. Тоді   є ізоморфною скінченнопородженій абелевій групі  , де  циклічна група коренів одиниці, що належать  , а  , де   — число різних вкладень   в поле дійсних чисел  , а   — число пар комплексно-спряжених різних вкладень в  , які не є дійсними.

Наслідки і узагальнення

ред.

Зокрема, оскільки для розширення степеня n,  , то  , і рівність виконується тоді і тільки тоді, коли всі вкладення   в   є вкладення в поле дійсних чисел.

Існування нетривіальних цілих розв'язків рівняння Пелля   випливає з теореми, застосованої до   - квадратичного розширенню  .

Випадок групи оборотних елементів максимального рангу пов'язаний [1] з багатовимірними ланцюговими дробами.

Доведення

ред.

Впорядкуємо всі вкладення числового поля   в поле комплексних чисел   так, що перші   вкладень   є вкладеннями у поле дійсних чисел, а   і   для всіх   є парами комплексно спряжених вкладень, що не є дійсними. Також введемо вкладення   задане як  .

Відображення   задане як   є гомоморфізмом із   у гіперплощину   в   (позначимо її  ). Його ядро складається з елементів   для яких   для всіх вкладень  . У стандартній топології на   ядро є обмеженою підмножиною дискретної множини   і тому є скінченною підгрупою. Якщо її порядок є рівним   то кожен його елемент є коренем одиниці N-ого степеня. То ядро є циклічною групою оскільки воно є підгрупою циклічної групи всіх коренів з одиниці степеня  .

Залишається довести, що образ відображення   є ґраткою у гіперплощині  . Нехай   — обмежений окіл початку координат у гіперплощині  . Для точок   що відображаються у   всі   є обмеженими, тож у стандартній топології вони належать перетину   і деякої обмеженої множини. Тому їх кількість є скінченною. Як наслідок образ відображення   є дискретною підмножиною у гіперплощині  .

Необхідно довести, що лінійною оболонкою цього образу є вся гіперплощина  . Для доведення цього факту достатньо довести твердження:

Для довільних дійсних чисел   що не є всі рівними між собою, існує елемент   для якого  .

Нехай   — додатні дійсні числа, такі що  , де d є дискримінантом поля K. Множина   задана нерівностями  , для  , i   для   є обмеженою, замкнутою, опуклою і симетричною щодо початку координат; її об'єм є рівним  . Згідно теореми Мінковського існує ненульове ціле число у полі   для якого   для всіх вкладень. Тоді також з означень  .

Оскільки також  , то

 

і подібним чином

 .

Зважаючи на ці обмеження  і  . І зокрема  .

Назвемо   еквівалентними якщо   є елементом  . Елементи у класі еквівалентності породжують певний головний ідеал і з точністю до знаку їхня норма є нормою цього головного ідеалу. Тож існує лише скінченна кількість класів еквівалентності норми яких є обмеженими  . Нехай   — представники цих класів. Введений вище елемент   лежить в одному з таких класів, тож  , є оборотним елементом для деякого i.

Але   і це відрізняється від   щонайбільше на  , що не залежить від чисел  . Можна обрати   так щоб на додачу до попередніх умов також  . Тоді  

Примітки

ред.
  1. В. И. Арнольд. Цепные дроби. — М. : МЦНМО, 2001. — С. 35. — ISBN 5-94057-014-3.

Література

ред.
  • Дрозд Ю. А. Теорія алгебричних чисел : навч. посіб. для студ. мех.-мат. ф-ту. — К. : Редакційно- видавничий центр "Київський ун-т", 1997. — 82 с. — ISBN 966-594-019-8.
  • Swinnerton-Dyer, H.P.F. (2001), A brief guide to algebraic number theory, London Mathematical Society Student Texts, т. 50, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-00423-7, MR 1826558