Суворове (селище)
Суворове, до 1941 року Шикирли-Китай (гаг. Şıkırlı-Kıtay, рум. Șichirlichitai, болг. Шикирли Китай) — селище Ізмаїльського району Одеської області. Адміністративний центр Суворовської селищної громади.
| Селище Суворове | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Ізмаїльський район
| ||||
| Громада | Суворовська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | UA51080110010083652 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1815 | ||||
| Колишня назва | Шикирли-Китай (рум. Șichirlichitai) | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 5.53 км² | ||||
| Населення | ▬ 4548 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 843.6 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 68633 | ||||
| Телефонний код | +380 4841 | ||||
| Географічні координати | 45°34′49″ пн. ш. 28°58′57″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 28.98250° сх. д.Координати: 45°34′49″ пн. ш. 28°58′57″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 28.98250° сх. д. | ||||
| Водойма | р. Великий Катлабуг і Малий Катлабуг, о.Катлабуг
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Котлабух | ||||
| До станції: | 5 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - залізницею: | 26 км | ||||
| - автошляхами: | 47 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47 | ||||
| Голова селищної ради | Генчевський Петро Дмитрович | ||||
| Карта | |||||
  Суворове | |||||
 Суворове | |||||
| |||||
|
| |||||
Засноване у 1819 році болгарськими переселенцями. Селище розташовано над озером Катлабуг, 6 400 меш. (1970), 4 835 меш. (2001). Основу економіки селища складає харчова промисловість.
Географія ред.
Суворове знаходиться в рівнинній ділянці на північно-західному березі озера Катлабуг, за 36 км в північно-західному напрямку від Ізмаїлу.
Історія ред.
У складі Російської імперії в 1819—1857 роках ред.
Село Шикирли-Китай було засноване в 1819 році болгарськими переселенцями, але передбачається, що такі поселенці знаходилися в цих місцях і раніше. Назва села залишилася від пастухів-ногайців, які проживали тут у 1807—1809 роках. Указом російського імператора Олександра I від 29 грудня 1819 року, що регулює статус болгарських колоній, Шикирли-Китай було вказане селом в Ізмаїльському повіті.
У 1852 році в Шикирли-Китаї проживають 1042 чоловік.
У складі Молдавського князівства (Румунії) в 1857—1878 роках ред.
Відповідно до Паризького миру в 1856 році південна частина Бессарабії, в тому числі Шикирли-Китай входить до складу Молдавського князівства (з 1861 — в складі об'єднаної Румунії).
У 1858 році молдовська влада дозволили відкрити в селі болгарську початкову школу, але в 1868—1869 навчальному році румунська влада спрямувала свої дії на румунізацію цього навчального закладу. У 1869 році болгарські вчителі викладали лише дві години на день.
У 1861—1862 роках жителі Шикирли-Китаю приєдналися до переселенського руху бессарабських болгар з Румунії та Росії і заснували село в Таврії, пізніше перейменовано в Софіївку.
З 1860 року громада селища мала печатку з гербом — зображенням двох жінок у турецькому вбранні.
У складі Російської імперії в 1878—1917 роках ред.
У період 1878—1918 село знову розташоване в Російській імперії. На початку двадцятого століття в Шикирли-Китаї знаходиться 432 будинків і проживає 2932 жителів.
У складі Румунського королівства в 1918—1940 та 1941—1944 роках ред.
За роки 1918—1940 і 1941—1944 Шикирли-Китай знаходиться в складі Королівства Румунія. За даними перепису 1930 року загальна чисельність жителів становить 4267 осіб, з яких 4095 болгари (95,97 %), 78 румунів (1,83 %), 27 росіян (0,63 %), 26 поляків, 6 гагаузів, 5 греків, 3 євреїв і 1 серб.
У 1941—1944 році, під час правління румунського уряду в Бессарабії протягом Другої світової війни село стало йменуватися Король Міхай I (Regele Міхай I).
У складі Радянського Союзу в 1940—1941 та 1944—1991 роках ред.
З кінця червня 1940 по червень 1941 року Шикирли-Китай знаходиться у складі Радянського Союзу. У січні 1941 року створено перший колгосп — «А. В. Суворов». У тому ж році село було перейменовано в Суворове і було призначене центром району, яким і було до 1959 року. У 1941 році радянська влада провели перші репресії, зачіпаючи 11 багатих сімей так званих «куркулів».
З 1944 по 1991 рік Суворове знову в складі СРСР. За роки, що минули після 1944 року, було завершено колективізацію. У 1959 році Суворовський район було скасовано і село ввійшло до складу Ізмаїльського району. У 1961 році Суворове отримало статус селища міського типу.
У складі України ред.
З 1991 року Суворове знаходиться у складі незалежної України.
26 грудня 2022 року Суворовcькою селищною радою було підтримано перейменування населеного пункту на Бессарабське.[2]
3 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування селища на Шикирлик, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді. [3][4]
Населення ред.
Кількість мешканців становить 4835 осіб (2001 р.). Щільність — 874 осіб/км². Більшість жителів є болгарами за походженням.
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1852 | 1042 |
| 1930 | 4267 |
| 1970 | 6400 |
| 2001 | 4835 |
Економіка ред.
Мешканці селища зайняті переважно в сільському господарстві (вирощуванні зерна, виноградарства і розведення великої рогатої худоби). Також є завод з виробництва асфальту, та молочна ферма.
Примітки ред.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ На Одещині перейменували селище Суворове на Бессарабське. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
Посилання ред.
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Погода в селищі Суворове
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Суворове — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Н. Д. Руссев. Шикирлик-Суворово: два века истории (1815—2015).По документам и рассказам участников собітий. Одесса: Издательство Черноморье, 2017. 682 с.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |