Відкрити головне меню

Стенлі Ален Маккристал (англ. Stanley Allen McChrystal, Stanley A. McChrystal; нар.14 серпня 1954 р.) — військовослужбовець ЗС США, генерал СВ США. У 2003—2008 рр. — начальник управління спеціальних операцій Головного управління спеціального призначення МО США, Головнокомандувач військ спеціального призначення США. У 2009—2010 рр. — командувач Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані. Генерал СВ США (з 2009 р).

Стенлі Маккристал
StanleyMcChrystal.jpg
генерал США Стенлі А. Маккристал
Народження 14 серпня 1954(1954-08-14) (64 роки)
Форт Лівенворт, Канзас,
Flag of the United States.svg США
Рід військ Сухопутні війська США Сухопутні війська
Освіта Гарвардський університет,
Військова академія США,
Військово-морська Академія США
Роки служби 1976—2010
Партія Демократична партія США
Член Сили спеціальних операцій армії США
Звання US-O10 insignia.svg Генерал
Формування Сили спеціальних операцій армії США Сили спеціальних операцій
Командування
Війни / битви Війна в Перській затоці
Операція «Непохитна свобода»
Операція «Іракська свобода»
Нагороди
Медаль за видатну службу в Збройних силах (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Бронзова Зірка (США)
Медаль за відмінну службу в Збройних силах (США)
Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США)
Медаль за похвальну службу (США)
Медаль за відмінну службу в Збройних силах (США)
Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США)
Медаль за видатну службу в Збройних силах (США)
Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США)
Медаль за службу національній обороні (США)
Стенлі Маккристал у Вікісховищі?

Зміст

ОсвітаРедагувати

Служба у ЗС СШАРедагувати

1972—1976 — курсант військового училища СВ США Вест-Пойнт.

82-а ПДД

7-ма група ССО

24-а дивізія СВ[en]

  • 1982—1982 — офіцер штабу дивізії (начальник відділу штабу 24-ї дивізії СВ США, в/ч «Форт Стюарт[en]», капітан)
  • 1982—1984 — командир роти спеціального призначення (1-а рота спеціального призначення 3-го окремого розвідувального батальйону 19-го полку 24-ї дивізії СВ США, капітан)
  • 1984—1985 — начальник штабу батальйону (орб 19-го полку 24-ї дивізії СВ США, капітан)

75-й полк рейнджерів

  • 1985—1986 — офіцер штабу батальйону (3-й ПДБ 75-го ПДП, капітан)
  • 1986—1987 — командир роти (1-а рота 3-го ПДБ 75-го ПДП, капітан)
  • 1987—1989 — начальник штабу батальйону (3-й ПДБ 75-го ПДП, капітан)
  • 1989—1990 — слухач військової академії (Військова академія ВМС, м. Ньюпорт штату Род-Айленд, майор)
  • 1990—1993 — співробітник центрального апарату ГУ ССО МО США (Управління спеціальних операцій ГУ ССО МО США, майор-підполковник). В якості співробітника УСО брав участь у плануванні застосування сил спеціального призначення в операції «Буря в пустелітелі»
  • 1993—1994 — командир батальйону (2-й ПДБ 504-го ПДП, підполковник)
  • 1994—1996 — командир батальйону (2-й ПДБ 75-го ПДП, підполковник)

Порядок надання військових званьРедагувати

Знак розрізнення Військове звання Дата
  Генерал 11 червня 2009 р.[5]
  Генерал-лейтенант 16 лютого 2006 р.
  Генерал-майор 01 травня 2004 р.
  Бригадний генерал 01 січня 2001 р.
  Полковник 01 вересня 1996 р.
  Підполковник 01 вересня 1992 р.
  Майор 01 червня 1987 р.
  Капітан 01 серпня 1980 р.
  Старший (1-й) лейтенант 02 червня 1978 р.
  Молодший (2-й) лейтенант 02 червня 1976 р.

ВідставкаРедагувати

22 червня 2010 р. в журналі «Rolling Stone» вийшла стаття, де Маккристал допустив ряд різких висловлювань на адресу посла США в Афганістані Карла Ейкенбері. Також він уїдливо відгукнувся про віце-президента Д. Байдена і спецпредставника США в Афганістані й Пакистані Р. Голбрука. Незважаючи на те, що Маккристал відразу після цього вибачився за свої слова, ця скандальна публікація викликала гнів президента США Б. Обами, після чого генерал подав у відставку. 23 червня відставка була прийнята[6][7].

28 червня Маккристал заявив, що має намір звільнитися з військової служби. Хоча, згідно з американськими законами, повний генерал міг вийти у відставку тільки через три роки після надання військового звання, в Білому домі зробили для С. Маккристала виняток, і він звільнився зі Збройних Сил 23 липня 2010 р.[8].

У 2017 р. вийшов фільм «Машина війни», у ролі прототипу генерала Стенлі Маккристала був Бред Пітт[9].

Діяльність по відставціРедагувати

У серпні 2010 р. Єльський університет оголосив, що він запросив Маккристала вести семінар для студентів магістратури з сучасного лідерства в Інституті глобальних досліджень імені Джексона[10].

У листопаді 2010 р. стало відомо, що Маккристал став членом правління пасажирської авіакомпанії «JetBlue Airways»[11]. На початку 2011 р. Маккристал заснував власну консалтингову компанію «McChrystal Group»[12]. У лютому 2011 р. Маккристал увійшов до ради директорів компанії «Navistar International», найбільшого виробника вантажних автомобілів для американської армії[13].

У грудні 2011 р. Маккристал був призначений бути головою ради директорів компанії «Siemens Government Technologies», нового підрозділу концерну «Siemens», створеного для роботи з замовленнями від американського уряду[14].

Особисте життяРедагувати

Сім'я Маккристала має ірландсько-шотландське походження. Його батько, Герберт Маккристал-молодший служив в армії США в окупованій Німеччині, Кореї та В'єтнамі, пізніше працював в Пентагоні і пішов із армії у званні генерал-майора. Стенлі був четвертою дитиною в сім'ї з п'яти хлопчиків і дівчинки: всі вони так чи інакше пов'язали своє життя з армією.

Володіє іспанською мовою.

Одружений з квітня 1977 р.. Є батьком єдиного сина.

ВідзнакиРедагувати

За інформацією Ради з міжнародних відносин[15]:

  Знак піхотного експерта[en]
  Значок парашутиста США
  Знак ідентифікації офіцера Об'єднаного комітету начальників штабів США
  Нарукавна нашивка Сил спеціальних операцій Армії США[en]
  Нарукавна нашивка рейнджера[en]
  Знак парашутиста Великої Британії[en]
  Бойова зірка
  Нагорода за видатну єдність військової частини
  Стрічка служби за кордоном
  Стрічка армійської служби
  Експедиційна медаль Збройних Сил США
  Експедиційна медаль за війну з глобальним тероризмом
  Медаль за службу у війні з глобальним тероризмом
  Медаль «За службу із захисту Кореї»
  Медаль за гуманітарну допомогу
  Похвальна медаль армії

ПраціРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. (англ.)U.S. Department of Defense, «News Release: No. 264-00», May 19, 2000.
  2. (англ.)U.S. Department of Defense, «News Release: No. 306-03», May 07, 2003.
  3. (англ.)U.S. Department of Defense, «News Release: No. 106-06», February 06, 2006.
  4. (англ.)U.S. Department of Defense, «News Release: No. 147-08», February 25, 2008.
  5. (англ.)Stan McChrystal: The New U.S. Commander in Afghanistan, By M.J. Stephey, May 12, 2009. Time Inc.
  6. (рос.)Командующий силами в Афганистане Маккристал отправлен в отставку. // РИА Новости
  7. (рос.)Обама принял отставку командующего силами НАТО в Афганистане. // Lenta.ru
  8. (англ.)The New York Times, «McChrystal Ends Service With Regret and a Laugh», July 23, 2010.
  9. (рос.)Пивкина Вероника, Брэд Питт в роли прототипа генерала Стэнли Маккристала, 07.04.2017 // «Бродвей».
  10. (англ.)Anne Flaherty and Leanne Gendreau (2010-16-08). Gen. McChrystal to Teach at Yale. NBC Connecticut. Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2010-08-08. 
  11. (англ.)The Age — Business, World & Breaking News, «Fired McChrystal to join airline board», Apr 30, 2012.
  12. (англ.)LinkedIn, «McChrystal Group»
  13. (англ.)Heavy Duty Manufacturers Association, «Navistar Appoints Former General McChrystal to Board of Directors[недоступне посилання з травень 2019]», Febr. 21, 2011.
  14. (англ.)Bloomberg, «Siemens Hires Former U.S. Afghanistan Commander McChrystal», Dec 19, 2011.
  15. (англ.)Biography of General Stanley McChrystal. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 2017-03-07. Процитовано 2011-01-14. 

ПосиланняРедагувати