Відкрити головне меню

Список мурованих шатрових храмів Росії XVI—XVII століть

стаття-список у проекті Вікімедіа
(Перенаправлено з Список мурованих храмів шатрової архітектури XVI - XVIII століть у Росії)

У цьому списку представлені архітектурні споруди, що відносяться до особливого типу храмового будівництва, поширеного на російських теренах у XVIXVII ст. Тип шатрового храму зародився на початку XVI ст. Перші храми такого типу були побудовані іноземцями, і несуть в собі елементи тогочасної західноєвропейської архітектури, поєднані з рисами місцевого стилю давньоруської архітектури. У дореволюційні часи був навіть поширений термін «російська готика». Хоча церкви такого типу будувались не дуже часто, муроване шатрове будівництво було надзвичайно поширене та в значній мірі вплинуло на архітектурну традицію Росії. Окремі храми будувались навіть у XVIII ст. Церкви такого типу різноманітні за формами та зовнішнім оздобленням. Менш поширеним був тип шатрового храму-дзвіниці — «іже під дзвони».

Храмова шатрова архітектура була поширена майже виключно лише на великоросійських землях. На теренах тодішньої Гетьманщини цей стиль практично невідомий (окрім Варваринської церкви «під дзвони» у Китайгороді[1]). Малочисельні також і шатрові дзвіниці, типові на великоросійських теренах[а].

Храми такого типу будувались із конструктивним шатром (тобто відкритим у храмовий простір) або з декоративним (глухе шатро, поставлене на склепіння). Храми з конструктивним шатром будувались переважно в XVI столітті, з декоративним — головним чином у XVII. У 1650-ті рр. наказами патріарха Никона шатрове будівництво власне храмів було заборонено. І хоча після його падіння заборону скасували, масового зведення шатрових церков вже не було.

Список включає споруди як збережені до нашого часу, так і втрачені (повністю, або частково, якщо є інформація). Для кожної будівлі вказані назва (посвячення), місцерозташування, дата будівництва, примітки, фото. Список побудований за хронологічним принципом, частково збережені споруди позначені рожевим кольором. Повністю втрачені об'єкти виділені сірим кольором.

Зміст

Список мурованих шатрових храмівРедагувати

Об'єкти, що не збереглись у первісному вигляді або дійшли у зруйнованому стані
Об'єкти, що повністю втрачені

Пам'ятки XVI століттяРедагувати

Назва Місцерозташування Датування Примітки Фото
Покровська церква Александрівського Успенського монастиря Владимирська область, Александров 15081513 (В. В. Кавельмахер, С. В. Заграєвський), 1550-ті (О. І. Некрасов) або 1570-ті (А. Л. Баталов)[2] рр. Згідно з сучасними дослідженнями, церква є найдавнішим шатровим храмом Росії[3]. Первісно вона називалась Троїцькою. Автор будівлі — найвірогідніше італієць Алевіз Новий Фрязін (Алоїзій Ламберті да Монтаньяно). Збудована за наказом Василя III Івановича як один з храмів його літньої палацевої резиденції в Александровській Слободі. Первісно це був невеликий кубічний безабсидний трапезний храм, проте в другій половині XVII ст. були додані численні прибудови, в тому числі приділ[б] та шатрова дзвіниця. На внутрішньої поверхні храмового шатра збереглись розписи 1570-х рр.    
Церква Євфимія Великого Снетогорського монастиря Псков 1520-рр.(?), за непрямими даними. Трапезний безапсидний гранчастий храм. За іншими даними, зроблений шатровим у середині XVI ст. Знищений у 1834 р.
Церква Вознесіння у Коломенському Москва 1528 — 1532 рр[4]. Раніше вважалась найдавнішим мурованим шатровим храмом. Збудована великим князем Василем III Івановичем. Архітектор — найвірогідніше італієць Петрок Малий (Петро Фрязин, П'єтро Франческо Аннібале)[5]. Це високий безабсидний храм на подклеті, оточений критими папертями з трьома крильцями[6]. Пам'ятка ЮНЕСКО.    
Воскресенська церква Московська область, Городня (Зевалово) 1530-ті — 1540-ві pp., перебудовувалась. Великий восьмигранний храм, первісно безабсидний. Побудований поміщиком С. І. Злобіним. Наприкінці XVII ст. прибудована двоповерхова паперть з двома малими одноабсидними хрестово-купольними приділами. Дзвіниця XIX ст. На початку XXI ст. в результаті бездарної «реставрації» до храму прибудована абсида, при чому була знищена частина східної стіни первісної церкви[7][8].  
Церква Миколи Чудотворця Покровського монастиря Нижньогородська область, Балахна 1552 р[9]. Побудована Іваном IV Васильовичем в часи Казанської війни. Кубічний триабсидний храм на підклеті. Прибудови 17191722 рр., в тому числі шатрова дзвіниця, знищені за радянських часів.  
Успенська церква Брусенського монастиря Московська область, Коломна 1552 р. Невеликий кубічний триабсидний храм. Не має рівня вісьмерику: шатро поставлене безпосередньо на верхи стін. У 1880-х рр. з заходу до храму була прибудована величезна двоповерхова трапезна дурної «псевдоросійської» архітектури[10][11].  
Церква Олексія Митрополита Рязанського Солотчинського монастиря Рязанська область, Солотча Бл. 1552 р. Восьмигранний храм з двоповерховою трапезною палатою. Храм повністю розібраний в 1847 р.  
Покровський собор, що на Рву Москва 1554 — 1560 рр. Шатровим є лише центральний стовп дев'ятибанного храму. Побудований Іваном IV Васильовичем відразу по закінченню Казанської війни, згідно з найпоширенішою легендою — Постніком Яковлєвим. Пам'ятка ЮНЕСКО.  
Спасо-Преображенський собор Воротинського монастиря Калуга, Спас 1550-ті рр. Побудований князем М. І. Воротинським. Кубічний триабсидний храм на підклеті[12].  
Спасо-Преображенський собор Соловецького монастиря Архангельська область, Соловецькі острови 1557 — 1566 рр. Побудований Іваном IV Васильовичем. Первісно шатровий храм з приділами[13], через деякий час після побудови храмове шатро напіврозібрано, залишена частина перетворена на конусовидний гранчастий бабинець. Пам'ятка ЮНЕСКО.    
Церква Сергія Радонезького (Розп'ятська) Богоявленського монастиря в Кремлі Москва 1557 — 1558 рр. Збудована Іваном IV Васильовичем. Високий одноапсидний храм з прибудовами XVII ст. Церква, як і інші споруди Богоявленського монастиря, знищена наприкінці XVIII — на початку XIX ст. при побудові будинку старої Збройової палати.  
Церква Козьми та Даміана Владимирська область, Муром Освячена в 1564 р. Збудована царем Іваном IV Васильовичем. Зодчий — ймовірно Постнік Яковлєв. Кубічний одноабсидний храм. Шатро зруйнувалось в 1868 р. від буревію, нині храм відновлений, але в дуже спотвореному вигляді.  
Борисоглібський собор Тверська область, Стариця 1558 — 1561 рр., перебудовувався. Первісно це був великий п'ятишатровий храм, при чому шатрові бані стояли на єдиному високому спільному ярусі. Собор був збудований коштом удільного князя В. А. Старицького[14]. У середині XVIII ст. обвалились два бічні шатра. Остаточно храм розібраний в 1802 р.    
Церква Микити Мученика Ярославська область, Єлізарово 1552 — 1556(?), 15661567 рр. Побудована в своїй вотчині відомим опричником А. Д. Басмановим[15]. Триабсидний храм, прикрашений різноформними кокошниками. На початку XIX ст. прибудовані трапезна та масивна класицистична дзвіниця.  
Церква Миколи Чудотворця «Довгошея» Рязань 1566 р. Побудована А. Д. Басмановим або Ф. А. Басмановим в часи їхнього воєводства в місті. Кубічний одноабсидний храм з пізнішою дзвіницею. У 1902 р. розібрана та зведена заново, цей новороб зруйнований за радянських часів.  
Церква Усікновення голови Івана Предтечі на Дівочому полі. Москва Бл. 1570 р. Триабсидний храм з кількома рівнями закомар та кокошників, трапезна та шатрова дзвіниця були прибудовані в XVII ст. Поруйнована французами в 1812 р., в 1820-ті рр. її руїни було розібрано.  
Церква Миколи Чудотворця (Гостинодворська) Казань Бл. 1570 р. Високий, первісно безабсидний храм. У XIX ст. сильно спотворений: прибудована абсида, первісне храмове шатро розібране та збудоване знову з викривленнями, прибудована нова [дзвіниця]. За радянських часів верхи храму розібрані[16]. Від древнього храму залишилась лише коробка стін.  
Розп'ятська церква Владимирська область, Александров 1570 р. Церква типу «іже під дзвони». Розбудована Іваном IV Васильовичем із стовповидного храму 15081513 рр[17]. Наприкінці XVII ст. прибудовані т.зв. «Марфіни палати» — двоповерхова споруда-темниця.  
Спасо-Преображенська церква Московська область, Остров 1570-ті або 1590-ті рр. Високий білокам'яний триабсидний храм з двома малими хрестово-купольними одноабсидними приділами. Побудована найвірогідніше Іваном IV Васильовичем (за іншими даними — Борисом Годуновим)[18]. Над кубічною основою храму розташовані 12 малих бань, церква рясно прикрашена ярусами кокошників. Низька паперть та псевдоготична дзвіниця прибудовані в 18301838 рр.  
Успенська церква Спасо-Євфиміївського монастиря Владимирська область, Суздаль 1570-ті рр. В об'єм нової церкви увійшли частини малого безстовпного храму-попередника 1520-х рр. Високий одноабсидний трапезний храм з численними прибудовами XVIXVII ст[19]. Пам'ятка ЮНЕСКО.  
Введенська церква Успенського монастиря Тверська область, Стариця Бл. 1570 р. Побудована Іваном IV Васильовичем. Високий безабсидний храм з двоповерховою трапезною палатою.  
Введенська церква Ферапонтова Лужецького монастиря Московська область, Можайськ 1577 р. Побудована Іваном IV Васильовичем. Кубічний безабсидний храм з трапезною палатою. У середині XVIII ст. дуже перебудований, шатро розібране[20]. Фактично від древнього храму залишилась лише коробка стін четверику.
Церква Іллі Пророка Московська область, Прусси До 1578 р. Збудована І. В. Шереметєвим у своїй вотчині. Невеликий кубічний храм з тридільним вівтарем. Нині відновлюється після тривалого запустіння[21].  
Благовіщенська церква Троїцького Лютікова Монастиря Калузька область, Корекозево 1570-ті рр. Тип «іже під дзвони». Трапезний храм, прибудови та приділ — XVIIXIX ст. Побудований дворянами Салтиковими. Знищений наприкінці 1930-х рр[22].  
Церква Петра Митрополита Ярославська область, Переславль-Залєський Освячена в 1585 р. Побудована на вклад царя Федіра I Івановича. Безабсидний храм на підклеті, оточений двоповерховою папертю[23]. Двоярусна класицистична дзвіниця — XIX ст.    
Спасо-Преображенська церква в Спас-Тушино Москва 1586 — 1587 рр. Невеликий кубічний храм. До 1764 р. тут був монастир. Церква знищена на початку 1880-х рр., на її місці зведена нова, у «псевдоросійському стилі»[24].    
Церква Різдва Христового Московська область, Бєсєди Бл. 1590 р. (1598 - 1599?[25]) Побудована Д. І. Годуновим в своїй вотчині. Білокам'яна церква з цегляним шатром. Два первісних малих хрестово-купольних приділи знищені та зведені заново на початку XIX ст. Дзвіниця — кінця XIX ст.
Введенська церква Троїцького Болдіна Монастиря Смоленська область, Болдіно 1592 р. Побудована, разом із іншими монастирськими спорудами, майстром Ф.C.Конем на кошти Бориса Годунова. Сильно зруйнована гітлеровцями в 1943 р., нині відбудована, проте в дуже спотвореному вигляді.      
Богоявленськая церква Костромська область, Красне-на-Волзі 1592 р. Побудована в своїй вотчині Д. І. Годуновим. Кубічний триабсидний храм на підклеті, з чотирма ярусами різноформних закомар та кокошників. З трьох боків церква оточена папертю з двома малими купольними приділами. Невелика шатрова дзвіниця — 1770-х рр.    
Смоленська церква Тверська область, Кушаліно 1594 — 1597 рр. Побудована в своїй вотчині «царем» Симеоном Бекбулатовичем[26]. Триабсидний кубічний храм з купольними приділами в бічних абсидах. Трапезна та дзвіниця — кінця XIX ст.  
Церква Святого Георгія Владичного монастиря Московська область, Серпухів 1598 — 1606 рр. Масивний безабсидний храм з двоповерховою трапезною та іншими прибудовами XVIXVII ст.; побудована коштом Бориса Годунова[27].    
Церква Бориса та Гліба в Борисовому Городку Московська область, Борисово Межа XVIXVII ст. Високий храм на підклеті, заввишки 74 м. Побудований Борисом Годуновим у своїй заміській резиденції[28]. Знищена, як і інші споруди Борисова Городка, в 1802 р.    

Пам'ятки XVII століттяРедагувати

Назва Місцерозташування Датування Примітки Фото
Спасо-Преображенська церква в Копьє Москва 1623р. Кубічний триабсидний храм. Наприкінці XVII ст. додані південний хрестово-купольний приділ та шатрова дзвіниця над притвором. Храм сильно постраждав від пожежі 1812 р., у 1817 р. був зламаний.
Успенська «Дивна» церква Олексіївського монастиря Ярославська область, Углич 1628[29] або 1630-ті рр. Трапезний двоповерховий трьохшатровий триабсидний храм.
Архангельський собор Нижній Новгород 1628 — 1631 рр. Побудований майстрами Л. С. Семеновим-Возоуліним та А.Константиновим[30] на фундаментах храмів XIIIXIV ст. Кубічний триабсидний храм з масивною шатровою дзвіницею 1620-х рр. (остання дещо перероблена ззовні у XVIII ст.). Малий приділ 1670-х рр. перебудовувався, знищений в радянські часи.  
Собор Олексія Чоловіка Божого Олексіївського монастиря в Чертольє Москва 1631 — 1634 рр. Побудований на замовлення царя Михайла Романова майстрами А.Константиновим та Т.Шарутіновим. Двошатровий храм, трапезна та шатрова дзвіниця прибудовані у другій половині XVII ст. Собор знищений в 1838 р[31].    
Церква Зосіми та савватія Соловецьких Троїце-Сергієвої Лаври Московська область, Сергієв Посад 1635 — 1638 рр. Високий двоповерховий одноабсидний храм при лікарняних палатах[32], побудований келарем Олександром (Булатніковим). Пам'ятка ЮНЕСКО.  
Церковь Покрови в Мєдвєдково Москва 1635 — 1640 рр. Побудована князем Дмитром Пожарським в своїй вотчині. Двоповерховий триабсидний храм з малими банями по кутам кубічного четверику. Два малих хрестово-купольних приділа та паперть прибудовані наприкінці XVII ст., невелика класицистична дзвіниця — XIX ст[33].    
Трьохсвятительська церква Антонієва Сійського монастиря Архангельська область, Монастир 1639, 1652 — 1661 рр[34]. Церква типу «іже під дзвони». Висока церква-дзвіниця з двоповерховою папертю. Верхні яруси та шатро були знищені за радянських часів, потім відтворені.  
Церква Мартиніана Білозерського Ферапонтова монастиря Вологодська область, Ферапонтово 1640 — 1641 рр. Невеликий кубічний храм. Вівтарна частина збудована заново в середині XIX ст. Пам'ятка ЮНЕСКО.  
Церква Зішестя Святого Духа Рязань 1642 р[35]. Церква побудована В. Х. Зубовим. У давні часи при ній був монастир. Двошатровий двухабсидний храм. Трапезна та дзвіниця — другої половини XIX ст.  
Благовіщенська церква Антонієва Сійського монастиря Архангельська область, Монастир 1642 — 1644 рр. Високий двоповерховий двухабсидний трапезний храм[36].  
Троїцька церква в Троїцьком-Голеніщеві Москва 1644 — 1645 рр., шатрові приділи бл. 1650 р. Побудована патриархом Йосифом. Майстри — А.Константинов та Л. М. Ушаков[37]. Одноабсидний храм з двома одноабсидними шатровими приділами. Галереї пізні, шатрова дзвіниця зламана та зведена заново в 1860 р.  
Успенська церква в Вешняках Москва 1644 — 1646 рр[38]. Побудована в своїй вотчині Ф. І. Шереметєвим. Невідомий майстер кола А.Константинова. Двоповерховий одноабсидний храм, в 1650-ті рр. додані двоповерхові галереї з трьома малими купольними приділами. Барокова дзвіниця прибудована в 1734 р.  
Покровський собор Хотькова Покровського монастиря Московська область, Хотьково. 1644 — 1648 рр. Трьохшатровий храм із прямокутною вівтарною частиною. До притвору примикала шатрова дзвіниця. Знищений в 1811 р., новий собор побудований в стилі класицизм.  
Церква Дмитра Солунського у Тверських воріт Москва До 1645 р. Двошатровий храм з трапезною та шатровою дзвіницею. Храм знищений окрім дзвіниці в 1791 р. та зведений заново у формах класицизму. Нова церква знесена в 1934 р[39].  
Успенська церква Печерського Вознесенського монастиря Нижній Новгород 1640-ві рр. Побудована А.Константиновим. Трапезний кубічний триабсидний храм на підклеті[40].  
Церква Євфимія Суздальського Печерського Вознесенського монастиря Нижній Новгород 1640-ві рр. Побудована А.Константиновим. Надбрамний храм з різноманітними прибудовами[41].  
Церква Миколи Чудотворця в Сапожках Москва Кінець 1640-х рр. Двоповерховий двухшатровий храм з трапезною, нова невелика класицистична дзвіниця — кінця XVIII ст. Храм знищений в 1837 р[42].    
Церква Похвали Богородиці Тула Кінець 1640-х рр. Трьохшатровий храм на підклеті, з прямокутною вівтарною частиною. Зруйнований бл. 1930 р.  
Казанська церква Троїцького монастиря Владимирська область, Муром 1648 — 1652 рр. Надбрамний безапсидний храм з трапезною та шатровою дзвіницею.  
Церква Воскресіння Христова в Гончарах Москва 1649 р. Трьохшатровий храм, трапезна та дзвіниця збудовані в другій половині 1860-х рр. Храм знищений в 1932 р.  
Святі ворота з церквами Богоявлення та Ферапонта Білозерського Ферапонтова монастиря Вологодська область, Ферапонтово 1649 р. Надбрамний двухшатровий безабсидний храм. Пам'ятка ЮНЕСКО.  
Церква Різдва Христового в Путінках Москва 1649 — 1652 рр[43]. Трьохшатровий трапезний храм з прямокутною вівтарною частиною, галереями, шатровим приділом та шатровою дзвіницею. Крильце додано за радянських часів.    
Церква Ірини Мучениці на Наришкіному Дворі Москва 1649 — 1652 рр. Невеликий домовий одноабсидний храм на підклеті, із трипролітною дзвіницею "псковського" типу. Частина комплексу палат роду Наришкіних. Церква розібрана у 1818 р., у 1870-ті рр. відтворена у гіпотетичних первісних формах. Знесена разом із перебудованим палацем наприкінці 1920-х рр.    
Входоєрусалимський собор Іоанно-Предтечинського монастиря Казань Поч. 1650-х рр. Трьохшатровий храм. Знищений та збудований заново з численними викривленнями в 18871894 рр. Ця новобудова знищена в 1930-ті рр.  
Введенська церква Воротинського монастиря Калуга, Спас Поч. 1650-х рр. Двошатровий двоповерховий трапезний храм з прямокутною вівтарною частиною. Дзвіниця в стилі класицизм прибудована в XIX ст[44].  
Троїцька церква Савино-Сторожевського монастиря Московська область, Савина Слобода ПОч. 1650-х рр. Невеликий надбрамний одноабсидний храм[45].  
Успенська церква Благовіщенського монастиря Нижній Новгород Поч. 1650-х рр. Двоповерховий двошатровий триабсидний трапезний храм з шатровою дзвіницею[46].    
Смоленська церква Іоанно-Предтечинського монастиря Смоленська область, Вязьма Бл. 1652 р. Трапезна триабсидна трьохшатрова церква з двома малими купольними приділами[47].  
Церква Сергія Радонезького Миколо-Волосовського монастиря Владимирська область, Волосове Бл. 1652 р. Невеликий двоповерховий трапезний храм.
Церква Євфимія Суздальського Кирило-Білозерського монастиря Вологодська область, Кириллов 1653 р[48]. Невеликий кубічний одноабсидний храм з трапезною та однопролітною дзвіницею «псковського» типу[49].  
Спасо-Преображенська церква Благовіщенського Кіржачського монастиря Владимирська область, Кіржач До 1656 р. Храм типу «іже під дзвони». Кубічний масивний одноабсидний четверик, увінчаний шатровою дзвіницею.
Воскресенський собор Новоєрусалимського монастиря Московська область, Істра 1658 — 1666, цегляне шатро 16821684 рр. Собор оригінальної архітектури збудовано зодчим А.Мокєєвим на замовлення патріарха Нікона, добудовувався за царя Федіра III. Власне шатрова частина була не церквою, а «двором церковним» над каплицею «Гробу Господнього». Шатро впало в 1723 р. Храм відбудований І. Ф. Мичуриним в 17321738 рр. (верхній ярус з шатром відтворений з дерева в 17561761 рр. К. І. Бланком, за проектом Ф.-Б. Растреллі (1754 р.)). Храм зруйнований гітлерівцями в 1941 р., нині він повільно відновлюється.  
Церква Володимирської ікони на Божедомці Ярославль До 1678 р. Трьохшатровий храм з прямокутною вівтарною частиною, трапезною та шатровою дзвіницею[50].    
Троїцька церква Александрової Чудової пустині Ярославська область, Александрова пустинь До 1678 р. Залишились руїни. Це була трьохшатрова церква з трапезною та масивною шатровою дзвіницею[51]. Храм був поруйнований за радянських часів, верхи його обвалились в 2007 р[52].
Церква Захарія та Єлизавети Олександрово-Свирського монастиря Ленінградська область, Свирське 1683 — 1685 рр. Кубічна церква типу «іже під дзвони». У XIX ст. дуже перебудована: заново зведені вівтарна та трапезна частини. Шатро знищене під час бойових дій в 1941 р., не відтворене.  
Церква Миколи Чудотворця в Петровському Московська область, Литкаріно 1681 — 1690 рр. Побудована в своєму маєтку І. М. Мілославським. У радянські часи було зруйноване храмове шатро. Первісні форми храму відновлені в 1970-ті рр.  
Знаменська церква Московська область, Анніно До 1690 р[53]. Побудована І. М. Мілославським або М. Б. Мілославським[54]. Дзвіниця — першої половини XIX ст.  
Церква Іллі Пророка Івановська область, Тєйково 1694 — 1699 рр. Побудована князями Прозоровськими. Тип «іже під дзвони». Зальна трапезна церква з гранчастим вівтарем та високою шатровою дзвіницею над основним об'ємом[55].  
Церква Олексія Митрополита Спасо-Преображенського монастиря Калузька область, Підкопаєве Кінець XVII ст. Має риси наришкінського бароко. Надбрамний храм "іже під дзвони". Одноабсидний четверик основного об'єму увінчаний стовповидною дзвіницею з двоярусним шатром[56].

У XVIII ст. відомі лише поодинокі випадки будівництва шатрових храмів в архаїчному стилі допетровської архітектури.

Пам'ятки XVIII століттяРедагувати

Назва Місцерозташування Датування Примітки Фото
Казанська церква Липецька область, Талиця 1-ша половина XVIII ст[57].(?) Кубічний храм з тридільною вівтарною частиною та низькою трапезною. Дзвіниця — першої половини XIX в.
Церква Усікновіння Голови Івана Хрестителя Татарстан, Потаніха 1738 р. Тип «іже під дзвони». Побудована купцем І. А. Міхляєвим. Високий триярусний одноабсидний храм на підклеті, з численними прибудовами, в тому числі двоповерховими палатами. Приділ в стилі «вісьмерик на четверику» — 1766 р[58].
Церква Варвари Дніпропетровська область, Китайгород[59] 1755 — 1756 рр. Тип «іже під дзвони». Кубічний двухабсидний храм з масивною шатровою дзвіницею над основним об'ємом. Побудована в своєму маєтку офіцером П. Є. Семеновим.

Також відомі дуже нечисленні шатрові храми-приділи. Це тип малих несамостійних храмів-прибудов при великих багатопрестольних парафіяльних або монастирських церквах.

Шатрові придільні храмиРедагувати

Назва Місцерозташування Датування Примітки Фото
Приділ Авраамія Ростовського при Богоявленському соборі Авраамієвського монастиря Ярославська область, Ростов 1553 р. Південно-східний безабсидний приділ[60].
Вівтарна частина собора Різдва Богородиці Мовчанського монастиря Сумська область, Путивль 1602 р[61]. Прямокутний четверик. При перебудові соборного комплекса бл. 1700 р., шатро розібране і замінено однобанним восьмериком.
Приділ Феодора Сікеота, Різдва Богородиці та Апостола Петра при Благовіщенському соборі Архангельська область, Сольвичегодськ 1646 р. П'ятишатровий південно-західний приділ. Шатри розібрані в 1819 р. після пожежі.  
Ризположенський приділ при церкві Іллі Пророка Ярославль 1650 р. Високий південний приділ, з'єднаний з храмом галереєю. Пам'ятка ЮНЕСКО.  
Успенський приділ при церкві Козьми та Даміана в Старих Панях Москва 1650-ті рр. Північний двухшатровий приділ. Головна церква не збереглась до нашого часу. Шатри приділу — новітня реконструкція.  
Приділи Ольги та Зачаття Іоанна Предтечі при церкві Іоанна Златоуста в Коровніках Ярославль 1654 р. Два симетричних приділа — з обох боків від храмового ядра[62].  
Приділ Іллі Пророка при церкві Благовіщення на Воронцовому полі Москва 1654 р. Північний двухшатровий двухабсидний приділ. За радянських часів бані основного храму та шатри приділу були знищені. Первісний вигляд досі не відтворено.    
Приділ Павла Обнорського при Троїцькому соборі Павло-Обнорського монастиря Вологодська область, Юношеське До 1654 р. Південний одношатровий одноабсидний приділ. Знищений разом із собором в 1929 р.  
Приділи Введенський та Смоленський при Хрестовоздвиженському соборі Ярославська область, Тутаєв 1658 р. Два асиметричних одноабсидних приділа з півночі та півдня від храмового ядра[63].  
Приділ Архідиякона Стефана при Спасо-Преображенській церкві на Городу Ярославль 1672 р. Північний одноабсидний приділ.    
Приділи Варвари та Олексія Митрополита при церкві Миколи Чудотворця Мокрого Ярославль 1672 р. Два симетричних приділа — з обох боків від храмового ядра.    
Приділ Козьми та Даміана при церкві Спаса Преображення за Волгою Кострома 1688 р. Південний одношатровий одноабсидний приділ при трапезній палаті храму. У радянські часи бані церкви та шатро приділу були зруйновані, потім відтворені.
Приділ Миколи Чудотворця при церкві Дмитра Солунського Московська область, Дмитровське 1689 р. Південний приділ типу «іже під дзвони». Невеликий одноабсидний четверик, увінчаний шатровою дзвіницею[64].

Інші пам'ятки шатрової архітектури, що виконували храмові функціїРедагувати

Назва Місцерозташування Датування Примітки Фото
Спаська вежа Сизранського кремля Самарська область, Сизрань 1683 р. Споруджена міським воєводою князем Г. О. Козловським як проїзна вежа мурованої фортеці. Згодом — Спасо-Преображенська церква.  
Спаська вежа Казанського кремля Татарстан, Казань 1672 р. (шатро) Виконувала функції храму Спаса Нерукотворного.  
Благовіщенська церква Московського кремля Москва 1680-ті рр. (шатро) З 1866 р. була приділом Благовіщенської церкви (1731 р., знищена в 1933 р.)[65]  

ПриміткиРедагувати

а. ^ У суто Гетьманщині — при київських храмах Іллі та Миколи Доброго, та втрачена дзвіниця знищеної Успенської церкви в с. Баришівка (всі — XVIII ст.). На Слобожанщині — дзвіниці Покровського собору Харкова (1689), Мовчанського монастиря у Путивлі (бл. 1700) та ще одна, втрачена — при Воскресенській церкві Сум (1702)
б. ^ Так називається додатковий, менший за розмірами православний храм із престолом, який прибудований до основної церкви або вписаний у її обсяг. У ньому також є вівтар із іконостасом. Може називатися боковий вівтар

ПосиланняРедагувати

  1. Козацькі церкви Китайгорода. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-02-25. 
  2. А. Л. Баталов. Московское каменное зодчество конца XVI века. М., 1996. С. 178—248.
  3. Заграевский С. В. Первый каменный шатровый храм и происхождение шатрового зодчества
  4. Гаврилов С. А. О начале строительства церкви Вознесения в Коломенском (гипотеза)
  5. Подъяпольский С. С. Архитектор Петрок Малой
  6. Гаврилов С. А. Церковь Вознесения в Коломенском. Исследования 1972-1990 гг.
  7. Церква в Городні на сайті "hramy.ru"
  8. Храм на сайті "Ступинский поисковик"
  9. Церква на сайті Покровського монастиря Балахни
  10. Подъяпольская Е. Н., Разумовская А. А., Смирнов Г. К. Памятники архитектуры Московской области, вып. 3. М., 1999. С. 15-18.
  11. Успенська церква на сайті Брусенського монастиря
  12. Храм на сайті "temples.ru"
  13. Ильин М. И. 1) О первоначальном виде собора Соловецкого монастыря // Советская Археология. 1976. № 1. С. 146—152; 2) Русское шатровое зодчество. Памятники середины XVI века. М., 1980. С. 100—102.
  14. Кавельмахер В. В., Чернышев М. Б.Древний Борисоглебский собор в Старице
  15. Сукина Л. Б. Никитская церковь в селе Елизарово – памятник «Казанского взятия»
  16. Опис Микольської церкви
  17. Заграевский С. В. К вопросу о реконструкции церкви Алексея митрополита 1510-х годов в Александровской слободе
  18. Кавельмахер В. В. Церковь Преображения в Острове (ложноготический шатровый храм рубежа ХVI–ХVII веков в Подмосковье. К вопросу о дате постройки, первоначальных объемах и стилистике церкви Преображения в Острове)
  19. Опис споруд Євфимієвського монастиря
  20. [1]
  21. Церква в Пруссах на сайті "temples.ru"
  22. Благовіщенська церква на сайті "temples.ru"
  23. Монастыри и храмы земли Ярославской. — Ярославль; Рыбинск, 2000. — Т. 2. — С. 56—57.
  24. Історія храму в селі Спас-Тушино
  25. Церква на сайті "sobory.ru"
  26. Смоленська церква на сайті "tverru.ru"
  27. Церква Георгія на офіційному сайті Владичного монастиря
  28. Раппопорт П. А. Борисов городок — Материалы и исследования по археологии СССР. 1955. Вып. 44. С. 59-76
  29. Опис храмів углицького Олексіївського монастиря
  30. Тарабарина Ю. В. Значение кремлевских построек первых Романовых в истории происхождения шатровых колоколен XVII века
  31. Тарабарина Ю. В.Собор Алексеевского монастыря в Чертолье
  32. Храм на офіційному сайті монастиря
  33. Офіційний сайт Покровської церкви
  34. Церква на сайті Сійського монастиря
  35. Церква на сайті Рязанського кремля
  36. Церква на сайті Сійського монастиря
  37. Храм на сайті "Древо"
  38. Храм на сайті "Русские церкви"
  39. Храм на сайті "pravoslavie.ru"
  40. Церква на сайті Печерського монастиря
  41. Церква на сайті Печерського монастиря
  42. Памятники архитектуры Москвы. Кремль. Китай-город. Центральные площади. М., 1982. С. 480.
  43. Церква на сайті "hramy.ru"
  44. Храм на сайті "temples.ru"
  45. Храм на сайті Савино-Сторожевського монастиря
  46. Успенська церква та інші храми Благовіщенського монастиря на його офіційному сайті
  47. Архитектурные памятники Смоленской области: Каталог. Кн. 1-2. М., 1987. С. 292—297
  48. Церква на сайті "sobory.ru"
  49. Храм на сайті "sobory.ru"
  50. Т. А. Рутман. Храмы и святыни Ярославля. Ярославль, 2005. С. 260—263.
  51. Борисов Н. С., Марасинова Л. М. Памятники архитектуры в окрестностях Рыбинска
  52. Розов С. Е. Шатры семнадцатого века необходимо сохранить
  53. Храм на сайті "hramy.ru"
  54. Церква на сайті "hramy.ru"
  55. Храм на сайті Тєйковської благочинної округи
  56. Храм на сайті "temples.ru"
  57. Церква на сайті "sobory.ru"
  58. Іванівська церква на сайті "Храми Росії"
  59. Храми Китайгорода
  60. Опис монастиря на сайті Ростова Великого
  61. Вечерський В. Історичний опис м. Путивль Сумської області (засн. IX ст.)
  62. Опис Храму в Коровніках
  63. Опис Хрестовоздвиженського собора
  64. Храм на сайті "sobory.ru"
  65. Благовіщенська вежа на сайті Музеїв Московського Кремля

ЛітератураРедагувати

  • Баталов А. Л. Московское каменное зодчество конца XVI века. — М., 1996.